| dbo:abstract
|
- Seid (staroseversky seiðr) je forma čarodějnictví či magie, která byla praktikována . Označuje se tak i rekonstrukce nebo nápodoba těchto praktik v germánském novopohanství. Používají se i anglicizované formy tohoto slova jako seidhr, seidh, seidr a další. Původ seidu je často spatřován u sámských šamanů nojdů, může však mít i indoevropský původ. Podle byl seid běžně užíván božským rodem Vanů a Ásy s ním seznámila bohyně Freya. V obviňuje z jeho praktikování Loki Ódina a odsuzuje to jako zženštilé. (cs)
- Sejdo (pranorvege/praislande seidhr) estas la nomo de la nordĝermana ŝamanismo, praktikita precipe dum antaŭkristana tempo. Malsame al multaj aliaj ŝamanismaj kulturoj, en la nordia sejdo estis rigardata kiel por viroj hontiga, do la plej multaj praktikantoj estis (almenaŭ oficiale) sejdistinoj (seidhkona); tamen ekzistis virsejdistoj (seidhmadhr). Samtempe en la mitologio, la ĉefdio Odino estis rigardata kiel la plej sperta sejdisto, por kio li estis mallaŭdata de en la poemo Lokasenna en la poezia Eddo. Laŭ la sama mitologio, Odinon (ĉefo de la azoj, unu el la klasoj de pranordiaj dioj) iniciatis en sejdon Freja, am(or)diino kaj membro de la vanioj, la alia klaso. Eventuala influo inter ŝamanistoj ĝermanaj kaj laponaj estas disputata. (eo)
- Seiðr ist in der nordgermanischen Religion eine besondere Form von Trolldom, womit ganz allgemein Magie bezeichnet wird. Synonym dazu tritt auch Fjölkynngi (isländisch fjöl = „viel, vielfältig“ & kynngi = „magisch“) im Sinne von Hexerei (vielwissend) auf. Seiðr ist von anderen Arten der Magie zu unterscheiden. Allerdings gibt es in der wissenschaftlichen Literatur keinen Konsens darüber, was Seiðr genau beinhaltet. Das äußert sich darin, welche in Quellen geschilderten Vorgänge als Seiðr betrachtet und als Beispiele herangezogen werden. Dies lässt sich an der Beurteilung der Vorgänge in Herjolvsnes in Grönland zeigen, wo eine Völva die Zukunft weissagt. Dag Strömbeck, Brit Solli und Catharina Raudvere behandeln das Ritual als „Seiðr“. François-Xavier Dillmann weist darauf hin, dass in dieser Geschichte viele Elemente, die für Seiðr als wesentlich erachtet werden, fehlen und von den Forschern hineininterpretiert worden seien. Der Runenzauber, das „Draußensitzen“ (útiseta) und die Weissagung (Spádom) ohne Ritual werden in aller Regel nicht mit Seiðr in Verbindung gebracht. Der Begriff wird nicht nur für germanische Seiðmenn verwendet, sondern auch von Samen ausgeübte Magie wird in der Literatur hin und wieder mit Seiðr bezeichnet. (de)
- Seidr (nórdico antiguo: seiðr) un término para un tipo de hechizos o brujerías que fue practicado por los nórdicos paganos. La expresión también puede ser utilizada para referirse a reconstrucciones del neopaganismo moderno o a emulaciones de dichas prácticas. (es)
- Le seiðr (seidr, seid) désigne un ensemble de pratiques magiques propres à l'ancienne religion nordique. (fr)
