| dbo:abstract
|
- La necròpolis reial de Biblos és una zona d'enterraments situada a la ciutat de Biblos —ara Gubayl—, al Líban. Es troba a l'oest del recinte arqueològic, davant d'un penya-segat que voreja l'àrea per l'oest, al sud del port i a l'oest del castell. El 13 de febrer de 1922 el penya-segat es va enfonsar a la mar després d'unes fortes pluges, fet que va permetre al egiptòleg francès Pierre Montet descobrir el mur posterior d'una cambra funerària excavada a la roca a dotze metres de fondària. El col·lapse de part del precipici va permetre descobrir la tomba I i el cementiri. Després d'aquesta primera troballa es van localitzar vuit tombes contemporànies a la dinastia XII d'Egipte, pertanyents a la fi de l'Imperi mitjà d'Egipte. Les tombes varen ser numerades de la I a la IX per Montet, seguint l'ordre de descobriment. A partir de l'any 1925, Montet fou rellevat per Maurice Dunand, que va continuar amb les excavacions a la zona durant quaranta anys. El conjunt està format per nou tombes o pous funeraris excavats a la roca, a una profunditat de nou a dotze metres, que condueixen a una cambra funerària. Estan agrupats en una zona situada al nord-oest formada per quatre tombes i una altra situada al sud-est constituïda per altres quatre pous i la tomba V. En aquesta última, la més important de totes, es va descobrir l'indret d'enterrament i sarcòfag pertanyent al rei fenici Ahiram. (ca)
- La necrópolis real de Biblos es un área de enterramientos ubicada en la ciudad de Biblos (actualmente Jebail, Líbano). Está situada al oeste del recinto arqueológico, frente a un acantilado que bordea el área por el oeste, al sur del puerto y al oeste del castillo. EL 13 de febrero de 1922 el acantilado se hundió en el mar a causa de una fuerte lluvia, un hecho que permitió al egiptólogo francés Pierre Montet descubrir el muro posterior de una cámara funeraria excavada en la roca a doce metros de profundidad.El colapso de parte del precipicio sacó a la luz la tumba I, así como el cementerio. Este primer hallazgo dio lugar a la localización de otras ocho tumbas contemporáneas a la Dinastía XII de Egipto, pertenecientes al final del Imperio Medio de Egipto. Las tumbas fueron numeradas por Montet del I al IX, por orden de aparición. A partir de 1925, Montet fue relevado por Maurice Dunand, quien prosiguió con las excavaciones en la zona durante cuarenta años. El conjunto está formado por un total de nueve tumbas o pozos funerarios excavados en la roca, a una profundidad de nueve a doce metros, que conducen a una cámara funeraria. Están agrupados en una zona situada al noroeste formada por cuatro tumbas y otra situada al sureste constituida por otros cuatro pozos y la tumba V. En esta última, la más importante de todas, se descubrió el lugar de enterramiento y el sarcófago pertenecientes al rey Ahiram. (es)
- La nécropole royale de Byblos est un groupe de tombes situé à l'ouest du site archéologique, face à une falaise qui borde le site au sud du port et à l'ouest du château. Le 13 février 1922, la falaise bordant à l'ouest le site des fouilles de Jebail (Byblos), s'effondre dans la mer. Cet éboulement découvre la paroi du fond d'une chambre funéraire taillée dans le rocher à douze mètres au-dessous du sol. (fr)
- The royal necropolis of Byblos is a group of nine Bronze Age underground shaft and chamber tombs housing the sarcophagi of several kings of the city. Byblos (modern Jbeil) is a coastal city in Lebanon, and one of the oldest continuously populated cities in the world. The city established major trade links with Egypt during the Bronze Age, resulting in a heavy Egyptian influence on local culture and funerary practices. The location of ancient Byblos was lost to history, but was rediscovered in the late 19th century by the French biblical scholar and Orientalist Ernest Renan. The remains of the ancient city sat on top of a hill in the immediate vicinity of the modern city of