| dbo:abstract
|
- الملفان مار يعقوب السروجي (بالسريانية: ܣܘܪܝܝܐ يعقوب سروگايا) (451 – 521) هو قديس لدى الكنائس المسيحية السريانية وشاعر ولاهوتي. يعتبر بجانب أفرام السرياني من أهم الشعراء السريان، حيث لا تزال أعماله تتلى بالقداديس الخاصة بالكنائس السريانية. (ar)
- Jacob de Batnes (llatí: Iacobus; grec antic: Ἰάκωβος) (Curtamum, aproximadament 452- 522), va ser un religiós sirià, bisbe de Batnes (Βάτνη o Βατναί) posteriorment anomenada Saruj, o Osroene, situada uns 50 km a l'est de Birtha, a l'Eufrates. Pel lloc on exercia el seu bisbat se l'anomena també Batneu o Sarugense, i encara Sapiens o Savi. Els seus pares semblava que no podien tenir fills i quan Jacob va néixer es va considerar una benedicció de Déu i la resposta a les seves oracions. Va créixer i aviat va destacar pels seus coneixements i eloqüència. No va arribar a bisbe fins que tenia uns 68 anys, el 519, i va exercir només uns tres anys. Va morir potser el 522 amb 70 anys. Alguns autors l'han acusat de mantenir doctrines properes al Monofisisme, però s'ha demostrat la seva ortodòxia. És reverenciat per les esglésies maronita i jacobita, però no s'ha de confondre amb el sant sirià Jacob esmentat per Procopi que va viure mig segle abans. (ca)
- Jakob von Sarug, auch Jacob von Serugh oder Jacob von Batnä (* um 451 in ; † 29. November 521 in Batnae (heute Suruç, Südostanatolien)) war Bischof und einer der bedeutendsten Prediger und Dichter des syrischen Christentums. (de)
- Jacob de Batnes (Jacobus, Ἰάκωβος) (Curtamum, c. 452- c. 521) fue un religioso sirio, obispo de Batne o Batnes (Batnae, Βάτνη o Βατναί) posteriormente llamada Saruj, o Osroene, a unos 50 km al este de Birtha, en el Éufrates. A causa de su obispado se lo denomina también Batneu o Sarugense, y aun así Sapiens o Sabio. Sus padres parecía que no podían tener hijos y cuando Jacob nació fue considerado una bendición de Dios. Creció y pronto se destacó por sus conocimientos y elocuencia. No llegó a obispo hasta que tuvo unos 68 años, el 519, y ejerció sólo tres años. Murió hacia el 522 con 70 años. Es reverenciado por las iglesias maronita y jacobita, pero no se tiene que confundir con el santo sirio Jacob mencionado por Procopio que vivió medio siglo antes. (es)
- Jacob of Sarug (Syriac: ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ, Yaʿquḇ Sruḡāyâ, Classical Syriac pronunciation: [ˌjaˤˈquβ sᵊˌruɣˈɒˌjɒ]; his toponym is also spelled Serug or Serugh; Latin: Iacobus Sarugiensis; c. 451 – 29 November 521), also called Mar Jacob, was one of the foremost Syriac poet-theologians, perhaps only second in stature to Ephrem the Syrian and equal to Narsai. Where his predecessor Ephrem is known as the 'Harp of the Spirit', Jacob is the 'Flute of the Spirit' in the Antiochene Syriac Christianity. He is best known for his prodigious corpus of more than seven-hundred verse homilies, or mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ Classical Syriac pronunciation: [ˈmemˌre]), of which only 225 have thus far been edited and published. (en)
- Jacques de Saroug, né vers 450, mort sans doute le 29 novembre 521, est un évêque syrien et un écrivain religieux célèbre pour ses nombreuses homélies versifiées. Il est surnommé « la flûte du Saint-Esprit ». (fr)
- Giacomo di Sarug (o di Serugh) (o Giacobbe, in siriaco ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ (Yaʿqûḇ Srûḡāyâ); Kurtam, 451 circa – 29 novembre 521) è stato un vescovo, teologo e scrittore siro, venerato come santo dalla Chiesa cattolica e dalla Chiesa ortodossa siriaca; è anche conosciuto come Giacomo di Osroene o Giacomo di Batne. Il toponimo «Sarug» viene anche trascritto come Sarugh o Serug o Serugh. Teologo e scrittore, fu uno dei più importanti autori siriaci. Mentre il suo predecessore Efrem fu chiamato "Arpa dello Spirito", Giacomo fu chiamato "Flauto dello Spirito e Arpa della Chiesa credente". È noto in particolare per la sua raccolta di oltre settecento omelie in versi, o mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ), delle quali soltanto la metà si sono conservate. (it)
