| dbo:abstract
|
- Die germanische Substrathypothese ist eine 1932 von publizierte Theorie, der zufolge anscheinend nicht-indogermanische Elemente in den germanischen Sprachen auf ein sprachliches Substrat von nichtindogermanischen Vorbewohnern Mitteleuropas zurückgehen.Die Frage, welche Völker und Kulturen es sein sollen, denen das Substratmaterial entstamme, ist allerdings unter den Unterstützern der Hypothese ein Thema anhaltender Diskussionen geblieben.Die Hypothese gewann aufgrund ihrer Klarheit und Stringenz zunächst viele Anhänger.Laut dem Indogermanisten Wolfram Euler (2009) kann die Theorie mittlerweile jedoch als widerlegt gelten. (de)
- The Germanic substrate hypothesis attempts to explain the purportedly distinctive nature of the Germanic languages within the context of the Indo-European languages. Based on the elements of Common Germanic vocabulary and syntax which do not seem to have cognates in other Indo-European languages, it claims that Proto-Germanic may have been either a creole or a contact language that subsumed a non-Indo-European substrate language, or a hybrid of two quite different Indo-European languages, mixing the centum and satem types. Which culture or cultures may have contributed the substrate material is an ongoing subject of academic debate and study. (en)
- L'hypothèse du substrat en germanique a fait l'objet d'un essai qui tente d'expliquer la nature distincte des langues germaniques à l'intérieur du contexte de la famille des langues indo-européennes (IE). Selon cette hypothèse, les éléments du vocabulaire germanique commun et la forme syntaxique qui ne semble pas posséder d'origine indo-européenne démontrent que le proto-germanique est une langue créole. La langue proto-germanique (langue reconstituée) se verrait comme une synthèse. Cette synthèse serait le résultat du contact linguistique de locuteurs indo-européens avec un substrat non indo-européen. Toutefois la notion typologique de créole ne convient pas au vu de la cohérence du germanique sur la longue durée. La notion de substrat est suffisante. La question centrale est de savoir si les traits du germanique commun sont des archaïsmes à l'intérieur de l'indo-européen ou l'effet de substrat dû à une autre langue, IE ou non-IE. Des adstrats occidentaux ne sont pas à exclure. (fr)
- L'ipotesi del substrato germanico è una teoria linguistica che tenta di spiegare le caratteristiche peculiari delle lingue germaniche nel contesto delle lingue indoeuropee. Secondo questa teoria alcuni elementi comuni dei vocabolari delle lingue germaniche e alcune loro forme sintattiche, che non sembrano avere un'origine indoeuropea, dimostrerebbero che il protogermanico sia una lingua creola, nata dalla lingua di contatto tra i parlanti indoeuropei e il substrato linguistico parlato dagli antenati dei parlanti del protogermanico. La teoria fu proposta nel 1932 dal linguista Sigmund Feist, il quale stimava che all'incirca un terzo degli elementi lessicali del protogermanico derivasse da un substrato non indoeuropeo e che la supposta semplificazione del suo sistema flessivo fosse il risultato dei tipici fenomeni di semplificazione subiti dalle lingue di contatto. La cultura e le genti a cui apparterrebbe il materiale linguistico del supposto substrato è ancora oggetto di dibattito accademico e di studio. Tra le culture candidate sono presenti la cultura di Ertebølle, la cultura del bicchiere imbutiforme, la cultura della ceramica bucherellata, e la cultura della ceramica cordata. La teoria non è inoltre unanimemente accettata. (it)
