| dbo:abstract
|
- Els Telquines (Telchines, Τελχῖνες) van ser una família, una classe, un poble o tribu suposadament descendent de Thalassa o de vegades fills de Posidó. Segons algunes tradicions, els Telquins eren uns genis de Rodes, i tenien una germana, Hàlia, que es va unir amb Posidó. Ells mateixos van prendre part en l'educació del déu, i en aquest sentit, tenen el mateix paper que els Curets respecte a Zeus. Els telquins van inventar diverses arts, sobretot la d'esculpir estàtues als déus. Eren mags i tenien el poder de fer ploure, i de fer caure la neu i el granís. Eren capaços també, d'adoptar la forma que volguessin, però no els agradava revelar allò que sabien fer. Poc abans del diluvi, van saber que passaria la catàstrofe i van marxar de Rodes per escampar-se pel món. Un d'ells, Licos, va anar a Lícia i va construir el temple d'Apol·lo Liceu. Un altre, Milas, és considerat l'inventor del molí de blat, i també va donar nom a una muntanya de l'illa de Rodes. Altres van marxar a diverses ciutats: Sició, i Orcomen, o a territoris com Lícia, on van portar els seus coneixements de metal·lúrgia. Se'ls representava amb l'aspecte de personatges amfibis, meitat terrestres i meitat marins, que tenien la part inferior del cos en forma de peix, o de serp, o tenien els peus palmats. La seva mirada estava carregada de maleficis. Els déus els van castigar per haver inundat l'illa de Rodes amb aigua de l'Estix, per convertir-la en estèril. Apol·lo els va matar amb les seves fletxes, o bé Zeus amb els seus llamps, i els precipità al fons del mar. (ca)
- Οι Τελχίνες σύμφωνα με την Ελληνική Μυθολογία άλλοτε φέρονται ως θνητοί και άλλοτε ως μυθικοί δαίμονες ανάλογα των μύθων. Θεωρούνταν παιδιά της Θάλασσας, της Γαίας ή του Πόντου και περιγράφονται ως άποδες και άχειρες φέροντας όμως πτέρυγες. Κατά τη αρχαία παράδοση οι Τελχίνες, που ήταν εννέα στον αριθμό, προέρχονταν από την Κρήτη "κουροτροφήσαντες" τον Δία, εξ ου και καλούνταν Κουρήτες. Στη συνέχεια αυτοί πήγαν στην Κύπρο και αργότερα στη Ρόδο όπου και κλήθηκε η νήσος εξ αυτών Τελχινίς. Εκεί ίδρυσαν πολλές πόλεις μεταξύ των οποίων ήταν η Κάμειρος, η Ιαλυσός και η Λίνδος. (el)
- Telchinen (altgriechisch Τελχῖνες Telchínes) ist die Bezeichnung eines mythologischen vorgriechischen Urvolkes der Ägäis. In lokalhistorischen Traditionen sind sie die Ureinwohner der Inseln Rhodos, Kreta, Zypern und Keos. Auf dem griechischen Festland ist der Name in Verbindung mit einzelnen Orten, wie (bei Theben), Delphi und Sikyon, bezeugt. Nach einer in der Antike vertretenen Etymologie leitet sich der Name der Telchinen von ϑέλγειν thélgein, deutsch ‚bezaubern‘ ab. (de)
- En la mitología griega, los telquines (en griego: Τελχίνες, ‘difamador’) eran nueve hermanos, mitad marinos, mitad terrestres, con cabeza de perro, la parte inferior del cuerpo en forma de cola de pez o de serpiente y los dedos de las manos palmeados. Eran conocidos como niños-peces hijos de Ponto y de Talasa, y fueron, junto con sus hermanos, los primeros habitantes de la isla de Rodas, que entonces se llamaba Τελχινίς (Telquinis) en su honor. Los relatos sobre los telquines son muy pocos y escasos, y en ellos aparecen en tres papeles diferentes: 1.
