| dbo:abstract
|
- Die Belagerung und Eroberung von Belgrad fand im Sommer 1521 unter Sultan Süleyman I. statt. (de)
- فتح بلغراد هي مجموعة من المعارك أدت في نهايتها إلى فتح بلغراد من قبل سليمان القانوني ودخول المدينة تحت سلطة الدولة العثمانية (ar)
- Le siège de Belgrade est un épisode des guerres hongro-ottomanes qui se déroule du 25 juin jusqu'au 29 août 1521. L'armée ottomane, commandée par le sultan Soliman le Magnifique, s'empare de la ville. C'est une étape décisive des conquêtes ottomanes en Europe. (fr)
- Pengepungan Beograd berlangsung dari tanggal 25 Juli hingga 29 Agustus 1521. Sultan Suleiman I mengepung benteng Kerajaan Hongaria di Nándorfehérvár (nama Beograd dalam bahasa Hongaria). Tembok benteng ini selama tujuh hari dibombardir oleh pasukan Utsmaniyah. Kemudian kota ini diserbu dan ditaklukan dengan jumlah korban jiwa yang rendah di pihak Turki. Beograd lalu menjadi markas militer yang penting untuk melancarkan operasi militer di Eropa. Beograd juga menjadi ibu kota Pashalik Beograd. Setelah Beograd jatuh ke tangan Utsmaniyah, Utsmaniyah kembali bertempur melawan Hongaria di Mohács dan pada akhirnya sebagian besar wilayah Kerajaan Hongaria ditaklukan oleh Utsmaniyah. (in)
- The siege of Belgrade in 1521 is an event that followed as a result of the third major Ottoman attack on this Hungarian stronghold in the Ottoman–Hungarian wars at the time of the greatest expansion of the Ottoman Empire to the west. Ottoman Sultan Suleiman the Magnificent launched his army in mid-May 1521. The Hungarian state was almost in disarray and unable to effectively counter the Ottoman army. Initially, nobody, including the sultan, actually knew the target of the campaign. Hain Ahmed Pasha, the rival of Piri Mehmed Pasha, who would later have a role in Piri's dismissal from the grand vizierate, suggested taking first Šabac, then cross the Sava and strike Buda. Piri argued that if they didn't capture Belgrade before attacking the Hungarian capital Buda, the Hungarians could cut them off in their return to Belgrade. The sultan preferred Ahmed's plan, but at the same time permitted Piri to besiege Belgrade with a small portion of the army. The sultan conquered Šabac, while Piri conquered Zemun Fortress. The sultan then ordered Piri to lift the siege in Belgrade and join the bulk of the army as he started to build a bridge to cross the Sava. However: Piri, who had conquered Zemun and was besieging Belgrade with a small portion of the army, refused to lift the siege. Mustafa Ali complained that the sultan failed to congratulate Piri for Zemun, and sees Ahmed behind this decision; however, it is more likely that the sultan actually needed all forces in preparation to attack Buda. Next, the attempt to cross the Sava was a failure. The Sava flooded, so much as to make it impossible to cross the bridge to the other side. The sultan informed Piri that they would soon join him. Together, they captured the city, which was definitely taken on 24 August. Whereas in Šabac the Turks slaughtered all the defenders, in Belgrade about 70 out of 700 defenders survived. Suleiman spared their lives. However, most of the Serbian inhabitants were deported to Constantinople. The fall of Belgrade showed the inability of the Hungarian authorities to oppose the expansionist policies of the Ottoman Empire, which would show their supremacy in the Battle of Mohács plains in 1526. After the defeat and breakdown of Hungary, the leader of the Christian struggle against the Ottoman penetration of