- In Old Norse, seiðr (sometimes anglicized as seidhr, seidh, seidr, seithr, seith, or seid) was a type of magic which was practised in Norse society during the Late Scandinavian Iron Age. The practice of seiðr is believed to be a form of magic which is related to both the telling and the shaping of the future. Connected to the Old Norse religion, its origins are largely unknown, and the practice of it gradually declined after the Christianization of Scandinavia. Accounts of seiðr later made it into sagas and other literary sources, while further evidence of it has been unearthed by archaeologists. Various scholars have debated the nature of seiðr, some of them have argued that it was shamanic in context, involving visionary journeys by its practitioners. Seiðr practitioners were of both sexes, with sorceresses being variously known as vǫlur, seiðkonur and vísendakona. There were also accounts of male practitioners, who were known as seiðrmaðr. In many cases these magical practitioners would have had assistants to aid them in their rituals. In pre-Christian Norse mythology, seiðr was associated with both the god Óðinn, a deity who was simultaneously responsible for war, poetry and sorcery, and the goddess Freyja, a member of the Vanir who was believed to have taught the practice to the Æsir. In the 20th century, adherents of various modern Pagan new religious movements adopted forms of magico-religious practice which include seiðr. The practices of these contemporary seiðr-workers have since been investigated by various academic researchers who are operating in the field of pagan studies. (en)
- セイズ (Seiðr) は、後期鉄器時代の古代スカンディナヴィア社会において慣習として行われていた、魔術の一種を指す古ノルド語の用語。北欧の信仰に関係するが、起源についてはほとんど不明である。スカンディナヴィアがキリスト教化するにつれて損なわれていった。 セイズについての記録はサガやその他の文学的な情報源に見られるが、さらなる証拠が考古学者によって発掘されている。さまざまな学者がセイズの性質について議論した。何人かの研究者は術者による幻想的な旅を引き起こすことから、セイズは文脈の中でシャーマン的であると主張した。 男女どちらともがセイズの術者でありうるが、多くの裏付けによればほとんどが女性である。そのような女預言者はヴォルヴァ (vǫlva)、セイズコナ (seiðkona)、ヴィーセンダコナ (vísendakona) などさまざまな呼称で知られている。男性術者の記録もあり、セイズマズル (seiðmaðr) として知られるが、魔術の修練の間に男性術者はと呼ばれる社会的タブーを犯したため、結果として迫害されることもあった。多くの場合、魔法を実践する者は儀式の手助けをする助手がいたであろうと考えられる。 キリスト教化以前の北欧神話の中では、セイズは戦争と詩文と魔術の神オーディンと、ヴァン神族の一人でアース神族にセイズの慣習を教えたと信じられているフレイヤの両神と関連していた。 20世紀になると、さまざまなネオペイガニズムの支持者が新宗教運動を起こし、セイズを含む魔術的、宗教的な儀式を行った。これら現代のセイズ実践者はその後、宗教学の分野で働くさまざまな学術的研究者により調査されている。 (ja)
- 세이드(고대 노르드어: Seiðr)는 후기 철기 시대 스칸디나비아의 노르드 사회에서 행해졌던 주술의 일종이다. 그 기원은 확실치 않으나, 스칸디나비아에 기독교가 전래되면서부터 퇴조했다. 많은 학자들이 세이드의 본질이 무엇인가 논쟁을 계속하고 있다. 남성이든 여성이든 세이드의 시전자가 될 수 있었지만, 보통 여성이 세이드를 시전했다. 그리고 이 여성을 곧 볼바라고 한다. 세이드멘(seiðmenn)이라는 남성 시전자도 존재했다는 기록이 있지만, 남성이 세이드를 시전하는 것은 다소 터부시되었던 것 같다. 세이드를 시전하는 많은 경우, 의식을 도울 보조자가 대개 필요했다. 북유럽 신화에서는 전쟁과 마법의 신 오딘이 세이드 시전자였고, 반 신족의 일원인 여신 프레이야도 세이드를 부렸다. 프레이야가 오딘의 아스 신족에게 세이드를 전수한 것으로 해석되고 있다. 세이드의 특정 요소는 상당히 성적(sexual)이었을 것으로 추측되며, 때문에 일부 연구자들은 세이드가 성적 행동을 수반한 주술이었다고 주장한다. 많은 학자들이 세이드 시전자들이 사용한 마술지팡이가 음경을 상징했을 가능성이 있다고 주장했으며, 아이슬란드의 여러 사가에 나타나는 마술지팡이들이 남근적 묘사를 하고 있다는 것을 증거로 들었다. (ko)
- Il seiðr (in italiano anche seid o seidhr) è un tipo di magia sciamanica di tradizione nordica e germanica che consentiva di assumere il fjölkungi, cioè "il più grande potere". Secondo la mitologia era una pratica di origine Vanir insegnata da Freyja a Odino. Buona parte della magia seiðr si basa sulla comunicazione con gli spiriti e potremmo trovare qualche analogia con il concetto di Mana melanesiano. Il seiðr permetteva di prevedere il futuro, ma anche di dispensare morte, sventura e malattia. Con la pratica del seiðr era infatti possibile privare un individuo della sua forza e della sua intelligenza per trasmetterle a qualcun altro. (it)