Jbeil. Exploratory trenches and minor digs were undertaken by the French mandate authorities, during which reliefs inscribed with Egyptian hieroglyphs were excavated. The discovery stirred the interest of western scholars, leading to systematic surveys of the site. On 16 February 1922, heavy rains triggered a landslide in the seaside cliff of Jbeil, exposing an underground tomb containing a massive stone sarcophagus. The grave was explored by the French epigrapher and archeologist Charles Virolleaud. Intensive digs were carried out around the site of the tomb by the French Egyptologist Pierre Montet, who unearthed eight additional shaft and chamber tombs. Each of the tombs consisted of a vertical shaft connected to a horizontal burial chamber at its bottom. Montet categorized the graves into two groups. The tombs of the first group date back to the Middle Bronze Age, specifically the 19th century BC; some were unspoiled, and contained a multitude of often valuable items, including royal gifts from Middle Kingdom pharaohs Amenemhat III and Amenemhat IV, locally made Egyptian-style jewelry, and various serving vessels. The graves of the second group were all robbed in antiquity, making precise dating problematic, but the artifacts indicate that some of the tombs were used into the Late Bronze Age (16th to 11th centuries BC). In addition to grave goods, seven stone sarcophagi were discovered—the burial chambers that did not contain stone sarcophagi appear to have housed wooden ones which disintegrated over time. The stone sarcophagi were undecorated, save the Ahiram sarcophagus. This sarcophagus is famed for its Phoenician inscription, one of five epigraphs known as the Byblian royal inscriptions; it is considered to be the earliest known example of the fully developed Phoenician alphabet. Montet compared the function of the Byblos tombs to that of Egyptian mastabas, where the soul of the deceased was believed to fly from the burial chamber, through the funerary shaft, to the ground-level chapel where priests would officiate. (en)
- Царський некрополь Бібла — група з дев'яти , що містять саркофаги кількох царів міста. Бібл (відомий у давнину як Гебал, сучасний Джбейл/Гебейл) є одним із найстаріших постійно населених міст у світі. За часів бронзової доби він був великим торговим центром з Єгиптом , і завдяки їхнім давнім стосункам останній сильно вплинув на місцеву культуру та похоронні обряди, про що свідчать поховання царів, натхненних Єгиптом. Місце розташування стародавнього Бібла відкрив Ернест Ренан наприкінці 19 століття. Тель, що охоплює Стародавній Бібл, розташовано на стратегічно важливому мисі, з боків якого розташовані дві гавані, які фінікійці використовували для морської торгівлі. Уряд Франції під час дії мандату у Лівані проводив пошукові незначні розкопки, під час яких були розкопані єгипетські рельєфи з ієрогліфами. Відкриття викликало інтерес західних вчених, що призвело до систематичного дослідження місця. 16 лютого 1922 року сильні дощі спровокували зсув біля приморської скелі Джбейл, який оголив підземний гіпогей, що містив масивний кам'яний саркофаг. Могилу досліджував французький епіграф і археолог , який очолював новостворену Службу старожитностей в Лівані. Навколо місця гіпогею інтенсивні розкопки проводив французький єгиптолог , який під час подальших робіт розкопав вісім підземних поховальних камер. Монте розділив могили на дві групи; перша група відноситься до доби середньої бронзи (усипальниці I–IV). Деякі з цих гробниць були незайманими і містили безліч часто цінних предметів, включаючи подарунки фараонів Середнього царства Аменемхета III і Аменемхета IV, а також місцеві вироби в єгипетському стилі. Багаті поховальні прикраси мають у складі комплекти золотих пекторалі, зброї, оздоблених серпоподібних мечів Хопеш, золотих прикрас, а також срібних дзеркал і виробів, алебастру та теракоти. Могили другої групи (гробниці з VI по IX) були пограбовані в давнину, що ускладнює