- ゲルマン語基層言語説（Germanic substrate hypothesis）は、ゲルマン祖語の成立において、非印欧語の基層言語が存在したという説である。インド・ヨーロッパ語族の文脈の中でゲルマン語の独特の性質を説明しようとするもので、他のインド・ヨーロッパ語族では認識されていないように見える一般的なゲルマン祖語の語彙と構文の要素に基づき、ゲルマン祖語は非インド・ヨーロッパ語族の基層言語を包含したクレオール言語または接触言語であると主張する。 非印欧語が基層として存在しているという説は、1932年にSigmund Feistによって最初に提案された。彼は、ゲルマン祖語の語彙要素の約3分の1が非インド・ヨーロッパ語族の語彙に由来しており、ゲルマン祖語の語形変化の減少が基層言語とのピジン化によって生じたと推定した。グリムの法則が基層言語集団の母語転移の結果だという主張もある。 どの考古文化の人々が基層言語の担い手であるかは、議論と研究が続いている。基層言語集団の文化の候補には、マグレモーゼ文化、、およびファネルビーカー文化だけでなく、ハンブルク文化やなどの北ヨーロッパの古い文化も含まれる。 (ja)
- De hypothese dat het Germaans een voor-Indo-Europees substraat heeft, is een poging de opmerkelijke plaats te verklaren die de Germaanse talen binnen het verband van de Indo-Europese talen innemen. De theorie is zeker niet algemeen aanvaard. In het kort komt deze erop neer dat het Germaans ontstaan zou zijn in een proces van creolisatie tussen sprekers van een Indo-Europees dialect en sprekers van een oudere voor-Indo-Europese taal. Germaans zou zo een contacttaal zijn met een substraat van voor-Indo-Europese herkomst. De culturele en etnische identiteit van de sprekers van de veronderstelde voor-IE-substraattaal blijft onderwerp van academische discussie en onderzoek. Voorname kandidaten voor de substraatcultuur zijn de Ertebøllecultuur, trechterbekercultuur en de bandkeramische cultuur. (nl)
- Догерма́нский субстра́т — лингвистическая гипотеза, согласно которой особенности лексики, морфологии и синтаксиса германских языков, отличающие их от прочих индоевропейских языков, объясняются наличием слоя лексики доиндоевропейского происхождения. Прагерманский язык, согласно данной гипотезе, родился в ходе неолитической креолизации носителей языков разных семей — индоевропейской и доиндоевропейского субстрата. Гипотезу выдвинул в 1932 году немецкий лингвист Зигмунд Файст, который считал, что около трети лексических элементов прагерманского языка происходят из субстрата доиндоевропейского происхождения, и что предполагаемое упрощение системы индоевропейских флексий возникло в результате контакта языков различного происхождения. До настоящего времени остаётся под вопросом культурная принадлежность носителей доиндоевропейского германского субстрата. Среди кандидатов в субстратные культуры исследователи в разные годы рассматривали культуру Эртебёлле, культуру ямочной керамики, культуру воронковидных кубков и культуру шнуровой керамики. По современным представлениям, культуру Эртебёлле можно несомненно отнести к доиндоевропейскому субстрату, культуру ямочной керамики — к носителям палеоевропейских или финно-угорских языков, тогда как культура шнуровой керамики с большой вероятностью была индоевропейской по языку. Языковая принадлежность культуры воронковидных кубков остаётся под вопросом. В начале XXI века теорию догерманского субстрата существенно развил немецко-австралийский лингвист Роберт Майлхаммер, показавший в своей работе «Германские сильные глаголы», что сильные глаголы германских языков не имеют индоевропейской этимологии, и что сама система сильных глаголов также, по-видимому, имеет неиндоевропейское происхождение. Теория догерманского субстрата не является общепризнанной среди лингвистов. (ru)
- Догерманський субстрат — лінгвістична гіпотеза, згідно з якою особливості лексики, морфології та синтаксису германських мов, що відрізняють їх від інших індоєвропейських мов, пояснюються наявністю шару лексики доіндоєвропейського походження. Прагерманська мова, згідно з цією гіпотезою, народилася в ході носіїв мов різних родин — індоєвропейської і доіндоєвропейського субстрату. Гіпотезу висунув в 1932 німецький лінгвіст , який вважав, що близько третини лексичних елементів прагерманскої мови походять з субстрату доіндоєвропейського походження, і що можливе спрощення системи індоєвропейських флексій виникло в результаті контакту мов різного походження. До теперішнього часу залишається під питанням культурна приналежність носіїв доіндоєвропейського