Europe would become the Habsburg monarchy, which would include Hungary. Belgrade would come under the rule of a Christian force only in 1688 when conquered it for Austria. When Selim I died in 1520, his son Suleiman became sultan of the Ottoman Empire. The Kingdom of Hungary, on the other hand, was almost in ruins. The Hungarian nobility was divided into numerous parties, and without a strong central government it could not unite in defense of the country. King Louis II of Hungary was weakened by numerous conflicts. The lower nobility clashed with the higher nobility and court circles, and the Voivode of Transylvania, John Zápolya, one of the wealthiest greats of his time, represented open opposition to the already weak regime of King Louis II. The faction that supported the Voivode of Transylvania was in constant conflict with the court circles. The king himself was a powerless figure in the hands of his ambitious associates. He often did not have the money for his own existence. On such occasions, it was not possible to strengthen the defense system at the southern border and to undertake any military campaigns. (en)
- 1521年のベオグラード包囲戦は、オスマン帝国による西方への大遠征中、ハンガリーとの戦争において、ハンガリーに対する3回目の攻撃で起こった戦闘である。 オスマン皇帝スレイマン1世は、先祖のメフメト2世が征服に失敗したロドス島とベオグラードを最初の軍事行動の目標に決めた（ロドス島は1522年のロドス包囲戦）。スレイマン1世は1521年5月中旬に軍を送り出し、この進軍の目的はベオグラード征服だった。ハンガリーは混乱し、オスマン軍に効果的に反撃することができなかった。過去の戦闘と違い、皇帝はサヴァ川から進軍することにした。そうすると、スレムを最初に征服する必要があり、最終的に行われた。ベオグラード軍は抵抗し続けたが、戦力と戦争物資の不足で、1521年8月28日、29日に降伏した。 ベオグラード陥落により、ハンガリー首脳がオスマン帝国の拡大政策に反対する能力がないことが分かり、1526年のモハーチの戦いでオスマンの覇権が示された。ハンガリーが敗北して崩壊した後、オスマンのヨーロッパ侵攻に対抗するキリスト教国のトップがハプスブルク帝国になった（ハンガリーも含めて）。ベオグラードがキリスト教国の支配下に入ったのはバイエルン選帝侯マクシミリアン1世がオーストリア側で占領した1688年のみだった。 セリム1世が崩御すると、息子のスレイマン1世が1520年にオスマン帝国のスルタン（皇帝）に即位し、一方でハンガリー王国はほとんど荒廃していた。ハンガリー貴族は多くの政党に分かれ、強力な中央政府がなく、国を守るために団結することはできなかった。ハンガリー王ラヨシュ2世は多くの紛争によって弱体化した。下級貴族は上級貴族とcourt circlesと衝突し、Duke of Erdelj, John Zapotyaは、すでに弱体化したラヨシュ2世政権に公然と反抗した。Duke of Erdelを支持した派閥は絶えずcourt circlesと衝突した。王自身は野心的な支持者に牛耳られ無力な象徴だった。自分の存在のための金銭を持ってなかった。このような状況では、南の国境防衛を強化できず、軍事行動に着手することもできなかった。 (ja)
- Het Beleg van Belgrado vond plaats tussen 25 juni en 29 augustus 1521 en was een onderdeel van de expansiedrang van de Ottomanen in het westen. Sinds 1459 was een deel van het Ottomaanse Rijk, behalve Belgrado, dat in Hongaarse handen was. (nl)
- L'assedio di Belgrado del 1521, avvenne dal 25 giugno al 29 agosto dello stesso anno, sotto la guida del sultano Solimano I. Belgrado era una città fortificata appartenente al Regno di Ungheria. Dopo la distruzione delle mura con un bombardamento durato sette giorni, la città fu facilmente conquistata con limitate perdite umane. La città divenne un importante base per ulteriori operazioni militari in Europa e la sua conquista fu infatti un primo passo per la successiva battaglia di Mohács e per l'acqu isizione del Regno di Ungheria da parte degli Ottomani. Nel periodo ottomano fu una delle città più grandi d'Europa. (it)
- Upadek Belgradu w 1521 roku nastąpił w wyniku trzeciej tureckiej inwazji na tę wówczas węgierską fortyfikację w trakcie wojen osmańsko-węgierskich mających miejsce w okresie najintensywniejszej ekspansji Imperium osmańskiego na zachód. Sułtan osmański, Sulejman Wspaniały (w tradycji muzułmańskiej znany również jako Kanuni, czyli Prawodawca), zadecydował, że jego pierwszymi celami wojennymi będą Rodos i Belgrad, miejsca których nie udało się podbić jego przodkowi Mehmedowi II Zdobywcy (1451-1481). Sułtan wysłał armię w połowie maja 1521 roku, a głównym celem wyprawy było zdobycie