- Seiðr (também anglicizada como seidhr, seidh, seidr, seithr ou seith) é um termo em Nórdico antigo, para denominar um tipo de magia, bruxaria ou xamanismo, praticado em tempos pagãos na Escandinávia. Relacionada com a antiga religiosidade nórdica e Anglo-Saxã, praticada também atualmente por grupos reconstrucionistas ligados aos movimentos religiosos como o heathenismo, popularmente conhecido como Neopaganismo Germânico. A origem do Seiðr é desconhecida, embora tenha sucumbido a Cristianização da Escandinávia, relatos de seiðr foram transformados em sagas e outras ferramentas literárias, enquanto evidências adicionais são descobertas por arqueólogos. Vários acadêmicos têm debatido sobre a natureza de seiðr, e muitas das vezes definido como uma forma de Xamanismo, onde seus praticantes teriam visões durante o transe, e os objetivos mágicos e espirituais poderiam variar para diversos fins, como viagens espirituais, metamorfose, amaldiçoar, curar e causar mudanças no clima. Ambos gêneros podiam ser praticantes de Seiðr, embora fosse mais comum uma maior participação feminina, as sacerdotisas podiam ser chamadas de vǫlur, seiðkonur e vísendakona. Também existem relatos de praticantes do sexo masculino, conhecidos como seiðmaðr, mas a sua participação em rituais era considerada tabu pela sociedade que os chamava de ergi, já na Era Viquingue, quando a presença do Cristianismo era forte na Escandinávia, e em alguns casos resultando em perseguição social. Dentro da religiosidade nórdica pré-cristã, o Seiðr era associada tanto com o Odin, uma divindade ligada também ao êxtase Xamânico e viagens espirituais, montado em seu cavalo Sleipnir e também associado com a deusa Freyja, membro dos deuses Vanir a quem se credita que tenha ensinado a pratica do Seiðr aos deuses Aesir. Durante o século XX, vários membros aderentes do neopaganismo adotaram práticas mágico-religiosas que incluíam o seiðr. A prática dessa forma contemporânea tem sido investigada por diversos estudiosos que operam no campo de estudos pagãos. (pt)
- Seid (staronordyckie seiðr) – forma szamanizmu (nie magii), uprawiana przez przedchrześcijańskich wikingów. Termin ten odnosi się również do nowożytnych rekonstrukcji i kopii tych praktyk. Seid, czyli norrøn sjamanisme, powiązane było z podróżami astralnymi, transem szamańskim, leczeniem, zielarstwem, używaniem run, śpiewaniem gardłowym run, bębnieniem szamańskim, tańcem itp. Jak w większości przypadków tak i tutaj ważnym elementem był rytm. Praktykującymi magię seid były głównie kobiety (seiðkonur). Bogowie, na czele z Freją również uprawiali seid. Jedynym mężczyzną-bogiem zajmującym się seid był Odyn. Z seidr miała związek żona Odyna - Frigg Wszystkowiedząca. Za przykład odmiany seidr - spae mogą posłużyć wikińskie Norny. Seidkone u wikingów była uważana za świętą. Podczas seansu seiðkone (kobieta seid, żona seid) wchodziła w pewien rodzaj transu, podczas którego doświadczały uczucia „odcieleśnienia”, lub „pożyczania” ciała, podróży przez czas i przestrzeń do innych światów (por. płaszcz bogini Freyji z ptasich