* Como cultivadores de la tierra y ministros de los dioses, y como tales marcharon de Creta a Chipre y de ahí a Rodas, o siguieron desde Rodas a Creta y Beocia. En Rodas fundaron las ciudades de Cámiros, Yáliso y Lindos, donde los telquines fueron llamados Ialysii. En Licia construyeron el templo de Apolo Licio (Άπόλλων Τελχίνιος), aunque este dios ya había sido adorado por ellos en Lindos. En Yaliso y Camiro adoraron a Hera (Ήρα Τελχινία) y Atenea llevó en Teumeso (Beocia) el apellido de Telquinia. Las ninfas también se llaman por ellos Telquinias. 2.
* Como hechiceros y envidiosos démones. Se decía que tenían el poder de destruir con sus mismos ojos y aspecto. Tenían el poder de provocar el granizo, la lluvia y la nieve, y de adoptar cualquier forma que quisieran; incluso se decía de ellos que mezclaban agua del Estigia con azufre para poder así destruir animales y plantas. 3.
* Como artistas, pues se decía que había inventado artes y tradiciones útiles y que habían sido los primeros en fabricar imágenes de los dioses. Trabajaban el latón y el hierro, y fabricaron la hoz con la que Crono castró a Urano y el tridente de Poseidón, ambas armas ceremoniales. En este sentido se les identificaría con los cíclopes, representantes posteriores de la metalurgia. Este último rasgo en la personalidad de los telquines parece haber sido la razón de que se les haya identificado con los dáctilos ideos o con los «», y Estrabón afirma incluso que aquellos de los nueve telquines rodios que acompañaron a Rea a Creta, donde criaron al infante Zeus, fueron llamados Curetes. Según cuenta Ovidio, el dios Zeus no les perdonó el que manipularan los fenómenos atmosféricos, y acabó con ellos convirtiéndolos en rocas o inundando la isla de Rodas. Otros afirman que Artemisa les avisó o que previeron el diluvio y lograron huir por mar en distintas direcciones, dejando a su sobrina Rodo como reina de Rodas una vez que la isla reapareció sobre las aguas. Solo los que habitaban en Yaliso perecieron en la inundación. En su exilio, los telquines consiguieron llegar hasta Beocia, donde fundaron el templo de Atenea en Teumeso; otros arribaron en Creta, siendo los primeros pobladores de la isla. Allí la diosa Rea les confió la tarea de criar a su hijo Poseidón, lo que llevaron a cabo con la ayuda de , hija de Océano. Otra versión dice que Rea los acompañó a Creta desde Rodas, donde nueve de los telquines, conocidos como los Curetes, fueron seleccionados para criar a Zeus. El resto se dispersó por todo el mar Egeo, llevando sus conocimientos sobre metalurgia a lugares tan dispares como Chipre, Sición, Licia y Orcómeno. Los que llegaron a esta última ciudad, o sus descendientes, fueron los perros que mataron al cazador Acteón cuando fue transformado en ciervo por Artemisa en castigo por haberla observado desnuda. Sin embargo los dioses no consintieron su intromisión en asuntos divinos. Zeus ahogó a los telquines de Teumeso ordenando un diluvio y Apolo se convirtió en lobo y despedazó a los de Licia, a pesar de que intentaran aplacarle construyéndole el templo de Apolo Licio. Se cree que sólo los que llegaron a Sición lograron sobrevivir, bautizando la ciudad con el nombre de Telchinia. Los distintos autores difieren en su número y les otorgaban diferentes nombres, conservándose los que siguen:
*
* (descubridor de la plata)
* Atabirio
* Calcón (descubridor del bronce)
* (descubridor del oro)
* Damnameneo
* Damón o , padre de Dexítea.
* Escelmis, que junto a su hermano Damnameneo acompañó a Dioniso en su campaña a la India.
* Hormenio
* Lico, que construyó en Licia, en las márgenes del río Janto, el templo de Apolo Licio.
