| dbo:abstract
|
- Lope Díaz II d'Haro "Cap Brau" (cap a l'any 1170 - † 15 de novembre de 1236). Fill de Diego López II d'Haro i . Va ser sisè senyor de Biscaia entre els anys 1214 i 1236. Va combatre amb el seu pare en la Las Navas de Tolosa (1212) sota el comandament d'Alfons VIII de Castella. Tom els seus càrrecs en temps agitats, després de la mort del seu pare el 16 d'octubre de 1214, pocs dies després de la defunció del rei Alfons VIII de Castella qui deixava com a hereu el seu fill de deu anys Enric I de Castella. La família es va apoderar de la regència, enfrontant-se amb Berenguera de Castella, germana d'Enric i a qui donava suport Lope. En 1217 mor accidentalment Enric, passant a ocupar el tron la seva germana, qui amb suport per diversos nobles entre els quals es trobava Lope, delegaria el tron en el seu fill Ferran III de Castella coronant-lo a Nájera. Alfons IX pare de Ferran, no es conformava amb la proclamació del seu fill com rei de Castella, començant a envair la nació. Durant aquesta es va apoderar de Nájera, sent derrotat i fet presoner per Lope. El suport aportat per Lope en el refermament de Ferran III al tron va ser premiat amb el càrrec d' de Castella, el matrimoni amb , germana del rei, la donació de les viles d'Haro i Pedroso o confirmació de la possessió que ja tenien. Participo en moltes guerres en suport a Ferran III, com les expedicions contra els sarraïns a Andalusia, sent la més important la presa de Baeza en 1227, després de la qual va rebre el títol de conquistador de Baeza.' El bisbe de Calahorra va voler exigir drets a esglésies subjectes al Monestir de San Millán de la Cogolla, comportant plets que acabarien amb el trasllat en 1232 de la diòcesi a Santo Domingo de la Calzada. Això creo més discòrdies que van fer que en 1235 Lope expulsés al bisbe que va fugir a Roma, tornant la diòcesi a Calahorra. Va ser fundador de Plentzia. Es troba enterrat al . (ca)
- Lope II.a Diaz Harokoa (c. 1170 - 1236ko azaroaren 15a) , "Buru ausarta" deitua, ezagutzen den Bizkaiko seigarren jauna izan zen, 1214-1236 urteetan. (eu)
- Lope Díaz II de Haro dit « Cabeza Brava », né vers 1170 et mort le 15 novembre 1236, est le fils de Diego Lopez II de Haro et de María Manrique. Il a été le sixième seigneur de Biscaye/Vizcaya en espagnol, Bizkaia en basque, entre 1214 et 1236. Il a combattu avec son père dans la Bataille de Las Navas de Tolosa (1212) sous la commandement d'Alphonse VIII de Castille. Il prend ses charges en des temps agités, après le décès de son père le 16 octobre 1214, quelques jours après le décès du roi Alphonse VIII de Castille, qui laissait comme héritier son fils de dix ans, Henri Ier de Castille. La famille Lara a soutenu la régence, en faisant face à Berengère de León et Castille, sœur d'Henri et ceux qui soutenaient Lope. En 1217, Henri décède accidentellement, sa sœur occupant le trône, soutenue par plusieurs nobles dont Lope, déléguera le trône à son fils Ferdinand III de Castille en le couronnant à Nájera. Alphonse IX, père de Fernando, ne se conformait pas à la proclamation de son fils comme roi de Castille, commençant à envahir la nation. Pendant cette période, Álvar Núñez de Lara prend Nájera, en mettant en échec et emprisonnant Lope. L'appui apporté par Lope dans la consolidation de Ferdinand III dans le trône a été récompensé avec le grade de Sous-lieutenant général de Castille, son mariage avec Urraca Alfonso, sœur du roi, la donation des villes de Haro et Pedroso (également de La Rioja) ou confirmation des possessions qu'ils avaient déjà. Il prend part dans beaucoup de guerres appuyant Ferdinand III, comme les expéditions contre les Maures en Andalousie, la plus importante étant la prise de Baeza en 1227, après quoi il recevra le titre de conquistador de Baeza (conquérant de Baeza). L'évêque de Calahorra a voulu exiger des droits aux églises soumises au Monastère de San Millán de la Cogolla, soulevant des procès qui termineront avec le transfert en 1232 du diocèse à Santo Domingo de la Calzada. Ceci engendra plus de discordes qu'en 1235 et Lope expulsera l'évêque qui s'enfuit à Rome, le diocèse revenant à Calahorra. Il a été le fondateur de la ville de Plentzia en basque/Plencia en espagnol. Il est enterré au Monastère de Santa María la Real de Nájera. (fr)