piór, oraz koń Odyna - ośmionogi Sleipnir - jako archetypy sposobów podróży astralnych) itp. Odmianą seid jest galdr, czyli inkantowanie run i pieśni mających wprowadzać w stan transu, jednak galdr ma znaczenie również mnemotechniczne. Galdr było raczej domeną mężczyzn, tak jak seid - kobiet. Kobiety seid (seidkonur) dzielą się na kilka grup. Najważniejszymi są: seidr-kone, spae-kone, volva. Podczas gdy volva zajmowała się sztuką pod względem dywinacyjnym, seidr-kone zajmowała się w sensie szamańskim (Zmieniam rzeczywistość poprzez sen). Seidr-kone nie używała raczej run w aspekcie profetycznym, ale by zmieniać rzeczywistość. W tym samym celu używane były węzły i nici. Atrybutem typowej volvy była różdżka (udowodnione archeologicznie), podczas gdy typowa seidr-kone obywała się bez różdżki, a nawet bez jakiegokolwiek rytuału magicznego. Spae rytuału najczęściej wymagało, czyste pierwotne seidr - nie (seidkone to NIE kapłanka i NIE czarownica). Seidr wytworzyło wiele odmian, jednak samo w sobie pozostało szamańskie, z szamańskimi zadaniami i praktykami. Śpiew, zawodzenie seidr (najczęściej: śpiewanie run) może mieć swoje odniesienie w śpiewie joik Saamów i do ich Noaidevuohta. Zasięg seidr obejmował Skandynawię oraz Islandię. (pl)
- Seiðr, Seidr of Seid is de Oudnoordse term voor een zeker type van magie of hekserij uit de cultuur van Kelten en Germanen, meer bepaald zoals toegepast door de völva's.Transliteratie laat ook schrijfvormen als "seidhr," "seidh," "seidr," "seithr," of "seith" toe. De term wordt ook gebruikt refererend aan modern neopaganisme. (nl)
- Сейд (др.-сканд. seiðr) — вид ведовства, известный по скандинавским сагам. Этимология слова «seiðr» неясна, но возможные когнаты в древнеанглийском и древневерхненемецком языках имеют значения «струна, тетива, натянутая верёвка» или «сеть, силок, ловушка»; через первое значение иногда объясняется использование в сейдических ритуалах магической прялки («сейдстаф», seiðstafr). «Природа» сейда и детали сейдической практики являются предметом споров среди специалистов. Имеется предположение, что сейд был шаманской по своей природе практикой и включал в себя характерные для шаманизма визионерские «путешествия». Сейдом занимались преимущественно женщины («вёльвы» völva или «сейдконы» seiðkona), однако существовали и мужчины, практиковавшие сейд («сейдмады» seiðmað). Несмотря на это, в целом сейд считался «немужественным», «бабским» занятием, недостойным мужчины (ergi); в «Перебранке Локи» Локи высмеивает Одина за владение сейдом. Один, культ которого имел явственные шаманские коннотации, имел тесные связи с сейдом. Мастерицей сейда считается также Фрейя. В Саге об Инглингах утверждается, что изначально сейд был магией ванов, но Фрейя обучила ему и асов, когда присоединилась к ним. Некоторые учёные связывают происхождение сейда с саамской шаманской традицией нойда. В современном неоязычестве под сейдом понимаются различные практики и техники, вдохновлённые дохристианскими религиями Европы. (ru)
