| dbo:abstract
|
- La taraškievica o ortografia clàssica bielorussa (IPA / taraʂˈkʲɛvʲit͡sa /, transcrit taraixkièvitsabielorús: тарашкевіца, клясычны правапіс transcrit taraixkévitsa, kliassitxni pràvapis) és una variant de l'ortografia del bielorús, basada en la norma literària de la moderna llengua bielorussa, la primera normalització de la qual fou feta per Branislau Taraixkièvitx el 1918, i que fou d'ús oficial a Belarús fins a la . Des del 1933, la taraškievica ha estat usada informalment a Belarús i per la diàspora bielorussa a l'estranger. En un sentit més comú, la taraškievica es considera de vegades com una norma lingüística. El nom taraškievica ha pretès emfasitzar la similitud de l'ortografia a l'obra de Branislau Taraixkièvitx i pot haver aparegut abans de la Segona Guerra Mundial. Pels volts del 1994, un àlies, Ortografia clàssica, va ser presentada per , el promotor i autor de la codificació moderna de la taraškievica. El 2005, amb la publicació de l'Ortografia clàssica del bielorús, es va fer la normalització moderna de la taraškievica. El 2007, la Internet Assigned Numbers Authority assignà a la taraškievica la seva pròpia subetiqueta d'idioma "tarask" (l'etiqueta completa de llengua del bielorús amb ortografia clàssica és "be-tarask"). (ca)
- تاراتسكييفيتسا أو البلاروسية الكلاسيكية أو قواعد الكتابة البلاروسية الكلاسيكية، (بالبلاروسية тарашкевіца, клясычны правапіс)، ) (بالحروف اللاتيني Taraškievica). يمكن اعتبارها هي الوجه الأدبي والأكاديمي للغة البلاروسية، ويمكن صياغة تعريفها على هذا الشكل: البيلاروسية (تاراتسكييفيتسا) هي لغة أدبية دباليكتية للغة البلاروسية، تنتمي إلى عائلة اللغات السلافية الشرقية. أو بصيغة أخرى يمكن اعتبارها كبديل هجائي للغة البيلاروسية استنادا إلى المعايير الأدبية في اللغة البيلاروسية الحديثة. الطبعة الأولى الجامعة ل«تاراتسكييفيتسا» هي بمثابة الوثيقة اللغوية، صدرت من خلال مؤلَّف للغوي والأديب والكاتب (برنيسلاو تراشقيفتش_Branisłaŭ Taraškievič) في عام 1918. وكانت تاراتسكييفيتسا تُستعمل في الاستخدام الرسمي في روسيا البيضاء، إلى أن تم إصلاح أو تطوير أو تقويم قواعد الإملاء أو قواعد الكتابة البلاروسية في العصر الحديث، ومنذ ذلك الحين، أي عام 1933. ومنذ ذلك الحين أي عام 1933، أصبح استخدم تاراتسكييفيتسا بشكل غير رسمي في روسيا البيضاء، واستمر استخدامها من طرف البيلاروسيين في الخارج وهي الأكثر شيوعا بينهم. وتعتبر تاراتسكييفيتسا في بعض الأحيان لغة أدبية بيلاروسية، ويقصد باللغة الأدبية هي سجل للغة المستخدمة في الكتابة الأدبية. قد يشمل ذلك أيضًا الكتابات المقدسة، إن الفارق بين الأشكال الأدبية وغير الأدبية (العامية) يتضح في لغات أكثر من غيرها. عندما يوجد تباين قوي، يقال أن اللغة معرضة لازدواجية اللسان. يقصد باسم (تاراتسكييفيتسا Taraškievica) الذي جاء ربما نسبة إلى المؤلف (برنيسلاو تراشقيفتش "Branisłaŭ Taraškievič") الذي ألّف كتابا للقواعد الهجائية الدياليكتية للغة «التاراتسكييفيتسانية» نشر في سنة 1929، ويُعتقد أن المصطلح قد ظهر قبل الحرب العالمية الثانية. (ar)
- Belorusa klasika ortografio (:беларускі клясычны правапіс, beloruse:беларускі класічны правапіс), aŭ taraŝkevica (:тарашкевіца, beloruse:тарашкевіца) - estas la ortografio de la belorusa lingvo (en la plej larĝa senco - ĝi estas la lingva normo), kiu bazitas sur la literatura normo de la moderna belorusa lingvo kaj en ĝiaj reguloj antaŭ la politika reformo de belorusa ortografio en 1933, kaj ĉe iuj akademiaj proponoj en 1930, 1933 kaj 1993. Ĝi estas la unua normigita ortografio de belorusa lingvo kaj la tradicia belorusa ortografio en la moderna senco. La unua normigo de la belorusa klasika ortografio estis farita de