*
*
*
* Según algunas fuentes, sus descendientes fueron las diosas , y , epónimas de las ciudades rodias fundadas por ellos. Los investigadores sugieren que fueron los dioses originales de Rodas, antes de la avalancha de la monocultura griega. En los registros clásicos del periodo posterior a la invasión los telquines tienden a jugar un importante papel que los vincula con los mitos relacionados con la Atlántida, siendo una raza, familia o tribu de inventores, artistas y magos relacionada con el mar en todas las etapas de su historia (de ahí el que fueran los que criaran a Poseidón). Su asociación a la hechicería podría devenir de la envidia que suscitaban entre otros artesanos a los que superaban en habilidad. (es)
- Dalam mitologi Yunani, Telkhines (bahasa Yunani: Τελχίνες) adalah penduduk asli di pulau Rhodes, dan dikenal juga di Kreta dan Siprus. Mereka dikenal sebagai ahli logam yang hebat. Anak mereka di antaranya adalah dewi , dan Linda. Para Telkhines membesarkan Poseidon dan dihubungkan dengan Kiklops, dan Kouretes. Para dewa membinasakan mereka karena mereka berubah menjadi penyihir jahat. Mereka kalah dalam satu pertempuran dalam Titanomakhia. Dalam versi lainnya, ada sembilan Telkhines dan merupakan anak dari Thalassa dan Pontos. Mereka tidak mempunyai tangan tetapi memiliki sirip dan memiliki kepala anjing. Mereka dikenal sebagai keturunan dari ikan. (in)
- In Greek mythology, the Telchines (Ancient Greek: Τελχῖνες, Telkhines) were the original inhabitants of the island of Rhodes and were known in Crete and Cyprus. (en)
- Dans la mythologie grecque, les Telchines (en grec ancien Τελχῖνες / Telkhînes) sont des divinités inférieures rattachées à l'île de Rhodes. Doués d'aptitudes créatrices et techniques, ils apparaissent assez semblables aux Dactyles. (fr)
- I Telchini (in greco antico: Τελχῖνες, Telkhînes) sono dei personaggi della mitologia greca. Furono i primi abitanti dell'isola di Rodi ed erano conosciuti anche a Creta e Cipro. (it)
- テルキーネス（古希: Τελχῖνες, Telchīnes）は、ギリシア神話に登場するロドス島の精たちである。半獣半人の姿をしている。冶金の術に通じ、クロノスの鎌を鋳造した。タラッサの子ら。
* ロドス島に来る前は、ポセイドーンの養育をしていた。
* デウカリオーンの大洪水の到来を予見し、ロドス島を棄てて、離散した。 (ja)
- 텔키네스(Τελχῖνες, Telchines)는 그리스 신화에 등장하는 로도스섬의 정령들이다. 반수반인의 모습을 하고 있다. 야금의 방법으로 크로노스의 낫을 주조했다. 탈라사의 아이.
* 로도스섬에 오기 전엔, 포세이돈의 양육을 하고 있었다.
* 데우칼리온의 대홍수의 도래를 예견해, 로도스섬을 버리고, 이산했다. (ko)
- De Telchines (Oudgrieks: Τελχις) waren zeemonsters met speciale krachten die op de eilanden Keos en Rodos woonden. Ze hadden hoofden van een hond en vinnen van een vis. Het waren bovendien bedreven smeden: ze vonden de kunst van de metaalbewerking uit en ze zouden de sikkel gemaakt hebben waarmee Kronos zijn vader Ouranos ontmande. Later werd de sikkel aan Poseidon geschonken om bergen in zee op te tillen en eilanden te creëren. Zeus zou hen gestraft hebben voor het kwaadaardig gebruik van hun magie door hen te verbannen naar de Tartaros of in de diepten van de zee. Hun namen waren Aktaios (Actaeus), Argyron, Atabyrios, Chalkon, Chryson, Hormenios, Lykos (Lycus of Lyktos), Megalesios, Mylas, Nicon, Simon, Skelmis, Damnameneos, Damon (Demonax) en Ormenos. Wat betreft de ouders van de Telchines zijn er vele versies. Ofwel is Gaia hun moeder, zonder mannelijk bevruchting, of ontstonden ze uit het bloed van Ouranos dat op Gaia viel. Andere bronnen zeggen dat ofwel Tartaros en Nemesis hun ouders zijn, ofwel was Poseidon hun vader, ofwel Thalassa hun moeder. (nl)