- Lope Díaz II de Haro "Cabeza Brava" (b. 1170 – d. 15 November 1236) was a Spanish noble of the House of Haro, the sixth Lord of Biscay, and founder of the municipality of Plentzia. He was the eldest son of Diego López II de Haro and his wife, María Manrique. Lope was also a member of the Order of Santiago. (en)
- Lope Díaz II de Haro Cabeza Brava (c. 1170-15 de noviembre de 1236). Hijo de Diego López II de Haro, fue el sexto señor de Vizcaya entre los años 1214 y 1236 y fundador del municipio de Plencia. (es)
- Лопе Диас II де Аро «Кабеса Брава» (исп. Lope Díaz II de Haro; ок. 1170 — 15 ноября 1236) — испанский дворянин из дома Аро, 6-й сеньор Бискайи (1214—1236), основатель муниципалитета Пленсия. Старший сын Диего Лопеса II де Аро и его жены Марии Манрике де Лары. Лопе также был членом Ордена Сантьяго. (ru)
- Lope Díaz II de Haro "Cabeça Brava" (c. 1170 – 15 de novembro de 1236), filho de Diego Lopes II de Haro 5º senhor da Biscaia e de Maria Manrique de Lara de Manrique Perez de Lara, 1.º senhor de Molina e visconde de Narbona, e de Ermesenda de Narbona, senhora deNarbona, foi o 6.º senhor da Biscaia entre 1214 e 1236. Combateu com o seu pai na Batalha de Navas de Tolosa em 1212 debaixo do comando do rei Afonso VIII de Castela. Esteve à frente dos destinos da Biscaia numa altura conturbada. A sua subida ao poder aconteceu com a morte de seu pai em 16 de outubro de 1214, por cuencidência poucos dias depois da morte do rei Afonso VIII de Castela, que deixou como herdeiro do trono o seu filho de apenas 10 anos, Henrique I de Castela (1204 - 1217). Devido a estes acontecimentos a família de Lara tomou o poder ao controlar a regência da coroa, travando-se de rações com Berengária de Castela, irmã de Henrique I de Castela e a quem Lope deu o seu apoio. Em 1217 Henrique I de Castela morre por acidente, o que leva ao trono a sua irmã Berenguela I de Castela que apoioada por vários nobres, entre os quais Lope Dias II de Haro, delega o trono ao seu filho Fernando III de Castela que foi quase de imediato coroado em Nájera. Afonso IX de Leão pai de Fernando III, não se conforma com o proclamação do filho como rei de Castela dá inico a combates um pouco por todo o país. Durante estes acontecimentos apodera-se de Nájera, sendo no entanto derrotado e feito presioneiro por Lope Díaz II de Haro. A poio dado por Lope Díaz ao rei Fernando III foi premiado com o cargo de Alferes Maior de Castela, e casado com D. Urraca Afonso de Leão, irmã do rei. Recebeu a doação da Vila de Haro e da Vila de Pedroso com confirmação. Participou com muitas guerras em apoio de Fernando III, como foi o caso das expedições contra os mouros da Andaluzia, sendo a mais importante a ocorrida em 1227 o que o levou a receber o título de conquistador de Baeza. Quando o bispo de Calahorra quis exigir directos das igrejas sujeitas ao Mosteiro de San Millán de la Cogolla, deu início a conflitos que só terminaram com a sua transferência em 1232 da diocese para Santo Domingo de la Calzada, facto que causou ainda mais discórdias, até que em 1235 Lope Díaz expulsou o bispo que foi para Roma, tendo a diocese voltado Calahorra. Foi fundador de Plencia e encontra-se enterrado no . (pt)