Branislaŭ Taraŝkeviĉ en 1918 kaj estis en ĉiutaga uzo de oficiala ĝis la belorusa ortografia reformo en 1933. La nomo "Taraŝkevica" emfazas la grandan similecon de ortografio kun laboro de B. Taraŝkeviĉ en 1918 kaj ĝi estis enkondukita en la lingvouzo en la jaroj 1980-aj de belorusa lingvisto Vincuk Vjaĉorka. De ĉirkaŭ 1994 kiel sinonimo kun la prioritato uzi la nomon, estas uzata ankaŭ "klasika ortografio." En 2005 kun la eldono de la libro "Belorusa klasika ortografio - Kodo de Praktiko" efektivigis la normigon de la klasika moderna ortografio. En 2007, la IANA donis al taraŝkevica propran lingvan kategorion «tarask». (eo)
- Taraškievica u ortografía clásica bielorrusa (taraʂˈkʲɛvʲit͡sa; en bielorruso, тарашкевіца, клясычны правапіс) es una variante de la ortografía del idioma Bielorruso, sobre la base de la norma literaria de la lengua bielorrusa moderna, la primera normatización de estas fue hecha por en 1918, y era de uso oficial en Bielorrusia hasta la . Desde 1933 , Taraškievica se ha utilizado de manera informal en Bielorrusia y la diáspora bielorrusa en el extranjero. En un sentido más común Taraškievica a veces se considera una norma lingüística. El nombre Taraškievica tiene por objeto subrayar la similitud de la ortografía a la obra de y puede haber aparecido antes de Segunda Guerra Mundial. Alrededor de 1994, el alias, Ortografía clásica, fue presentado por , el promotor y autor de la codificación moderna de laTaraškievica. En 2005, con la publicación de la ortografía clásica bielorrusa, se hizo la normalización moderna de el Taraškievica. En 2007, el Internet Assigned Numbers Authority asignado al lenguaje Taraškievica su propia subetiqueta "tarask" (etiqueta completa de la lengua bielorrusa en la ortografía clásica es "be - tarask"). (es)
- Taraškievica atau ejaan klasik Belarusia (diucapkan [taraʂˈkʲɛvʲit͡sa]), bahasa Belarus: тарашкевіца / клясычны правапіс) adalah varian ejaan bahasa Belarus yang distandardisasi oleh pada 1918, dan menjadi ejaan resmi bahasa itu sampai tahun 1933. Setelahnya, Taraškievica digunakan secara tidak resmi baik di dalam negeri maupun di kalangan diaspora di seluruh dunia. Pada tahun 1994, ejaan ini diberi nama lain Ejaan Klasik, diperkenalkan oleh Vincuk Viačorka, promotor dan penulis kodifikasi modern dari Taraškievica. Pada tahun 2005, bersamaan dengan penerbitan Ortografi Klasik Belarusia, standarisasi modern dari Taraškievica dibuat. Pada tahun 2007, Internet Assigned Numbers Authority mendaftarkan Taraškievica dengan varian sub tagnya sendiri "tarask" (tag bahasa Belarusia dalam ortografi Klasik adalah "be-tarask"). (in)
- Taraškievica or Belarusian Classical Orthography (pronounced [taraʂˈkʲɛvʲit͡sa], Belarusian: тарашкевіца / клясычны правапіс) is a variant of orthography of the Belarusian language, based on the literary norm of the modern Belarusian language, the first normalization of which was made by Branislaŭ Taraškievič in 1918, and was in official use in Belarus until the Belarusian orthography reform of 1933. Since 1933, Taraškievica has been used informally in Belarus and by the Belarusian diaspora abroad. In a more common sense Taraškievica is sometimes considered to be a linguistic norm. The name Taraškievica (Tarashkyevitsa) is intended to emphasize the similarity of the orthography to the work of Branislaŭ Taraškievič and may have appeared before World War II. Around 1994, an alias, Classical Orthography, was introduced by Vincuk Viačorka, the promoter and author of the modern codification of the Taraškievica. In 2005, with the publishing of the Belarusian Classical Orthography, the modern normalization of Taraškievica was made. In 2007 the Internet Assigned Numbers Authority assigned Taraškievica its own variant subtag "tarask" (full language tag of Belarusian in the Classical orthography is "be-tarask"). (en)