- Sejd (fornsvenska/fornisländska seiðr) var en sorts trolldom, som främst utövades i nordisk förkristen tid. Sejd gick till så att sejdaren (företrädesvis en kvinna) föll i trans genom att andra, oftast kvinnor, manade dennes skyddsande (se huge och vård) att komma till dennes hjälp. När väl kontakt med andevärlden etablerats sökte sejdkvinnan svar på frågor om väder, framtiden, skörd och krig. Man lönade sejdaren efter förmåga och sejdaren drog sedan vidare mot nästa gård. Frågan om eventuellt samspel mellan norröna sejdare och samiska nåjder är till viss del omtvistad, men har också förklarats som självklart besläktade genom långvarig kulturell kontakt. Mircea Eliade hävdar att sejd är en egen germansk shamanism och därmed skild från samisk shamanism. Odens magiska egenskaper, vilka inbegriper extas, används som argument. Sejd ansågs vara ergi, omanligt, sexuellt skamligt, varför utövarna huvudsakligen var kvinnor (seiðkona eller völva), även om manlig sejdare (seiðmaðr) förekom. Samtidigt betraktades i gudavärlden Oden som den störste sejdaren. Oden sägs ha initierats i konsten av Freja, som till skillnad från Oden inte tillhörde asarna utan vanerna. Att Oden genom att utöva sejd sysslade med ovärdiga ting smädar Loke honom för i Lokasenna (sv. Loketrätan): Ordet "vétt" (av Collinder översatt till "lock") har ofta varit föremål för spekulation kring vad det skulle ha inneburit i det historiska kulturella samhället. En del forskare har teorin om att det kan ha varit en trumma som hänvisas till, men medger samtidigt att vétt saknar en tillfredsställande tolkning. Inga trummor, eller rester av, har hittats i arkeologiska utgrävningar.[källa behövs] Forskare har undersökt sambande mellan sejd och shamanism och jämfört historiska textkällor med beskrivningar av shamanism i olika kulturer. (sv)
- Сейд, сейдр (давньосканд. seiðr, seidr) — стародавня практика магії, споріднена із шаманством, що припускає трансові стани та подорожі по різноманітним сферам реальності, які входять до структури світового дерева Іггдрасіль. Практика сейд протилежна по техніці гальдору і часто пов'язана із сексуальними прийомами. Цьому виду магії за переказами Фрея навчила Одіна. Це магічний шлях тіла (на відміну від шляху свідомості), який не має нічого спільного з рунами та їх тлумаченням. Сейд є магічною технікою зміни світу (зовнішнього і внутрішнього) згідно з волею чаклуна. В сейді широко використовуються різноманітні трави, мазі та настоянки. Сейд — виключно жіноча форма магії, трансу і вміння передбачати майбутнє. Хоча легенда говорить, що в основі вчення Фреї лежали створені нею руни, якими користувалися її жриці. Сейд представляла собою вміння змінювати зовнішній вигляд, здатність до астральних подорожей по Дев'яти Світах, сексуальну магію, зцілення, наслання проклять і так далі. Жінки, які практикували подібні речі називалися «вьольвами» та «сейдконами» (vǫlva та seiðkona) і вважалися жрицями Фреї. Але «сейдом» займалися не лише жінки. В поэтичних та прозаїчних творах того часу можна віднайти згадки про те, що «сейд» практикували і чоловіки, переодягнені у жіночий одяг. В міфах згадується єдиний бог-чоловік, який практикував цей вид магії — Одін. Проте, чоловіки, які займалися подібною формою магії, не були шановані в суспільстві, їх висміювали, а інколи навіть вбивали. Переодягання у жіночу сукню — стародавня традиція, в основі якої лежало переконання в тому, що