точне датування, проте деякі артефакти вказують на те, що гробниці використовувалися від кінця середньої до пізньої бронзи. Усі гробниці мають подібний план, що складається з вертикальної шахти, що з’єднується в низу, з боковою камерою, призначеною для поховань. Шахта гробниці V (гробниці Ахірама) вирізнялася з-поміж інших наявністю , що застерігає грабіжників від проникнення в могилу; проте напис не врятував гробницю від грабіжників. Поховальні камери були перекриті мурованими стінами, а шахти засипані. Вертикальні трубопроводи, що нагадують за функціями єгипетських мастаби. На поверхні археологи знайшли сліди споруд, подібних до мастаби, побудованих над деякими могилами, які були перебудовані в римські часи. Окрім похоронного інвентарю, до наших часів збереглося всього сім кам’яних саркофагів, у поховальних камерах, які не містили кам’яних саркофагів, були дерев’яні, які з часом розпалися. Масивні кам’яні саркофаги були без декору, за винятком саркофага Ахірама. Цей саркофаг відомий барельєфним різьбленням і . Написи, відомі як , є одним із п'яти відомих епіграфів ; він вважається найранішим відомим прикладом повністю розробленого фінікійського алфавіту. Монте порівняв функцію гробниць Бібла з єгипетськими мастабасами, де померлий приймає форму птаха і летить з похоронної камери та похоронного колодязя до каплиці на рівні землі, де богослужять священики. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La nécropole royale de Byblos est un groupe de tombes situé à l'ouest du site archéologique, face à une falaise qui borde le site au sud du port et à l'ouest du château. Le 13 février 1922, la falaise bordant à l'ouest le site des fouilles de Jebail (Byblos), s'effondre dans la mer. Cet éboulement découvre la paroi du fond d'une chambre funéraire taillée dans le rocher à douze mètres au-dessous du sol. (fr)
- La necròpolis reial de Biblos és una zona d'enterraments situada a la ciutat de Biblos —ara Gubayl—, al Líban. Es troba a l'oest del recinte arqueològic, davant d'un penya-segat que voreja l'àrea per l'oest, al sud del port i a l'oest del castell. (ca)
- La necrópolis real de Biblos es un área de enterramientos ubicada en la ciudad de Biblos (actualmente Jebail, Líbano). Está situada al oeste del recinto arqueológico, frente a un acantilado que bordea el área por el oeste, al sur del puerto y al oeste del castillo. (es)
- The royal necropolis of Byblos is a group of nine Bronze Age underground shaft and chamber tombs housing the sarcophagi of several kings of the city. Byblos (modern Jbeil) is a coastal city in Lebanon, and one of the oldest continuously populated cities in the world. The city established major trade links with Egypt during the Bronze Age, resulting in a heavy Egyptian influence on local culture and funerary practices. The location of ancient Byblos was lost to history, but was rediscovered in the late 19th century by the French biblical scholar and Orientalist Ernest Renan. The remains of the ancient city sat on top of a hill in the immediate vicinity of the modern city of Jbeil. Exploratory trenches and minor digs were undertaken by the French mandate authorities, during which reliefs ins (en)
- Царський некрополь Бібла — група з дев'яти , що містять саркофаги кількох царів міста. Бібл (відомий у давнину як Гебал, сучасний Джбейл/Гебейл) є одним із найстаріших постійно населених міст у світі. За часів бронзової доби він був великим торговим центром з Єгиптом , і завдяки їхнім давнім стосункам останній сильно вплинув на місцеву культуру та похоронні обряди, про що свідчать поховання царів, натхненних Єгиптом. (uk)
|
_LR_0115.jpg){kind=link}
_LR_0154.png){kind=link}
_LR_0079.jpg){kind=link}
_LR_0168_(cropped).jpg){kind=link}
_LR_0170_(cropped).jpg){kind=link}
_LR_0115.jpg){kind=link}
_LR_0116.jpg){kind=link}
_LR_0117.jpg){kind=link}
_LR_0118.jpg){kind=link}
_LR_0119.jpg){kind=link}
_LR_0120.jpg){kind=link}
_LR_0154.png){kind=link}
_LR_0079.jpg){kind=link}