- L'orthographe classique biélorusse, dite aussi orthographe de Tarachkievitch (biélorusse : тарашкевіца, tarachkievitsa, ou клясычны правапіс, kliassytchny pravapis), est une norme de transcription du biélorusse moderne mise au point par Branislaw Tarachkievitch en 1918. Elle a été officiellement en usage en Biélorussie jusqu’à la (en) ; à la suite de cela, elle a été utilisée informellement par la diaspora biélorusse, n’ayant été réintroduite sur le territoire biélorusse que durant l’occupation allemande, entre 1941 et 1944. Elle est aujourd'hui en concurrence avec l' (be-tarask). La norme est décrite par Tarachkievitch en 1918, dans sa Grammaire biélorusse pour les écoles (biélorusse : Беларуская граматыка для школ, Bielarouskaïa hramatyka dlia chkol). Le terme Tarachkievitsa, dérivé du nom de son créateur, est probablement apparu avant la Seconde Guerre mondiale. Depuis les années 1990, on lui préfère le nom d’« orthographe classique ». En 2005, elle est normalisée pour l'usage moderne par (be), Vintsouk Viatchorka, (be) et (be) dans le livre L'Orthographe classique biélorusse (biélorusse : Беларускі клясычны правапіс). Cette normalisation est adoptée par d'importants médias de langue biélorusse, comme Nacha Niva ou la section biélorusse de Radio Free Europe. L'une des deux versions biélorusses de Wikipédia utilise également cette orthographe. Le 27 avril 2007, lui est attribué le code de langue IETF « be-tarask ». (fr)
- Tarasjkevitsa (Wit-Russisch: тарашкевіца) of Wit-Russische klassieke orthografie is de eerste geregelde orthografie van de Wit-Russische taal. Het moderne begrip bevat onder andere een alternatieve spelling (niet officieel erkend). Tarasjkevitsa is op de regels van de taal gebaseerd die Branislaw Tarasjkevitsj voorstelde. In 1918 gaf hij de belarussische grammatica voor leerlingen uit. Zijn versie van de orthografie gebruikte men tot 1933 toen een spellinghervorming was doorgevoerd. Uit de naam Tarasjkevitsa blijkt dat Branislaw Tarasjkevitsj' werk van fundamenteel belang voor de ontwikkeling van de taal is geweest. Sinds ongeveer 1994 wordt naast deze vaste term ook het synoniem klassieke orthografie gebruikt. (nl)
- Taraszkiewica, klasyczny wariant (biał. тарашкевіца, taraškievica; клясычны правапіс, klasyčny pravapis) – potoczna nazwa jednego z wariantów ortografii języka białoruskiego, opierającego się na regułach stosowanych przed reformą językową z 1933 roku i będącego systemem alternatywnym w stosunku do ortografii oficjalnej. W szerszym rozumieniu nazwa taraszkiewica dotyczy również pewnych różnic w gramatyce i leksyce (w stosunku do oficjalnych norm językowych). (pl)