- Лопе II де Аро (ісп. Lope Díaz II de Haro; бл. 1170 — 15 листопада 1236) — кастильський магнат, біскайський сеньйор (1214–1236). Учасник Реконкісти, хрестоносець, член Ордену святого Якова. Представник дому Аро. Старший син біскайського сеньйора та . Брав участь разом із батьком у битві при Навас-де-Толосі (1212). Васал кастильських королів Альфонсо VIII, Енріке I, Фернандо III. Підтримував останнього під час конфлікту з леонським королем Альфонсо IX, за успіхи отримав титул королівського хорунжого. Нагороджений поселеннями Аро і Педросо. Супроводжував Фернандо ІІІ у війні проти маврів Андалузії, відзначився під час звільнення Баеси (1227). Був одружений із , донькою Альфонсо IX і звідною сестрою Фернандо III. Конфліктував із калаоррським єпископом (1232—1235). Без дозволу короля видав свою доньку Менсію за магната , що породило конфлікт із короною (1234). Помер у Кастилії. Похований Нахерському монастирі святої Марії. Також — Ло́пе ІІ Аро́ський. Прізвисько — Хоро́бра Голова́ (ісп. Cabeza Brava). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Lope II.a Diaz Harokoa (c. 1170 - 1236ko azaroaren 15a) , "Buru ausarta" deitua, ezagutzen den Bizkaiko seigarren jauna izan zen, 1214-1236 urteetan. (eu)
- Lope Díaz II de Haro "Cabeza Brava" (b. 1170 – d. 15 November 1236) was a Spanish noble of the House of Haro, the sixth Lord of Biscay, and founder of the municipality of Plentzia. He was the eldest son of Diego López II de Haro and his wife, María Manrique. Lope was also a member of the Order of Santiago. (en)
- Lope Díaz II de Haro Cabeza Brava (c. 1170-15 de noviembre de 1236). Hijo de Diego López II de Haro, fue el sexto señor de Vizcaya entre los años 1214 y 1236 y fundador del municipio de Plencia. (es)
- Лопе Диас II де Аро «Кабеса Брава» (исп. Lope Díaz II de Haro; ок. 1170 — 15 ноября 1236) — испанский дворянин из дома Аро, 6-й сеньор Бискайи (1214—1236), основатель муниципалитета Пленсия. Старший сын Диего Лопеса II де Аро и его жены Марии Манрике де Лары. Лопе также был членом Ордена Сантьяго. (ru)
- Lope Díaz II d'Haro "Cap Brau" (cap a l'any 1170 - † 15 de novembre de 1236). Fill de Diego López II d'Haro i . Va ser sisè senyor de Biscaia entre els anys 1214 i 1236. Va combatre amb el seu pare en la Las Navas de Tolosa (1212) sota el comandament d'Alfons VIII de Castella. Tom els seus càrrecs en temps agitats, després de la mort del seu pare el 16 d'octubre de 1214, pocs dies després de la defunció del rei Alfons VIII de Castella qui deixava com a hereu el seu fill de deu anys Enric I de Castella. (ca)
- Lope Díaz II de Haro dit « Cabeza Brava », né vers 1170 et mort le 15 novembre 1236, est le fils de Diego Lopez II de Haro et de María Manrique. Il a été le sixième seigneur de Biscaye/Vizcaya en espagnol, Bizkaia en basque, entre 1214 et 1236. Il a combattu avec son père dans la Bataille de Las Navas de Tolosa (1212) sous la commandement d'Alphonse VIII de Castille. Il a été le fondateur de la ville de Plentzia en basque/Plencia en espagnol. Il est enterré au Monastère de Santa María la Real de Nájera. (fr)
- Lope Díaz II de Haro "Cabeça Brava" (c. 1170 – 15 de novembro de 1236), filho de Diego Lopes II de Haro 5º senhor da Biscaia e de Maria Manrique de Lara de Manrique Perez de Lara, 1.º senhor de Molina e visconde de Narbona, e de Ermesenda de Narbona, senhora deNarbona, foi o 6.º senhor da Biscaia entre 1214 e 1236. Devido a estes acontecimentos a família de Lara tomou o poder ao controlar a regência da coroa, travando-se de rações com Berengária de Castela, irmã de Henrique I de Castela e a quem Lope deu o seu apoio. Foi fundador de Plencia e encontra-se enterrado no . (pt)
- Лопе II де Аро (ісп. Lope Díaz II de Haro; бл. 1170 — 15 листопада 1236) — кастильський магнат, біскайський сеньйор (1214–1236). Учасник Реконкісти, хрестоносець, член Ордену святого Якова. Представник дому Аро. Старший син біскайського сеньйора та . Брав участь разом із батьком у битві при Навас-де-Толосі (1212). Васал кастильських королів Альфонсо VIII, Енріке I, Фернандо III. Підтримував останнього під час конфлікту з леонським королем Альфонсо IX, за успіхи отримав титул королівського хорунжого. Нагороджений поселеннями Аро і Педросо. Супроводжував Фернандо ІІІ у війні проти маврів Андалузії, відзначився під час звільнення Баеси (1227). Був одружений із , донькою Альфонсо IX і звідною сестрою Фернандо III. Конфліктував із калаоррським єпископом (1232—1235). Без дозволу короля видав св (uk)
|