Belgradu. Królestwo Węgier przeżywało w tym czasie kryzys i nie było w stanie stawić skutecznego oporu najeźdźcy. W odróżnieniu od poprzednich podbojów sułtan postanowił, że tym razem główny kierunek ataku nastąpi od strony rzeki Sawy. Aby tego dokonać, wojska osmańskie musiały wpierw zająć Srem, jak też się stało. Obrońcy Belgradu wytrwale stawiali opór wrogowi, jednak z braku broni i ludzi do walki, zmuszeni byli poddać miasto 28/29 sierpnia 1521 roku.Upadek Belgradu obnażył bezsilność monarchii węgierskiej wobec ekspansywnej polityki Imperium osmańskiego, które niedługo potem udowodniło swoją przewagę w bitwie pod Mohaczem w 1526 roku. Po klęsce Królestwa Węgier na czele frontu chrześcijańskiego przeciwko wdzierającym się do Europy siłom osmańskim stanęła Monarchia Habsburgów, a w jej skład weszły również Węgry. Pod panowanie chrześcijan Belgrad powrócił dopiero w 1688 roku, kiedy to Maksymilian II Emanuel zdobył miasto dla Monarchii Habsburgów. (pl)
- Осада Белграда армией Османской империи велась с 25 июля по 29 августа 1521 года. Крепость Белграда, которая на тот момент находилась под контролем королевства Венгрии, осадил Сулейман I. Венгрия в то время находилась в состоянии острого государственного кризиса и не могла выставить достаточный для продолжительной обороны гарнизон: город защищали несколько сотен солдат и местные жители. Стены крепости были подорваны после проведения подкопа и семи дней тяжелой бомбардировки со стороны осаждавших. После этого город подвергся нападению и был захвачен без особого труда и с малыми потерями среди солдат Османской империи. Белград стал важной военной базой для дальнейших военных действий османов в Европе и столицей пашалыка Белграда, административно-территориального образования в составе империи. Во времена турецкого ига Белград стал одним из крупнейших городов Европы. Завоевание города в конечном итоге привело к битве при Мохаче, которая обернулась тяжёлым поражением для Венгерского королевства (в битве пал и сам король Людовик II), в результате которого основная часть государства была завоёвана турками, меньшая же отошла к Габсбургской монархии. (ru)
- Облога Белграда (1521) — захоплення Белграда турецькими військами під час найбільшої експансії Османської імперії на захід. Османський султан Сулейман I після свого сходження на престол в 1520 році поставив собі за першочергову мету завоювання Родосу і Белграда — те, що не вдалось його предку, Мехмеду II Завойовнику (1451—1481). В травні 1521 року Сулейман послав армію на завоювання Белграда. Угорське королівство в той час переживало глибоку кризу і було не в змозі чинити ефективний опір загарбникам. На відміну від попередніх завоювань, султан вирішив, що цього разу буде основний напрямок атаки зі сторони річки Сави. Для цього турки спочатку зайняли Срем. Захисники Белграда завзято оборонялись, але через малу кількість захисників та брак озброєння вимушені були здати місто 28/29 серпня 1521 року. Падіння Белграда продемонструвала нездатність влади Угорщини протистояти експансіоністській політиці Османської імперії, яка покаже свою перевагу в битві при Мохачі в 1526 році. Після поразки і краху угорської держави на авансцену боротьби християнського світу з османським наступом на Європу стане Габсбурзька монархія, до складу якої буде включена й Угорщина. Під владу християн Белград перейде тільки в 1688 році, коли Максиміліан Баварський завоює його. (uk)