- Jakub z Sarug (ur. 451, zm. 29 listopada 521) – pisarz syryjski. W latach 466–477 studiował w Edessie, od 518 sprawował funkcję biskupa w w Mezopotamii. Tłumaczył pisma Diodora z Tarsu i Teodora z Mopsuestii na język syryjski. Uchodzi za najwybitniejszego pisarza syryjskiego. Spośród jego pism zachowały się 43 listy oraz około 750 homilii, zarówno o tematyce biblijnej, jak i moralnej i hagiograficznej. Został uznany świętym przez Syryjski Kościół Ortodoksyjny, maronitów i Ormian. (pl)
- Jacó de Serugh (Serug ou Sarug; em siríaco: ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ; romaniz.: Yaʿqûḇ Srûḡāyâ; 451-29 de novembro de 521), também chamado Mar Jacó, foi um dos principais poetas teológicos siríacos, talvez o único a altura de Efrém e igual a Narses. Quando seu antecessor Efrém é conhecido como "Harpa do Espírito", Jacó é conhecido como "Flauta do Espírito". Ele é mais conhecido por sua prodigiosa corpus de mais de 700 homilias, ou mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ) dos quais apenas 225, até agora, foram editados e publicados. (pt)
- Jakob av Sarug eller Serug, född omkring 451, död 29 november 521, var en syrisk biskop och poet. Jakob blev 519 biskop i i distriktet . Han har betraktats som den syriska litteraturens störste diktare näst efter Efraim syriern. Jakob är främst känd för sina metriska homilier, av vilka nära 300 finns i behåll och delvis utgetts av . I ett stort antal brev, huvudsakligen avhandlande de kristologiska frågan, har Jakob visat sig vara en energisk miafysit. (sv)
- Яків Серугський (сир. ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ , Yaʿquḇ Sruḡāyâ, Classical Syriac pronunciation: [ˌjaˤˈquβ sᵊˌruɣˈɒˌjɒ]; його топонім також пишеться Серуг або Серуг ; лат. Iacobus Sarugiensis ; прибл. 451 – 29 листопада 521), також званий Мар Яків, один із найвидатніших сирійських поетів - богословів, можливо, лише другий за вшануванням після Єфрема Сирійського і рівний Нарсаю. Якщо його попередник Єфрем, відомий як «Арфа Духа», Яків — «Флейта Духа» в Антіохійському сирійському християнстві. Найбільш відомий своїм дивовижним корпусом із більш ніж семисот віршових гомілій, або mêmrê ( ܡܐܡܖ̈ܐ Classical Syriac pronunciation: [ˈmemˌre] ), з яких наразі відредаговано та опубліковано лише 225. (uk)
- Иаков Серугский (сир. ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ, Yaʿqûḇ Srûḡāyâ; также читается как Серуг или Саруг; 451 — 29 ноября 521), также Мар Иаков, один из подвижников сирийской поэзии и богословия, уступающему по значимости разве что своему предшественнику Ефрему Сирину, которого называли 'Духовной арфой', тогда как Иаков был прозван 'Духовной флейтой'. Автор более семисот гомилий или mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ), из которых опубликованы только 225. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- الملفان مار يعقوب السروجي (بالسريانية: ܣܘܪܝܝܐ يعقوب سروگايا) (451 – 521) هو قديس لدى الكنائس المسيحية السريانية وشاعر ولاهوتي. يعتبر بجانب أفرام السرياني من أهم الشعراء السريان، حيث لا تزال أعماله تتلى بالقداديس الخاصة بالكنائس السريانية. (ar)
- Jakob von Sarug, auch Jacob von Serugh oder Jacob von Batnä (* um 451 in ; † 29. November 521 in Batnae (heute Suruç, Südostanatolien)) war Bischof und einer der bedeutendsten Prediger und Dichter des syrischen Christentums. (de)
- Jacob of Sarug (Syriac: ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ, Yaʿquḇ Sruḡāyâ, Classical Syriac pronunciation: [ˌjaˤˈquβ sᵊˌruɣˈɒˌjɒ]; his toponym is also spelled Serug or Serugh; Latin: Iacobus Sarugiensis; c. 451 – 29 November 521), also called Mar Jacob, was one of the foremost Syriac poet-theologians, perhaps only second in stature to Ephrem the Syrian and equal to Narsai. Where his predecessor Ephrem is known as the 'Harp of the Spirit', Jacob is the 'Flute of the Spirit' in the Antiochene Syriac Christianity. He is best known for his prodigious corpus of more than seven-hundred verse homilies, or mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ Classical Syriac pronunciation: [ˈmemˌre]), of which only 225 have thus far been edited and published. (en)
