| dbo:abstract
|
- Pavle Savić (kyr. Павле Савић, auch Paul Savitch) (* 10. Januar 1909 Thessaloniki; † 30. Mai 1994 Belgrad) war ein jugoslawischer Chemiker und Physiker. Von 1935 bis 1939 arbeitete er im Institut du Radium in Paris, dem damals weltweit bekanntesten Institut für das Gebiet der Kernphysik. Berühmt wurde er 1938 durch die Zusammenarbeit mit Irène Joliot-Curie. 1937/1938 führten die beiden einen Versuch mit Uran durch, bei dem ein dem Lanthan ähnliches Element freigesetzt wurde, dessen chemische Identifizierung sich jedoch als außerordentlich schwierig erwies und das sie aufgrund der damaligen Annahmen über chemische Verwandtschaften als einen möglichen Nachweis des Elements mit der Kernladungszahl 93 (und daher als Transuran) deuteten. Dieser Versuch war die Grundlage für die physikalische Erklärung der Kernspaltung von Lise Meitner und Otto Frisch. Nach dem Beginn des Zweiten Weltkrieges kehrte er nach Belgrad zurück. Seit 1946 war er Mitglied und in der Zeit von 1971 bis 1981 Präsident der serbischen Akademie für Wissenschaft und Kunst (Srpska akademija nauka i umetnosti; SANU). Er war Mitbegründer des serbischen Instituts für Nuklearwissenschaften Vinča (ehemals Institut Boris Kidrič) in Vinča nahe Belgrad. Dort war er von 1947 bis 1960 als erster Direktor tätig. (de)
- Pavle Savić (en serbe cyrillique : Павле Савић, 10 janvier 1909 - 30 mai 1994) est un physicien et chimiste serbe. (fr)
- Pavle Savić (Serbian Cyrillic: Павле Савић; 10 January 1909 – 30 May 1994) was a Serbian physicist and chemist. In his early years, he worked in Serbia as well as France, and became one of the pioneers in the research of nuclear fission. He was also a sympathiser of Yugoslav communists in the interwar period, and then rose to prominence during World War II in Yugoslavia. He made important contributions to the Partisan resistance to the Axis occupation, became a delegate to AVNOJ, and was also sent on high level missions to the Soviet Union. After the war, he founded the Vinča Nuclear Institute and was a tenured professor at the University of Belgrade as well as a member of numerous learned societies, and a president of the Serbian Academy of Sciences and Arts. (en)
- Павле Савіч (сербська кирилиця Павле Савић; 10 січня 1909 — 30 травня 1994) — сербський фізик і хімік. Народився у Салоніках. У 1932 році закінчив Белградський університет за спеціальністю фізична хімія. У 1939 році отримав 6-місячну стипендію від французького уряду на навчання в Institut du Radium; але замість шести місяців Савіч залишився у Франції на 4 роки. У 1937 та 1938 роках працював з Ірен та Фредеріком Жоліо-Кюрі над дослідженням впливу нейтронів на важкі елементи. Це був важливий крок для відкриття поділу ядра. Разом з Ірен Жоліо-Кюрі, Савіч був номінований на отримання Нобелівської премії з фізики. Після початку Другої світової війни Савіч покинув Францію та повернувся до Югославії, щоб боротися проти німецької окупації як партизан. Після війни був одним з перших, хто запропонував побудувати . Був директором інституту у 1960—61 роках (тоді він носив назву ІЯД «Борис Кидрич»). У 1966 році повернувся на посаду в Белградський університет на Факультет математики та природничих наук, кафедру фізичної хімії та кафедру фізики (зараз Фізичний факультет). Був президентом з 1971 по 1981 рік. У 1987 році був втягнутий у скандал «Войко і Савле», де його разом з Гойко Ніколишем висміяли у непідписаній гуморесці в газеті «Політика». Працював до останніх днів. Останню наукову статтю опублікував за кілька місяців до своєї смерті. Помер у віці 85 років у Белграді. (uk)
- Па́вле Са́вич (10 января 1909, Салоники — 30 мая 1994) — югославский физик и химик. (ru)
|
| dbo:academicDiscipline
| |
| dbo:award
| |
| dbo:birthDate
| |
| dbo:birthPlace
| |
| dbo:deathDate
| |
| dbo:deathPlace
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 11659 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:awards
| |
| dbp:birthDate
| |
| dbp:birthPlace
| |
| dbp:deathDate
| |
| dbp:deathPlace
| |
| dbp:field
| |
| dbp:imageSize
| |
| dbp:name
| |
| dbp:title
|
- President of Serbian Academy of Sciences and Arts (en)
|
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:years
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Pavle Savić (en serbe cyrillique : Павле Савић, 10 janvier 1909 - 30 mai 1994) est un physicien et chimiste serbe. (fr)
- Pavle Savić (Serbian Cyrillic: Павле Савић; 10 January 1909 – 30 May 1994) was a Serbian physicist and chemist. In his early years, he worked in Serbia as well as France, and became one of the pioneers in the research of nuclear fission. He was also a sympathiser of Yugoslav communists in the interwar period, and then rose to prominence during World War II in Yugoslavia. He made important contributions to the Partisan resistance to the Axis occupation, became a delegate to AVNOJ, and was also sent on high level missions to the Soviet Union. After the war, he founded the Vinča Nuclear Institute and was a tenured professor at the University of Belgrade as well as a member of numerous learned societies, and a president of the Serbian Academy of Sciences and Arts. (en)
- Па́вле Са́вич (10 января 1909, Салоники — 30 мая 1994) — югославский физик и химик. (ru)
- Pavle Savić (kyr. Павле Савић, auch Paul Savitch) (* 10. Januar 1909 Thessaloniki; † 30. Mai 1994 Belgrad) war ein jugoslawischer Chemiker und Physiker. Von 1935 bis 1939 arbeitete er im Institut du Radium in Paris, dem damals weltweit bekanntesten Institut für das Gebiet der Kernphysik. Nach dem Beginn des Zweiten Weltkrieges kehrte er nach Belgrad zurück. Seit 1946 war er Mitglied und in der Zeit von 1971 bis 1981 Präsident der serbischen Akademie für Wissenschaft und Kunst (Srpska akademija nauka i umetnosti; SANU). (de)
- Павле Савіч (сербська кирилиця Павле Савић; 10 січня 1909 — 30 травня 1994) — сербський фізик і хімік. Народився у Салоніках. У 1932 році закінчив Белградський університет за спеціальністю фізична хімія. У 1939 році отримав 6-місячну стипендію від французького уряду на навчання в Institut du Radium; але замість шести місяців Савіч залишився у Франції на 4 роки. У 1937 та 1938 роках працював з Ірен та Фредеріком Жоліо-Кюрі над дослідженням впливу нейтронів на важкі елементи. Це був важливий крок для відкриття поділу ядра. Разом з Ірен Жоліо-Кюрі, Савіч був номінований на отримання Нобелівської премії з фізики. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Pavle Savić (en)
- Pavle Savić (de)
- Pavle Savić (fr)
- Савич, Павле (ru)
- Павле Савіч (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
| |
| is dbo:wikiPageDisambiguates
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
