Новини

Всього : Фотографія :

 Як формується соціальна пам’ять? Коли історичні пам’ятки стають не просто предметами чи об’єктами, а точками входу в спільну базу пам’яті? І чому українська культурна спадщина є всесвітнім надбанням?

Ці та інші питання професор Університету Нотр-Дам, США (The University of Notre Dame) Йан Кайт обговорив під час зустрічі зі студентами й викладачами кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету КНУ, а також науковцями Інституту археології НАН України.

Антрополог, доктор філософії, професор Університету Нотр Дам Йан Кайт втретє приїздить до України. Він переконаний, що російське вторгнення – це війна насамперед за культуру, спроба знищити українську спадщину. Разом із Вільямом Донарума – теж викладачем The University of Notre Dame, професійним сценаристом і режисером – вони фіксують і оцінюють масштаб ушкоджень, завданий тисячам культурних об’єктів в Україні.

«Зробити видимими, показати світові ті руйнації, які спричиняє ця жахлива війна, науковці вважають своєю головною місією», – сказав завідувач кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету КНУ Павло Шидловський, представляючи американських колег. 

Під час попереднього візиту до КНУ в жовтні 2023 року Йан Кайт прочитав для майбутніх істориків лекцію «Культурна спадщина в умовах кризи: порівняльні рефлексії всередині та за межами України», у якій поділився баченням того, як зберігати свою культуру та через взаємодію на багатьох рівнях підтримувати пам’ять про минуле.

Археолог Йан Кайт спеціалізується на питаннях пам’яті та забуття у різних культурах різних часів. Цього разу вчений прочитав українським студентам лекцію про ритуальні реліквії та практики в близькосхідних неолітичних громадах. Хоча на деяких рівнях пам’ять глибоко особиста й пов’язана з життєвими історіями окремих людей, на інших рівнях вона є загальнодоступною. Ритуал і вшанування сприяють створенню спільних спогадів та досвіду, тож після кількох поколінь пам’ять стає знеособленою, колективною і набуває характеристики певної спільноти й епохи загалом.

«Ми дещо «зголодніли» за науковою, академічною частиною археології, тому сьогоднішня лекція була цікавою і корисною для всіх, – зауважив Павло Шидловський. – Зараз нас рідше відвідують фахівці з-за кордону, адже багатьом університетським співробітникам просто забороняють приїжджати до України з міркувань безпеки. Нашим гостям довелося здолати безліч бюрократичних перепон, щоб отримати дозвіл побувати в Києві. Але війна триває, руйнування не припиняються, і для Йана Кайта важливо й далі бути поруч з нами».

Після лекції та перерви через повітряну тривогу відбулася дискусія «Українська культурна спадщина під загрозою». Йдеться не лише про знищення культурних споруд та об’єктів, а й про викорінення міжпоколінної пам’яті. Мова, пісні, одяг, традиції – це речі, які визначають приналежність людей і сукупно стають надбанням людства. За словами професора Кайта, найбільш ефективним способом правдиво донести світові правду про Україну – це розповідати історії її людей. Зрештою, завдяки актам пам’яті пам’ять створюється і підтримується: спогади стають матеріальними і долають часові межі. Йан Кайт поділився зі студентами корисними вміннями й навичками, які вони зможуть застосовувати для поширення таких історій на українську та міжнародну авдиторії.

Під час перебування в Україні Йан Кайт і Вільям Донарума спільно з українськими колегами, зокрема науковцями КНУ, планують відвідати звільнені райони Київщини, Чернігівщини та Житомирщини, щоб опитати й зібрати історії мешканців, які зазнали жахіть окупації. Пережите минуле часто неусвідомлене. І лише коли ми надаємо йому значення – воно стає частиною соціальної пам’яті, говорить професор Кайт.

Центр комунікацій