- Тарашке́вица, класси́ческое правописа́ние (белор. тарашкевіца, класічны/клясычны правапіс) — вариант белорусской орфографии (в более широком смысле — грамматики или языковой нормы), основанный на литературной норме современного белорусского языка, первая нормализация которого была произведена Брониславом Тарашкевичем в 1918 году и официально действовала до реформы белорусского правописания 1933 года. Название «тарашкевица» призвано подчёркивать бо́льшую, чем вариант официальной орфографии белорусского языка, близость данной языковой нормы к работе Бронислава Тарашкевича 1918 года и, возможно, появилось ещё до Второй мировой войны. В 2005 году с выходом книги «Белорусское классическое правописание. Свод правил» была произведена современная нормализация тарашкевицы. 27 апреля 2007 года IANA присвоила тарашкевице собственный языковой подтег «tarask» (полное обозначение: be-tarask). (ru)
- Tarasjkevitsa (belarusiska: тарашкевіца, клясычны правапіс (tarasjkievitsa, klassisk stavning)) är en variant av belarusiska, både grammatiskt och språkligt sett. Språket är det som talades före den vitryska reformen 1933. Språket standardiserades av under början av 1900-talet, varefter det russifierades. Versionen från tiden före russifieringen, det som kallas tarasjkievitsa, är fortfarande aktiv och talas av många intellektuella belarusier. Namnet kommer från Tarasjkevitjs standardisering och är tänkt att betona hans arbete, och kan ha tillkommit redan före andra världskriget. Efterledet klassisk stavning lades till av runt 1994 för att särskilja det från belarusiskan. Genom publicerandet av boken "a classic Belarusian spelling. Code of Practice" normaliserades och standardiserades språket vidare. Den 27 april 2007 gav IANA språket namnet tarask. (sv)
- 白俄羅斯語傳統正寫法（ 白俄羅斯語：тарашкевіца / клясычны правапіс，發音：[taraʂˈkʲɛvʲit͡sa] ，英語：Taraškievica）是白俄罗斯语正寫法的一種變體，1918年，對其进行规范化，之後傳統拼寫法在白俄罗斯具有官方地位，，白俄羅斯語傳統正寫法失去了官方地位。此後在白俄羅斯，傳統正寫法只有在非正式場合下使用，不過居住在白俄羅斯以外的白俄罗斯侨民依然會使用傳統正寫法。 (zh)
- Класи́чний право́пис білору́ської мо́ви, тарашке́виця (біл. клясычны правапіс, тарашке́віца; klasyčny pravapis, taraškievica) — білоруський правопис, заснований на основі літературної мовної норми сучасної білоруської мови та її правилах до політичної реформи білоруської ортографії 1933 р., яка була закріплена в наступних офіційних правописах (білоруському правописі 1959 року в Білоруській Радянській Соціалістичній Республіці й у Законі Республіки Білорусь про 2008 року, ухваленому за часів диктаторського режиму Лукашенка, затвердженому вперше у світовій історії мовознавства у формі закону) і ухвалена без участі білоруських мовознавців і громадськости в 1930-х роках. Правопис Броніслава Тарашкевича є першим стандартизованим правописом сучасної білоруської мови й традиційним білоруським правописом у сучасному розумінні. Уперше кодифікований Броніславом Тарашкевичем у 1918 році, офіційно застосовували в Білоруській Народній Республіці, Республіці Серединної Литви й у Білоруській Соціалістичній Радянській Республіці до зросійщення правопису 1933 року, проведеного радянською владою. Після 1933 року цей правопис продовжували використовувати білоруські наукові, культурні, громадські й політичні організації за межами СРСР. З відновленням незалежности Білоруси в 1991 році почали знову застосовувати в суспільстві, наразі використовує білоруська опозиція, яка протистоїть диктаторському режимові Лукашенка в Республіці Білорусь. У 2005 р. співавтори видання здійснили сучасну нормалізацію класичного правопису. У 2007 році IANA надала тарашкевиці власний мовний підтег «tarask» (повне позначення: be-tarask) на відміну від офіційного правопису (наркомівки), який має підтег «1959acad». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Taraszkiewica, klasyczny wariant (biał. тарашкевіца, taraškievica; клясычны правапіс, klasyčny pravapis) – potoczna nazwa jednego z wariantów ortografii języka białoruskiego, opierającego się na regułach stosowanych przed reformą językową z 1933 roku i będącego systemem alternatywnym w stosunku do ortografii oficjalnej. W szerszym rozumieniu nazwa taraszkiewica dotyczy również pewnych różnic w gramatyce i leksyce (w stosunku do oficjalnych norm językowych). (pl)