німецького субстрату. Серед кандидатів у субстратні культури дослідники в різні роки розглядали культуру Ертебелле, , культуру лійчастого посуду і культуру шнурової кераміки. За сучасними уявленнями, культуру Ертебелле можна безсумнівно віднести до доіндоєвропейського субстрату, культуру ямної кераміки — до носіїв палеоєвропейських або фінно-угорських мов, тоді як культура шнурової кераміки з великою ймовірністю була індоєвропейською по мові. Мовна приналежність культури лійчастого посуду залишається під питанням. На початку XXI століття теорію догерманського субстрату істотно розвинув німецько-австралійський лінгвіст , що показав у своїй роботі «Німецькі сильні дієслова», що германських мов не мають індоєвропейської етимології, і що сама система сильних дієслів також, мабуть, має неіндоєвропейське походження. Крім того, в германських мовах відзначаються й інші інновації (порівняно з протоіндоєвропейською) у сфері граматики. На думку Файст, частина відмінків, зазначених у найбільш консервативних індоєвропейських мовах, таких, як санскрит або литовська, відсутні в німецьких. Ця характеристика, проте, стала предметом суперечок: лінгвіст вважав, що загальноіндоєвропейські елементи переважали і в германських мовах. Крім того, в ряді інших стародавніх індоєвропейських мов (наприклад, в хеттській і давньогрецькій) також спостерегається зменшення числа відмінків у порівнянні з праіндоєвропейською. На думку , відсутність деяких відмінків, реконструйованих лінгвістами для протоіндоєвропейської, зовсім не обов'язково пояснюється спрощенням мов у ході контактів з чужорідними мовами. Адже існує, наприклад, досить помітна структурна подібність між дієслівною системою сучасних германських мов і хетською мовою, але схожість зникає, якщо порівнювати з хетською мовою не сучасну, а найдавніший стан германських мов, засвідчений, наприклад, в сучасній ісландській мові. Відповідно до гіпотези, прагерманська мова виникла як гібрид (креольська мова) двох індоєвропейських діалектів, один з яких належав до групи кентум, а інший — сатем, проте до моменту гібридизації взаєморозуміння між ними зберігалося. Ця гіпотеза є спробою пояснити складність зарахування германських мов до однієї з двох груп і пов'язані з цим труднощі у визначенні місця германських мов на індоєвропейському древі. Традиційно германські мови зараховуються до групи «кентум». У германських мовах ряд слів не підкоряються правилу консонантної ротації: ūp = «up» є аналогом санскритського upa- і ведійської upári: зазвичай, де в германських мовах зустрічається «p», йому відповідає загальноіндоєвропейський b, проте в даному випадку, коли «p» є також і в санскриті, можна припустити, що і в праіндоєвропейській мався «p», який, проте, в германських мовах повинен був мати як паралель «ūf». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die germanische Substrathypothese ist eine 1932 von publizierte Theorie, der zufolge anscheinend nicht-indogermanische Elemente in den germanischen Sprachen auf ein sprachliches Substrat von nichtindogermanischen Vorbewohnern Mitteleuropas zurückgehen.Die Frage, welche Völker und Kulturen es sein sollen, denen das Substratmaterial entstamme, ist allerdings unter den Unterstützern der Hypothese ein Thema anhaltender Diskussionen geblieben.Die Hypothese gewann aufgrund ihrer Klarheit und Stringenz zunächst viele Anhänger.Laut dem Indogermanisten Wolfram Euler (2009) kann die Theorie mittlerweile jedoch als widerlegt gelten. (de)