- Telchinowie (gr. Τελχῖνες Telchines) – w mitologii greckiej pierwsi mieszkańcy wyspy Rodos, potomkowie Pontosa, opisywani jako istoty ludzkie z rybimi ogonami lub płetwami zamiast stóp. Przypisywano im niezwykłe umiejętności, np. znajomość obróbki metali (mieli wykonać m.in. sierp Kronosa czy trójząb Posejdona) oraz sztuk czarodziejskich (np. umiejętność sprowadzania deszczu, gradu i śniegu). Przypisywano im pomysł szczególnego rzeźbienia posągów bogów. Uchodzili za pomocników Hefajstosa działających na korzyść albo na szkodę ludzi, a ich rola w wierzeniach Greków odpowiadała przypisywanej w europejskich baśniach krasnoludkom i złośliwym karłom. Mimo swych cennych umiejętności byli bowiem z natury źli i np. niszczyli Rodos, m.in. polewając wyspę wodą ze Styksu, aby jej ziemia jałowiała. Zostali za to ukarani przez bogów – w zależności od wersji mitu Zeus wrzucił ich do morza i pozamieniał w skały, bądź zostali pozabijani przez Apollina. Pod ich wymowną dla współczesnych postacią Kallimach przedstawia swych zawistnych literackich przeciwników (Odpowiedź dla telchinów lub Elegia telchinów), kąśliwie polemizując z nimi w prologu do poematu Aitia (Przyczyny). (pl)
- Os telquines (em grego clássico: Τελχίνες), na mitologia grega, eram demônios marinhos, filhos de Ponto com Tálassa, que tinham cabeça de cachorro, os corpos eram lisos e negros como o dos mamíferos marinhos, com pernas curtas e grossas, que eram meio nadadeiras, meio pés, e mãos semelhantes às de humanos, com garras afiadas. Em algumas versões do mito de Posídon, foram eles os criadores do tridente do deus do mar, e não os ciclopes. Mas quando começaram a utilizar magia negra foram lançados ao Tártaro por Zeus. Em outros mitos, há relatos de que eram imunes a magia, mesmo de Hécate. Hália, irmã dos telquines, foi amada por Posídon, com quem teve seis filhos homens e uma filha, Rode, que deu nome à ilha de Rodes. (pt)
- Телхины (др.-греч. Τελχῖνες, Τελχΐναι, Θελγΐνες) в древнегреческой мифологии — вулканические божества морской глубины, почитавшиеся на Родосе как спутники Посейдона и составлявшие, по преданию, древнейшее население острова. Имя телхины происходит от глагола θέλγω — очаровываю, одурманиваю; поэтому Стесихор называет этим именем Кер и те ошеломляющие удары, которые затемняют сознание. По Нонну, их три, они сыновья Посейдона. По Вакхилиду, сыновья Тартара и Немесиды, по другим — Геи и Понта. По Евстафию, бешеные собаки Актеона стали телхинами. По еще одной версии, изгнаны Форонеем с Пелопоннеса и поселились на Родосе. Согласно «Исторической библиотеке» Диодора