- 白俄羅斯語傳統正寫法（ 白俄羅斯語：тарашкевіца / клясычны правапіс，發音：[taraʂˈkʲɛvʲit͡sa] ，英語：Taraškievica）是白俄罗斯语正寫法的一種變體，1918年，對其进行规范化，之後傳統拼寫法在白俄罗斯具有官方地位，，白俄羅斯語傳統正寫法失去了官方地位。此後在白俄羅斯，傳統正寫法只有在非正式場合下使用，不過居住在白俄羅斯以外的白俄罗斯侨民依然會使用傳統正寫法。 (zh)
- تاراتسكييفيتسا أو البلاروسية الكلاسيكية أو قواعد الكتابة البلاروسية الكلاسيكية، (بالبلاروسية тарашкевіца, клясычны правапіс)، ) (بالحروف اللاتيني Taraškievica). يمكن اعتبارها هي الوجه الأدبي والأكاديمي للغة البلاروسية، ويمكن صياغة تعريفها على هذا الشكل: البيلاروسية (تاراتسكييفيتسا) هي لغة أدبية دباليكتية للغة البلاروسية، تنتمي إلى عائلة اللغات السلافية الشرقية. أو بصيغة أخرى يمكن اعتبارها كبديل هجائي للغة البيلاروسية استنادا إلى المعايير الأدبية في اللغة البيلاروسية الحديثة. الطبعة الأولى الجامعة ل«تاراتسكييفيتسا» هي بمثابة الوثيقة اللغوية، صدرت من خلال مؤلَّف للغوي والأديب والكاتب (برنيسلاو تراشقيفتش_Branisłaŭ Taraškievič) في عام 1918. (ar)
- La taraškievica o ortografia clàssica bielorussa (IPA / taraʂˈkʲɛvʲit͡sa /, transcrit taraixkièvitsabielorús: тарашкевіца, клясычны правапіс transcrit taraixkévitsa, kliassitxni pràvapis) és una variant de l'ortografia del bielorús, basada en la norma literària de la moderna llengua bielorussa, la primera normalització de la qual fou feta per Branislau Taraixkièvitx el 1918, i que fou d'ús oficial a Belarús fins a la . Des del 1933, la taraškievica ha estat usada informalment a Belarús i per la diàspora bielorussa a l'estranger. En un sentit més comú, la taraškievica es considera de vegades com una norma lingüística. (ca)
- Belorusa klasika ortografio (:беларускі клясычны правапіс, beloruse:беларускі класічны правапіс), aŭ taraŝkevica (:тарашкевіца, beloruse:тарашкевіца) - estas la ortografio de la belorusa lingvo (en la plej larĝa senco - ĝi estas la lingva normo), kiu bazitas sur la literatura normo de la moderna belorusa lingvo kaj en ĝiaj reguloj antaŭ la politika reformo de belorusa ortografio en 1933, kaj ĉe iuj akademiaj proponoj en 1930, 1933 kaj 1993. Ĝi estas la unua normigita ortografio de belorusa lingvo kaj la tradicia belorusa ortografio en la moderna senco. (eo)
- Taraškievica u ortografía clásica bielorrusa (taraʂˈkʲɛvʲit͡sa; en bielorruso, тарашкевіца, клясычны правапіс) es una variante de la ortografía del idioma Bielorruso, sobre la base de la norma literaria de la lengua bielorrusa moderna, la primera normatización de estas fue hecha por en 1918, y era de uso oficial en Bielorrusia hasta la . Desde 1933 , Taraškievica se ha utilizado de manera informal en Bielorrusia y la diáspora bielorrusa en el extranjero. En un sentido más común Taraškievica a veces se considera una norma lingüística. (es)
- Taraškievica atau ejaan klasik Belarusia (diucapkan [taraʂˈkʲɛvʲit͡sa]), bahasa Belarus: тарашкевіца / клясычны правапіс) adalah varian ejaan bahasa Belarus yang distandardisasi oleh pada 1918, dan menjadi ejaan resmi bahasa itu sampai tahun 1933. Setelahnya, Taraškievica digunakan secara tidak resmi baik di dalam negeri maupun di kalangan diaspora di seluruh dunia. Pada tahun 1994, ejaan ini diberi nama lain Ejaan Klasik, diperkenalkan oleh Vincuk Viačorka, promotor dan penulis kodifikasi modern dari Taraškievica. (in)