для того щоб служити Богині, чоловік повинен перевтілитись у жінку, що в духовному сенсі є неприйнятним для патріархального суспільства. Як стверджує Сноррі Стурлусон, Одін знав та застосовував магію сейд: завдяки їй він міг передбачати майбутнє і насилати смерть, лихо та хворобу. Але це чаклунство, додає Сноррі, передбачає таку «ницість», що люди не вдавалися до неї «без сорому»; сейд залишалась швидше для гід'юр («жриць» або «богинь»). В Lokasenna Одіну докоряють використанням сейд, що «негідно чоловіка». Джерела говорять про чаклунів (сейдменн) і чаклунок (сейдконур), а як відомо, Одін навчився сейд від богині Фреї. Тому, можна припустити, що цей вид магії був спеціальністю жінок, тому саме з цієї причини вважався «негіднім чоловіка». Також є наступні визначення: «Сейд — вид примітивної магії, що передбачає або спричинення шкоди конкретній особі (сейд руйнування), або отримання знання про майбутнє людей та вміння впливати на погоду, врожай і тому подібне». (Strömbäck: Kulturhistoriskt lexikon för nordisk medeltid, Malmö, 1970) «Той, хто практикує магію seid, автоматично підозрюється в тому, що він нітс». (Schoeck) «Той, хто практикує магію seid, автоматично вважається ергі — тобто розпусник, той, хто приносить неприємності». (Weisweiler) (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Seid (staroseversky seiðr) je forma čarodějnictví či magie, která byla praktikována . Označuje se tak i rekonstrukce nebo nápodoba těchto praktik v germánském novopohanství. Používají se i anglicizované formy tohoto slova jako seidhr, seidh, seidr a další. Původ seidu je často spatřován u sámských šamanů nojdů, může však mít i indoevropský původ. Podle byl seid běžně užíván božským rodem Vanů a Ásy s ním seznámila bohyně Freya. V obviňuje z jeho praktikování Loki Ódina a odsuzuje to jako zženštilé. (cs)
- Seidr (nórdico antiguo: seiðr) un término para un tipo de hechizos o brujerías que fue practicado por los nórdicos paganos. La expresión también puede ser utilizada para referirse a reconstrucciones del neopaganismo moderno o a emulaciones de dichas prácticas. (es)
- Le seiðr (seidr, seid) désigne un ensemble de pratiques magiques propres à l'ancienne religion nordique. (fr)
- Il seiðr (in italiano anche seid o seidhr) è un tipo di magia sciamanica di tradizione nordica e germanica che consentiva di assumere il fjölkungi, cioè "il più grande potere". Secondo la mitologia era una pratica di origine Vanir insegnata da Freyja a Odino. Buona parte della magia seiðr si basa sulla comunicazione con gli spiriti e potremmo trovare qualche analogia con il concetto di Mana melanesiano. Il seiðr permetteva di prevedere il futuro, ma anche di dispensare morte, sventura e malattia. Con la pratica del seiðr era infatti possibile privare un individuo della sua forza e della sua intelligenza per trasmetterle a qualcun altro. (it)
- Seiðr, Seidr of Seid is de Oudnoordse term voor een zeker type van magie of hekserij uit de cultuur van Kelten en Germanen, meer bepaald zoals toegepast door de völva's.Transliteratie laat ook schrijfvormen als "seidhr," "seidh," "seidr," "seithr," of "seith" toe. De term wordt ook gebruikt refererend aan modern neopaganisme. (nl)