Сицилийского, телхины были первые обитатели Родоса. Сыновья богини моря (Талассы) вместе с Кафирой воспитали Посейдона, которого вверила их попечениям Рея. Они были изобретателями различных искусств и изделий, между прочим — искусства изготовления статуй богов. Были волшебниками. Сковали трезубое копье Посейдона. Их могуществу приписывались перемены погоды, очевидно — в связи с вулканическим характером острова. Они обладали свойством изменять свой вид; ни с кем не делились своими знаниями и искусством. Поэтому им приписывалось изготовление таких предметов искусства, которые приносили вред и гибель, например серпа, которым Крон кастрировал своего отца Урана, трезубца Посейдона и др. По местному преданию, Посейдон полюбил сестру телхинов Галию (морскую богиню) и был от неё отцом шести диких сыновей и дочери Роды, именем которой был назван остров. Как злые и завистливые демоны, они, по преданию, окропили поля острова водой Стикса к большому вреду для растительности и животных. С другой стороны, одному из телхинов, Миласу («Мельнику»), приписывается изобретение мельницы. Согласно Сервию, на Родосе жили 9 телхинов, которых убил Аполлон в образе волка. По Диодору, предвидев грядущий потоп, покинули остров и расселились. Либо, когда Аполлон, задумав овладеть островом Родосом и освободить его от власти телхинов, затопил его, телхины рассеялись по разным странам и, между прочим, поселились на Кипре, Крите и в Ликии. По версии Страбона, на Родосе было 9 телхинов, причем те из них, кто сопровождали Геру на Крит, назывались куретами. Пришли с Крита на Кипр, а затем на Родос, первыми стали обрабатывать железо и медь, изготовили серп Крона. Часть обитавших на Крите телхинцев прибыла в Беотию и основала храм Афины Телхинии. По Овидию, «народ иалисских телхинов» Зевс скрыл под воды. Телхинами Каллимах называл своих литературных врагов. По Светонию, имена телхинов — золото, серебро и медь. Верование в этих подводных чародеев-демонов было весьма распространено и существовало весьма долго, даже в византийскую эпоху. (ru)
- 忒尔喀涅斯（希腊语：Τελχινες）在希腊神话中是罗得岛的第一批居民，出色的冶金术士。他们是蓬托斯和塔拉萨的子女，被描述成带蹼的半人半水獭形象，在克里特岛和塞浦路斯知名。他们接受瑞亚的委托，抚养波塞頓长大。 在后期的神话中他们变成了邪恶的巫师，被宙斯打入大海。 (zh)
- Тельхі́ни (грец. Telchinai) — божества морських глибин, шановані на Родосі як супутники Посейдона. Давньогрецький лірик Стесіхор називав іменем тельхінів Кер і ті приголомшливі удари, що затемнюють свідомість. За Діодором, тельхіни були дітьми моря й вихователями Посейдона, якого віддала їм під опіку Рея. Їх вважали винахідниками різних мистецтв та виробів (зокрема мистецтва виготовлення статуй богів), а також чарівниками, які могли змінювати погоду або приймати різні образи. Одному з тельхінів — Міласові (грец. mylos — млин) — приписують винахід млина. Своїми знаннями й мистецтвом тельхіни ні з ким не ділилися. За одним із переказів, Посейдон закохався в сестру тельхінів Галію, що народила йому шістьох диких синів та дочку Роду, ім'ям якої названо острів. Як лихі й заздрісні демони тельхіни нібито зросили поля острова водою річки Стікс, що завдало великої шкоди рослинам і тваринам. Коли Аполлон надумав заволодіти Родосом і визволити його з-під влади тельхінів, він затопив острів, а тельхінів розсіяв по різних краях (Кіпр, Крит, Лікія). Вірування в цих підводних демонівчарівників збереглося аж до візантійської епохи. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Οι Τελχίνες σύμφωνα με την Ελληνική Μυθολογία άλλοτε φέρονται ως θνητοί και άλλοτε ως μυθικοί δαίμονες ανάλογα των μύθων. Θεωρούνταν παιδιά της Θάλασσας, της Γαίας ή του Πόντου και περιγράφονται ως άποδες και άχειρες φέροντας όμως πτέρυγες. Κατά τη αρχαία παράδοση οι Τελχίνες, που ήταν εννέα στον αριθμό, προέρχονταν από την Κρήτη "κουροτροφήσαντες" τον Δία, εξ ου και καλούνταν Κουρήτες. Στη συνέχεια αυτοί πήγαν στην Κύπρο και αργότερα στη Ρόδο όπου και κλήθηκε η νήσος εξ αυτών Τελχινίς. Εκεί ίδρυσαν πολλές πόλεις μεταξύ των οποίων ήταν η Κάμειρος, η Ιαλυσός και η Λίνδος. (el)
- Telchinen (altgriechisch Τελχῖνες Telchínes) ist die Bezeichnung eines mythologischen vorgriechischen Urvolkes der Ägäis. In lokalhistorischen Traditionen sind sie die Ureinwohner der Inseln Rhodos, Kreta, Zypern und Keos. Auf dem griechischen Festland ist der Name in Verbindung mit einzelnen Orten, wie (bei Theben), Delphi und Sikyon, bezeugt. Nach einer in der Antike vertretenen Etymologie leitet sich der Name der Telchinen von ϑέλγειν thélgein, deutsch ‚bezaubern‘ ab. (de)
- Dalam mitologi Yunani, Telkhines (bahasa Yunani: Τελχίνες) adalah penduduk asli di pulau Rhodes, dan dikenal juga di Kreta dan Siprus. Mereka dikenal sebagai ahli logam yang hebat. Anak mereka di antaranya adalah dewi , dan Linda. Para Telkhines membesarkan Poseidon dan dihubungkan dengan Kiklops, dan Kouretes. Para dewa membinasakan mereka karena mereka berubah menjadi penyihir jahat. Mereka kalah dalam satu pertempuran dalam Titanomakhia. Dalam versi lainnya, ada sembilan Telkhines dan merupakan anak dari Thalassa dan Pontos. Mereka tidak mempunyai tangan tetapi memiliki sirip dan memiliki kepala anjing. Mereka dikenal sebagai keturunan dari ikan. (in)
- In Greek mythology, the Telchines (Ancient Greek: Τελχῖνες, Telkhines) were the original inhabitants of the island of Rhodes and were known in Crete and Cyprus. (en)
- Dans la mythologie grecque, les Telchines (en grec ancien Τελχῖνες / Telkhînes) sont des divinités inférieures rattachées à l'île de Rhodes. Doués d'aptitudes créatrices et techniques, ils apparaissent assez semblables aux Dactyles. (fr)
- I Telchini (in greco antico: Τελχῖνες, Telkhînes) sono dei personaggi della mitologia greca. Furono i primi abitanti dell'isola di Rodi ed erano conosciuti anche a Creta e Cipro. (it)
- テルキーネス（古希: Τελχῖνες, Telchīnes）は、ギリシア神話に登場するロドス島の精たちである。半獣半人の姿をしている。冶金の術に通じ、クロノスの鎌を鋳造した。タラッサの子ら。
* ロドス島に来る前は、ポセイドーンの養育をしていた。
* デウカリオーンの大洪水の到来を予見し、ロドス島を棄てて、離散した。 (ja)
- 텔키네스(Τελχῖνες, Telchines)는 그리스 신화에 등장하는 로도스섬의 정령들이다. 반수반인의 모습을 하고 있다. 야금의 방법으로 크로노스의 낫을 주조했다. 탈라사의 아이.
* 로도스섬에 오기 전엔, 포세이돈의 양육을 하고 있었다.