- The Germanic substrate hypothesis attempts to explain the purportedly distinctive nature of the Germanic languages within the context of the Indo-European languages. Based on the elements of Common Germanic vocabulary and syntax which do not seem to have cognates in other Indo-European languages, it claims that Proto-Germanic may have been either a creole or a contact language that subsumed a non-Indo-European substrate language, or a hybrid of two quite different Indo-European languages, mixing the centum and satem types. Which culture or cultures may have contributed the substrate material is an ongoing subject of academic debate and study. (en)
- ゲルマン語基層言語説（Germanic substrate hypothesis）は、ゲルマン祖語の成立において、非印欧語の基層言語が存在したという説である。インド・ヨーロッパ語族の文脈の中でゲルマン語の独特の性質を説明しようとするもので、他のインド・ヨーロッパ語族では認識されていないように見える一般的なゲルマン祖語の語彙と構文の要素に基づき、ゲルマン祖語は非インド・ヨーロッパ語族の基層言語を包含したクレオール言語または接触言語であると主張する。 非印欧語が基層として存在しているという説は、1932年にSigmund Feistによって最初に提案された。彼は、ゲルマン祖語の語彙要素の約3分の1が非インド・ヨーロッパ語族の語彙に由来しており、ゲルマン祖語の語形変化の減少が基層言語とのピジン化によって生じたと推定した。グリムの法則が基層言語集団の母語転移の結果だという主張もある。 どの考古文化の人々が基層言語の担い手であるかは、議論と研究が続いている。基層言語集団の文化の候補には、マグレモーゼ文化、、およびファネルビーカー文化だけでなく、ハンブルク文化やなどの北ヨーロッパの古い文化も含まれる。 (ja)
- De hypothese dat het Germaans een voor-Indo-Europees substraat heeft, is een poging de opmerkelijke plaats te verklaren die de Germaanse talen binnen het verband van de Indo-Europese talen innemen. De theorie is zeker niet algemeen aanvaard. In het kort komt deze erop neer dat het Germaans ontstaan zou zijn in een proces van creolisatie tussen sprekers van een Indo-Europees dialect en sprekers van een oudere voor-Indo-Europese taal. Germaans zou zo een contacttaal zijn met een substraat van voor-Indo-Europese herkomst. De culturele en etnische identiteit van de sprekers van de veronderstelde voor-IE-substraattaal blijft onderwerp van academische discussie en onderzoek. Voorname kandidaten voor de substraatcultuur zijn de Ertebøllecultuur, trechterbekercultuur en de bandkeramische cultuur. (nl)
- L'hypothèse du substrat en germanique a fait l'objet d'un essai qui tente d'expliquer la nature distincte des langues germaniques à l'intérieur du contexte de la famille des langues indo-européennes (IE). Selon cette hypothèse, les éléments du vocabulaire germanique commun et la forme syntaxique qui ne semble pas posséder d'origine indo-européenne démontrent que le proto-germanique est une langue créole. La langue proto-germanique (langue reconstituée) se verrait comme une synthèse. Cette synthèse serait le résultat du contact linguistique de locuteurs indo-européens avec un substrat non indo-européen. (fr)
- L'ipotesi del substrato germanico è una teoria linguistica che tenta di spiegare le caratteristiche peculiari delle lingue germaniche nel contesto delle lingue indoeuropee. Secondo questa teoria alcuni elementi comuni dei vocabolari delle lingue germaniche e alcune loro forme sintattiche, che non sembrano avere un'origine indoeuropea, dimostrerebbero che il protogermanico sia una lingua creola, nata dalla lingua di contatto tra i parlanti indoeuropei e il substrato linguistico parlato dagli antenati dei parlanti del protogermanico. (it)
- Догерма́нский субстра́т — лингвистическая гипотеза, согласно которой особенности лексики, морфологии и синтаксиса германских языков, отличающие их от прочих индоевропейских языков, объясняются наличием слоя лексики доиндоевропейского происхождения. Прагерманский язык, согласно данной гипотезе, родился в ходе неолитической креолизации носителей языков разных семей — индоевропейской и доиндоевропейского субстрата. Теория догерманского субстрата не является общепризнанной среди лингвистов. (ru)
- Догерманський субстрат — лінгвістична гіпотеза, згідно з якою особливості лексики, морфології та синтаксису германських мов, що відрізняють їх від інших індоєвропейських мов, пояснюються наявністю шару лексики доіндоєвропейського походження. Прагерманська мова, згідно з цією гіпотезою, народилася в ході носіїв мов різних родин — індоєвропейської і доіндоєвропейського субстрату. (uk)
|