- Jacques de Saroug, né vers 450, mort sans doute le 29 novembre 521, est un évêque syrien et un écrivain religieux célèbre pour ses nombreuses homélies versifiées. Il est surnommé « la flûte du Saint-Esprit ». (fr)
- Jakub z Sarug (ur. 451, zm. 29 listopada 521) – pisarz syryjski. W latach 466–477 studiował w Edessie, od 518 sprawował funkcję biskupa w w Mezopotamii. Tłumaczył pisma Diodora z Tarsu i Teodora z Mopsuestii na język syryjski. Uchodzi za najwybitniejszego pisarza syryjskiego. Spośród jego pism zachowały się 43 listy oraz około 750 homilii, zarówno o tematyce biblijnej, jak i moralnej i hagiograficznej. Został uznany świętym przez Syryjski Kościół Ortodoksyjny, maronitów i Ormian. (pl)
- Jacó de Serugh (Serug ou Sarug; em siríaco: ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ; romaniz.: Yaʿqûḇ Srûḡāyâ; 451-29 de novembro de 521), também chamado Mar Jacó, foi um dos principais poetas teológicos siríacos, talvez o único a altura de Efrém e igual a Narses. Quando seu antecessor Efrém é conhecido como "Harpa do Espírito", Jacó é conhecido como "Flauta do Espírito". Ele é mais conhecido por sua prodigiosa corpus de mais de 700 homilias, ou mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ) dos quais apenas 225, até agora, foram editados e publicados. (pt)
- Jakob av Sarug eller Serug, född omkring 451, död 29 november 521, var en syrisk biskop och poet. Jakob blev 519 biskop i i distriktet . Han har betraktats som den syriska litteraturens störste diktare näst efter Efraim syriern. Jakob är främst känd för sina metriska homilier, av vilka nära 300 finns i behåll och delvis utgetts av . I ett stort antal brev, huvudsakligen avhandlande de kristologiska frågan, har Jakob visat sig vara en energisk miafysit. (sv)
- Яків Серугський (сир. ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ , Yaʿquḇ Sruḡāyâ, Classical Syriac pronunciation: [ˌjaˤˈquβ sᵊˌruɣˈɒˌjɒ]; його топонім також пишеться Серуг або Серуг ; лат. Iacobus Sarugiensis ; прибл. 451 – 29 листопада 521), також званий Мар Яків, один із найвидатніших сирійських поетів - богословів, можливо, лише другий за вшануванням після Єфрема Сирійського і рівний Нарсаю. Якщо його попередник Єфрем, відомий як «Арфа Духа», Яків — «Флейта Духа» в Антіохійському сирійському християнстві. Найбільш відомий своїм дивовижним корпусом із більш ніж семисот віршових гомілій, або mêmrê ( ܡܐܡܖ̈ܐ Classical Syriac pronunciation: [ˈmemˌre] ), з яких наразі відредаговано та опубліковано лише 225. (uk)
- Иаков Серугский (сир. ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ, Yaʿqûḇ Srûḡāyâ; также читается как Серуг или Саруг; 451 — 29 ноября 521), также Мар Иаков, один из подвижников сирийской поэзии и богословия, уступающему по значимости разве что своему предшественнику Ефрему Сирину, которого называли 'Духовной арфой', тогда как Иаков был прозван 'Духовной флейтой'. Автор более семисот гомилий или mêmrê (ܡܐܡܖ̈ܐ), из которых опубликованы только 225. (ru)
- Jacob de Batnes (llatí: Iacobus; grec antic: Ἰάκωβος) (Curtamum, aproximadament 452- 522), va ser un religiós sirià, bisbe de Batnes (Βάτνη o Βατναί) posteriorment anomenada Saruj, o Osroene, situada uns 50 km a l'est de Birtha, a l'Eufrates. Pel lloc on exercia el seu bisbat se l'anomena també Batneu o Sarugense, i encara Sapiens o Savi. És reverenciat per les esglésies maronita i jacobita, però no s'ha de confondre amb el sant sirià Jacob esmentat per Procopi que va viure mig segle abans. (ca)
- Jacob de Batnes (Jacobus, Ἰάκωβος) (Curtamum, c. 452- c. 521) fue un religioso sirio, obispo de Batne o Batnes (Batnae, Βάτνη o Βατναί) posteriormente llamada Saruj, o Osroene, a unos 50 km al este de Birtha, en el Éufrates. A causa de su obispado se lo denomina también Batneu o Sarugense, y aun así Sapiens o Sabio. (es)
- Giacomo di Sarug (o di Serugh) (o Giacobbe, in siriaco ܝܥܩܘܒ ܣܪܘܓܝܐ (Yaʿqûḇ Srûḡāyâ); Kurtam, 451 circa – 29 novembre 521) è stato un vescovo, teologo e scrittore siro, venerato come santo dalla Chiesa cattolica e dalla Chiesa ortodossa siriaca; è anche conosciuto come Giacomo di Osroene o Giacomo di Batne. Il toponimo «Sarug» viene anche trascritto come Sarugh o Serug o Serugh. (it)
|