- Taraškievica or Belarusian Classical Orthography (pronounced [taraʂˈkʲɛvʲit͡sa], Belarusian: тарашкевіца / клясычны правапіс) is a variant of orthography of the Belarusian language, based on the literary norm of the modern Belarusian language, the first normalization of which was made by Branislaŭ Taraškievič in 1918, and was in official use in Belarus until the Belarusian orthography reform of 1933. Since 1933, Taraškievica has been used informally in Belarus and by the Belarusian diaspora abroad. In a more common sense Taraškievica is sometimes considered to be a linguistic norm. (en)
- L'orthographe classique biélorusse, dite aussi orthographe de Tarachkievitch (biélorusse : тарашкевіца, tarachkievitsa, ou клясычны правапіс, kliassytchny pravapis), est une norme de transcription du biélorusse moderne mise au point par Branislaw Tarachkievitch en 1918. Elle a été officiellement en usage en Biélorussie jusqu’à la (en) ; à la suite de cela, elle a été utilisée informellement par la diaspora biélorusse, n’ayant été réintroduite sur le territoire biélorusse que durant l’occupation allemande, entre 1941 et 1944. Elle est aujourd'hui en concurrence avec l' (be-tarask). (fr)
- Tarasjkevitsa (Wit-Russisch: тарашкевіца) of Wit-Russische klassieke orthografie is de eerste geregelde orthografie van de Wit-Russische taal. Het moderne begrip bevat onder andere een alternatieve spelling (niet officieel erkend). Tarasjkevitsa is op de regels van de taal gebaseerd die Branislaw Tarasjkevitsj voorstelde. In 1918 gaf hij de belarussische grammatica voor leerlingen uit. Zijn versie van de orthografie gebruikte men tot 1933 toen een spellinghervorming was doorgevoerd. (nl)
- Тарашке́вица, класси́ческое правописа́ние (белор. тарашкевіца, класічны/клясычны правапіс) — вариант белорусской орфографии (в более широком смысле — грамматики или языковой нормы), основанный на литературной норме современного белорусского языка, первая нормализация которого была произведена Брониславом Тарашкевичем в 1918 году и официально действовала до реформы белорусского правописания 1933 года. В 2005 году с выходом книги «Белорусское классическое правописание. Свод правил» была произведена современная нормализация тарашкевицы. (ru)
- Tarasjkevitsa (belarusiska: тарашкевіца, клясычны правапіс (tarasjkievitsa, klassisk stavning)) är en variant av belarusiska, både grammatiskt och språkligt sett. Språket är det som talades före den vitryska reformen 1933. Språket standardiserades av under början av 1900-talet, varefter det russifierades. Versionen från tiden före russifieringen, det som kallas tarasjkievitsa, är fortfarande aktiv och talas av många intellektuella belarusier. (sv)
- Класи́чний право́пис білору́ської мо́ви, тарашке́виця (біл. клясычны правапіс, тарашке́віца; klasyčny pravapis, taraškievica) — білоруський правопис, заснований на основі літературної мовної норми сучасної білоруської мови та її правилах до політичної реформи білоруської ортографії 1933 р., яка була закріплена в наступних офіційних правописах (білоруському правописі 1959 року в Білоруській Радянській Соціалістичній Республіці й у Законі Республіки Білорусь про 2008 року, ухваленому за часів диктаторського режиму Лукашенка, затвердженому вперше у світовій історії мовознавства у формі закону) і ухвалена без участі білоруських мовознавців і громадськости в 1930-х роках. Правопис Броніслава Тарашкевича є першим стандартизованим правописом сучасної білоруської мови й традиційним білоруським пр (uk)
|