- Sejdo (pranorvege/praislande seidhr) estas la nomo de la nordĝermana ŝamanismo, praktikita precipe dum antaŭkristana tempo. Malsame al multaj aliaj ŝamanismaj kulturoj, en la nordia sejdo estis rigardata kiel por viroj hontiga, do la plej multaj praktikantoj estis (almenaŭ oficiale) sejdistinoj (seidhkona); tamen ekzistis virsejdistoj (seidhmadhr). Samtempe en la mitologio, la ĉefdio Odino estis rigardata kiel la plej sperta sejdisto, por kio li estis mallaŭdata de en la poemo Lokasenna en la poezia Eddo. Eventuala influo inter ŝamanistoj ĝermanaj kaj laponaj estas disputata. (eo)
- Seiðr ist in der nordgermanischen Religion eine besondere Form von Trolldom, womit ganz allgemein Magie bezeichnet wird. Synonym dazu tritt auch Fjölkynngi (isländisch fjöl = „viel, vielfältig“ & kynngi = „magisch“) im Sinne von Hexerei (vielwissend) auf. Seiðr ist von anderen Arten der Magie zu unterscheiden. Allerdings gibt es in der wissenschaftlichen Literatur keinen Konsens darüber, was Seiðr genau beinhaltet. Das äußert sich darin, welche in Quellen geschilderten Vorgänge als Seiðr betrachtet und als Beispiele herangezogen werden. Dies lässt sich an der Beurteilung der Vorgänge in Herjolvsnes in Grönland zeigen, wo eine Völva die Zukunft weissagt. Dag Strömbeck, Brit Solli und Catharina Raudvere behandeln das Ritual als „Seiðr“. François-Xavier Dillmann weist darauf hin, dass in dies (de)
- In Old Norse, seiðr (sometimes anglicized as seidhr, seidh, seidr, seithr, seith, or seid) was a type of magic which was practised in Norse society during the Late Scandinavian Iron Age. The practice of seiðr is believed to be a form of magic which is related to both the telling and the shaping of the future. Connected to the Old Norse religion, its origins are largely unknown, and the practice of it gradually declined after the Christianization of Scandinavia. Accounts of seiðr later made it into sagas and other literary sources, while further evidence of it has been unearthed by archaeologists. Various scholars have debated the nature of seiðr, some of them have argued that it was shamanic in context, involving visionary journeys by its practitioners. (en)
- 세이드(고대 노르드어: Seiðr)는 후기 철기 시대 스칸디나비아의 노르드 사회에서 행해졌던 주술의 일종이다. 그 기원은 확실치 않으나, 스칸디나비아에 기독교가 전래되면서부터 퇴조했다. 많은 학자들이 세이드의 본질이 무엇인가 논쟁을 계속하고 있다. 남성이든 여성이든 세이드의 시전자가 될 수 있었지만, 보통 여성이 세이드를 시전했다. 그리고 이 여성을 곧 볼바라고 한다. 세이드멘(seiðmenn)이라는 남성 시전자도 존재했다는 기록이 있지만, 남성이 세이드를 시전하는 것은 다소 터부시되었던 것 같다. 세이드를 시전하는 많은 경우, 의식을 도울 보조자가 대개 필요했다. 북유럽 신화에서는 전쟁과 마법의 신 오딘이 세이드 시전자였고, 반 신족의 일원인 여신 프레이야도 세이드를 부렸다. 프레이야가 오딘의 아스 신족에게 세이드를 전수한 것으로 해석되고 있다. (ko)
- セイズ (Seiðr) は、後期鉄器時代の古代スカンディナヴィア社会において慣習として行われていた、魔術の一種を指す古ノルド語の用語。北欧の信仰に関係するが、起源についてはほとんど不明である。スカンディナヴィアがキリスト教化するにつれて損なわれていった。 セイズについての記録はサガやその他の文学的な情報源に見られるが、さらなる証拠が考古学者によって発掘されている。さまざまな学者がセイズの性質について議論した。何人かの研究者は術者による幻想的な旅を引き起こすことから、セイズは文脈の中でシャーマン的であると主張した。 男女どちらともがセイズの術者でありうるが、多くの裏付けによればほとんどが女性である。そのような女預言者はヴォルヴァ (vǫlva)、セイズコナ (seiðkona)、ヴィーセンダコナ (vísendakona) などさまざまな呼称で知られている。男性術者の記録もあり、セイズマズル (seiðmaðr) として知られるが、魔術の修練の間に男性術者はと呼ばれる社会的タブーを犯したため、結果として迫害されることもあった。多くの場合、魔法を実践する者は儀式の手助けをする助手がいたであろうと考えられる。 キリスト教化以前の北欧神話の中では、セイズは戦争と詩文と魔術の神オーディンと、ヴァン神族の一人でアース神族にセイズの慣習を教えたと信じられているフレイヤの両神と関連していた。 (ja)