- O Cerco de Belgrado de 1521 teve lugar entre 25 de junho e 29 de agosto em Nándorfehérvár (nome antigo de Belgrado), hoje a capital da Sérvia, opondo as forças sitiantes do Império Otomano aos sitiados do Reino da Hungria e teve como consequência a integração da cidade no Império Otomano, além de ter contribuído decisivamente para a queda do Reino da Hungria. Os otomanos comandados pelo sultão otomano Solimão, o Magnífico montaram um cerco à fortaleza húngara, sabotaram as muralhas com explosivos e sete dias de intensos bombardeamentos. A cidade foi depois assaltada e conquistada sem grande dificuldade e com poucas baixas humanas da parte dos atacantes. Após ser conquistada, Belgrado tornou-se uma importante base militar para outras operações otomanas na Europa e a sede do (província governada por um paxá) de Belgrado. Durante o domínio otomano, a cidade tornou-se uma das maiores cidades da Europa. A conquista foi uma das principais causas que acabariam por conduzir à Batalha de Mohács, a qual marcou a derrota final do Reino da Hungria e a anexação dos seus territórios no Império Otomano. A conquista de Belgrado está na origem de vários topónimos da a capital otomana, Istambul, como Belgrad Kapısı (Porta de Belgrado) e Belgrad Ormanı (Floresta de Belgrado). (pt)
- 貝爾格勒圍城戰（Siege of Belgrade）發生於1521年6月25日至8月29日，鄂圖曼帝國蘇丹蘇萊曼一世率領大軍圍困匈牙利王國的要塞重鎮貝爾格勒。該要塞的城牆經過連日的地雷與攻城重砲的轟炸之下遭到破壞，最後鄂圖曼軍隊在損失輕微的情況下攻陷貝爾格勒。日後這座城市成為蘇萊曼進軍歐洲的重要基地與當地總督的所在地，在鄂圖曼帝國的統治下貝爾格勒成為歐洲大城之一。貝爾格勒的陷落最終導致了摩哈赤戰役，使鄂圖曼帝國征服大部分匈牙利王國的領土。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Die Belagerung und Eroberung von Belgrad fand im Sommer 1521 unter Sultan Süleyman I. statt. (de)
- فتح بلغراد هي مجموعة من المعارك أدت في نهايتها إلى فتح بلغراد من قبل سليمان القانوني ودخول المدينة تحت سلطة الدولة العثمانية (ar)
- Le siège de Belgrade est un épisode des guerres hongro-ottomanes qui se déroule du 25 juin jusqu'au 29 août 1521. L'armée ottomane, commandée par le sultan Soliman le Magnifique, s'empare de la ville. C'est une étape décisive des conquêtes ottomanes en Europe. (fr)
- Pengepungan Beograd berlangsung dari tanggal 25 Juli hingga 29 Agustus 1521. Sultan Suleiman I mengepung benteng Kerajaan Hongaria di Nándorfehérvár (nama Beograd dalam bahasa Hongaria). Tembok benteng ini selama tujuh hari dibombardir oleh pasukan Utsmaniyah. Kemudian kota ini diserbu dan ditaklukan dengan jumlah korban jiwa yang rendah di pihak Turki. Beograd lalu menjadi markas militer yang penting untuk melancarkan operasi militer di Eropa. Beograd juga menjadi ibu kota Pashalik Beograd. Setelah Beograd jatuh ke tangan Utsmaniyah, Utsmaniyah kembali bertempur melawan Hongaria di Mohács dan pada akhirnya sebagian besar wilayah Kerajaan Hongaria ditaklukan oleh Utsmaniyah. (in)
- Het Beleg van Belgrado vond plaats tussen 25 juni en 29 augustus 1521 en was een onderdeel van de expansiedrang van de Ottomanen in het westen. Sinds 1459 was een deel van het Ottomaanse Rijk, behalve Belgrado, dat in Hongaarse handen was. (nl)
- 貝爾格勒圍城戰（Siege of Belgrade）發生於1521年6月25日至8月29日，鄂圖曼帝國蘇丹蘇萊曼一世率領大軍圍困匈牙利王國的要塞重鎮貝爾格勒。該要塞的城牆經過連日的地雷與攻城重砲的轟炸之下遭到破壞，最後鄂圖曼軍隊在損失輕微的情況下攻陷貝爾格勒。日後這座城市成為蘇萊曼進軍歐洲的重要基地與當地總督的所在地，在鄂圖曼帝國的統治下貝爾格勒成為歐洲大城之一。貝爾格勒的陷落最終導致了摩哈赤戰役，使鄂圖曼帝國征服大部分匈牙利王國的領土。 (zh)
- The siege of Belgrade in 1521 is an event that followed as a result of the third major Ottoman attack on this Hungarian stronghold in the Ottoman–Hungarian wars at the time of the greatest expansion of the Ottoman Empire to the west. Ottoman Sultan Suleiman the Magnificent launched his army in mid-May 1521. The Hungarian state was almost in disarray and unable to effectively counter the Ottoman army. (en)