* 데우칼리온의 대홍수의 도래를 예견해, 로도스섬을 버리고, 이산했다. (ko)
- 忒尔喀涅斯（希腊语：Τελχινες）在希腊神话中是罗得岛的第一批居民，出色的冶金术士。他们是蓬托斯和塔拉萨的子女，被描述成带蹼的半人半水獭形象，在克里特岛和塞浦路斯知名。他们接受瑞亚的委托，抚养波塞頓长大。 在后期的神话中他们变成了邪恶的巫师，被宙斯打入大海。 (zh)
- Els Telquines (Telchines, Τελχῖνες) van ser una família, una classe, un poble o tribu suposadament descendent de Thalassa o de vegades fills de Posidó. Segons algunes tradicions, els Telquins eren uns genis de Rodes, i tenien una germana, Hàlia, que es va unir amb Posidó. Ells mateixos van prendre part en l'educació del déu, i en aquest sentit, tenen el mateix paper que els Curets respecte a Zeus. Els telquins van inventar diverses arts, sobretot la d'esculpir estàtues als déus. Eren mags i tenien el poder de fer ploure, i de fer caure la neu i el granís. Eren capaços també, d'adoptar la forma que volguessin, però no els agradava revelar allò que sabien fer. (ca)
- En la mitología griega, los telquines (en griego: Τελχίνες, ‘difamador’) eran nueve hermanos, mitad marinos, mitad terrestres, con cabeza de perro, la parte inferior del cuerpo en forma de cola de pez o de serpiente y los dedos de las manos palmeados. Eran conocidos como niños-peces hijos de Ponto y de Talasa, y fueron, junto con sus hermanos, los primeros habitantes de la isla de Rodas, que entonces se llamaba Τελχινίς (Telquinis) en su honor. Los relatos sobre los telquines son muy pocos y escasos, y en ellos aparecen en tres papeles diferentes: (es)
- Telchinowie (gr. Τελχῖνες Telchines) – w mitologii greckiej pierwsi mieszkańcy wyspy Rodos, potomkowie Pontosa, opisywani jako istoty ludzkie z rybimi ogonami lub płetwami zamiast stóp. Przypisywano im niezwykłe umiejętności, np. znajomość obróbki metali (mieli wykonać m.in. sierp Kronosa czy trójząb Posejdona) oraz sztuk czarodziejskich (np. umiejętność sprowadzania deszczu, gradu i śniegu). Przypisywano im pomysł szczególnego rzeźbienia posągów bogów. (pl)
- De Telchines (Oudgrieks: Τελχις) waren zeemonsters met speciale krachten die op de eilanden Keos en Rodos woonden. Ze hadden hoofden van een hond en vinnen van een vis. Het waren bovendien bedreven smeden: ze vonden de kunst van de metaalbewerking uit en ze zouden de sikkel gemaakt hebben waarmee Kronos zijn vader Ouranos ontmande. Later werd de sikkel aan Poseidon geschonken om bergen in zee op te tillen en eilanden te creëren. (nl)
- Os telquines (em grego clássico: Τελχίνες), na mitologia grega, eram demônios marinhos, filhos de Ponto com Tálassa, que tinham cabeça de cachorro, os corpos eram lisos e negros como o dos mamíferos marinhos, com pernas curtas e grossas, que eram meio nadadeiras, meio pés, e mãos semelhantes às de humanos, com garras afiadas. Em algumas versões do mito de Posídon, foram eles os criadores do tridente do deus do mar, e não os ciclopes. Mas quando começaram a utilizar magia negra foram lançados ao Tártaro por Zeus. Em outros mitos, há relatos de que eram imunes a magia, mesmo de Hécate. (pt)
- Телхины (др.-греч. Τελχῖνες, Τελχΐναι, Θελγΐνες) в древнегреческой мифологии — вулканические божества морской глубины, почитавшиеся на Родосе как спутники Посейдона и составлявшие, по преданию, древнейшее население острова. Имя телхины происходит от глагола θέλγω — очаровываю, одурманиваю; поэтому Стесихор называет этим именем Кер и те ошеломляющие удары, которые затемняют сознание. (ru)
- Тельхі́ни (грец. Telchinai) — божества морських глибин, шановані на Родосі як супутники Посейдона. Давньогрецький лірик Стесіхор називав іменем тельхінів Кер і ті приголомшливі удари, що затемнюють свідомість. За Діодором, тельхіни були дітьми моря й вихователями Посейдона, якого віддала їм під опіку Рея. Їх вважали винахідниками різних мистецтв та виробів (зокрема мистецтва виготовлення статуй богів), а також чарівниками, які могли змінювати погоду або приймати різні образи. Одному з тельхінів — Міласові (грец. mylos — млин) — приписують винахід млина. Своїми знаннями й мистецтвом тельхіни ні з ким не ділилися. За одним із переказів, Посейдон закохався в сестру тельхінів Галію, що народила йому шістьох диких синів та дочку Роду, ім'ям якої названо острів. Як лихі й заздрісні демони тельхі (uk)
|