- Seid (staronordyckie seiðr) – forma szamanizmu (nie magii), uprawiana przez przedchrześcijańskich wikingów. Termin ten odnosi się również do nowożytnych rekonstrukcji i kopii tych praktyk. Seid, czyli norrøn sjamanisme, powiązane było z podróżami astralnymi, transem szamańskim, leczeniem, zielarstwem, używaniem run, śpiewaniem gardłowym run, bębnieniem szamańskim, tańcem itp. Jak w większości przypadków tak i tutaj ważnym elementem był rytm. (pl)
- Seiðr (também anglicizada como seidhr, seidh, seidr, seithr ou seith) é um termo em Nórdico antigo, para denominar um tipo de magia, bruxaria ou xamanismo, praticado em tempos pagãos na Escandinávia. Relacionada com a antiga religiosidade nórdica e Anglo-Saxã, praticada também atualmente por grupos reconstrucionistas ligados aos movimentos religiosos como o heathenismo, popularmente conhecido como Neopaganismo Germânico. A origem do Seiðr é desconhecida, embora tenha sucumbido a Cristianização da Escandinávia, relatos de seiðr foram transformados em sagas e outras ferramentas literárias, enquanto evidências adicionais são descobertas por arqueólogos. Vários acadêmicos têm debatido sobre a natureza de seiðr, e muitas das vezes definido como uma forma de Xamanismo, onde seus praticantes teri (pt)
- Сейд (др.-сканд. seiðr) — вид ведовства, известный по скандинавским сагам. Этимология слова «seiðr» неясна, но возможные когнаты в древнеанглийском и древневерхненемецком языках имеют значения «струна, тетива, натянутая верёвка» или «сеть, силок, ловушка»; через первое значение иногда объясняется использование в сейдических ритуалах магической прялки («сейдстаф», seiðstafr). «Природа» сейда и детали сейдической практики являются предметом споров среди специалистов. Имеется предположение, что сейд был шаманской по своей природе практикой и включал в себя характерные для шаманизма визионерские «путешествия». Сейдом занимались преимущественно женщины («вёльвы» völva или «сейдконы» seiðkona), однако существовали и мужчины, практиковавшие сейд («сейдмады» seiðmað). Несмотря на это, в целом сейд (ru)
- Sejd (fornsvenska/fornisländska seiðr) var en sorts trolldom, som främst utövades i nordisk förkristen tid. Sejd gick till så att sejdaren (företrädesvis en kvinna) föll i trans genom att andra, oftast kvinnor, manade dennes skyddsande (se huge och vård) att komma till dennes hjälp. När väl kontakt med andevärlden etablerats sökte sejdkvinnan svar på frågor om väder, framtiden, skörd och krig. Man lönade sejdaren efter förmåga och sejdaren drog sedan vidare mot nästa gård. (sv)
- Сейд, сейдр (давньосканд. seiðr, seidr) — стародавня практика магії, споріднена із шаманством, що припускає трансові стани та подорожі по різноманітним сферам реальності, які входять до структури світового дерева Іггдрасіль. Практика сейд протилежна по техніці гальдору і часто пов'язана із сексуальними прийомами. Цьому виду магії за переказами Фрея навчила Одіна. Це магічний шлях тіла (на відміну від шляху свідомості), який не має нічого спільного з рунами та їх тлумаченням. Сейд є магічною технікою зміни світу (зовнішнього і внутрішнього) згідно з волею чаклуна. В сейді широко використовуються різноманітні трави, мазі та настоянки. (uk)
|