- L'assedio di Belgrado del 1521, avvenne dal 25 giugno al 29 agosto dello stesso anno, sotto la guida del sultano Solimano I. Belgrado era una città fortificata appartenente al Regno di Ungheria. Dopo la distruzione delle mura con un bombardamento durato sette giorni, la città fu facilmente conquistata con limitate perdite umane. La città divenne un importante base per ulteriori operazioni militari in Europa e la sua conquista fu infatti un primo passo per la successiva battaglia di Mohács e per l'acqu (it)
- 1521年のベオグラード包囲戦は、オスマン帝国による西方への大遠征中、ハンガリーとの戦争において、ハンガリーに対する3回目の攻撃で起こった戦闘である。 オスマン皇帝スレイマン1世は、先祖のメフメト2世が征服に失敗したロドス島とベオグラードを最初の軍事行動の目標に決めた（ロドス島は1522年のロドス包囲戦）。スレイマン1世は1521年5月中旬に軍を送り出し、この進軍の目的はベオグラード征服だった。ハンガリーは混乱し、オスマン軍に効果的に反撃することができなかった。過去の戦闘と違い、皇帝はサヴァ川から進軍することにした。そうすると、スレムを最初に征服する必要があり、最終的に行われた。ベオグラード軍は抵抗し続けたが、戦力と戦争物資の不足で、1521年8月28日、29日に降伏した。 ベオグラード陥落により、ハンガリー首脳がオスマン帝国の拡大政策に反対する能力がないことが分かり、1526年のモハーチの戦いでオスマンの覇権が示された。ハンガリーが敗北して崩壊した後、オスマンのヨーロッパ侵攻に対抗するキリスト教国のトップがハプスブルク帝国になった（ハンガリーも含めて）。ベオグラードがキリスト教国の支配下に入ったのはバイエルン選帝侯マクシミリアン1世がオーストリア側で占領した1688年のみだった。 (ja)
- Upadek Belgradu w 1521 roku nastąpił w wyniku trzeciej tureckiej inwazji na tę wówczas węgierską fortyfikację w trakcie wojen osmańsko-węgierskich mających miejsce w okresie najintensywniejszej ekspansji Imperium osmańskiego na zachód. Po klęsce Królestwa Węgier na czele frontu chrześcijańskiego przeciwko wdzierającym się do Europy siłom osmańskim stanęła Monarchia Habsburgów, a w jej skład weszły również Węgry. Pod panowanie chrześcijan Belgrad powrócił dopiero w 1688 roku, kiedy to Maksymilian II Emanuel zdobył miasto dla Monarchii Habsburgów. (pl)
- O Cerco de Belgrado de 1521 teve lugar entre 25 de junho e 29 de agosto em Nándorfehérvár (nome antigo de Belgrado), hoje a capital da Sérvia, opondo as forças sitiantes do Império Otomano aos sitiados do Reino da Hungria e teve como consequência a integração da cidade no Império Otomano, além de ter contribuído decisivamente para a queda do Reino da Hungria. A conquista foi uma das principais causas que acabariam por conduzir à Batalha de Mohács, a qual marcou a derrota final do Reino da Hungria e a anexação dos seus territórios no Império Otomano. (pt)
- Облога Белграда (1521) — захоплення Белграда турецькими військами під час найбільшої експансії Османської імперії на захід. Османський султан Сулейман I після свого сходження на престол в 1520 році поставив собі за першочергову мету завоювання Родосу і Белграда — те, що не вдалось його предку, Мехмеду II Завойовнику (1451—1481). В травні 1521 року Сулейман послав армію на завоювання Белграда. Угорське королівство в той час переживало глибоку кризу і було не в змозі чинити ефективний опір загарбникам. (uk)
- Осада Белграда армией Османской империи велась с 25 июля по 29 августа 1521 года. Крепость Белграда, которая на тот момент находилась под контролем королевства Венгрии, осадил Сулейман I. Венгрия в то время находилась в состоянии острого государственного кризиса и не могла выставить достаточный для продолжительной обороны гарнизон: город защищали несколько сотен солдат и местные жители. Стены крепости были подорваны после проведения подкопа и семи дней тяжелой бомбардировки со стороны осаждавших. После этого город подвергся нападению и был захвачен без особого труда и с малыми потерями среди солдат Османской империи. Белград стал важной военной базой для дальнейших военных действий османов в Европе и столицей пашалыка Белграда, административно-территориального образования в составе империи (ru)
|
.svg){kind=link}
