| dbo:abstract
|
- La frontera entre Rússia i Estònia és la frontera internacional entre la República d'Estònia (membre de la Unió Europea) i la Federació russa (membre de la Comunitat d'Estats Independents). La frontera té 324 kilòmetres de llarg. En la seva forma present, no ha canviat des de 1945, quan Estònia esdevenia part de la Unió soviètica. Havia detenir un petit canvi en 2014, però encara no ha tingut efecte. (ca)
- Die Grenze zwischen Estland und Russland ist in ihrer jetzigen Form zwischen dem Ende des Zweiten Weltkriegs 1945 und 2011 unverändert geblieben. Bis 1990 gehörten beide Länder zur Sowjetunion. Die Länge der Grenze zu Russland, die ein Teil der Grenze des Schengen-Raums ist, beträgt 294 km. Im Norden grenzt Estland an die Oblast Leningrad, im Süden an den in der Oblast Pskow. Ein beträchtlicher Teil der Grenze zwischen beiden Staaten verläuft im Wasser, durch den Kanal, den Fluss Narva und den Peipussee. Im Süden ist es überwiegend Landfläche, über die die Grenze verläuft. Mit dem Beitritt Estlands zur EU und NATO wurden Teile in Frage gestellt. Die neue Grenzziehung zog sich über mehrere Jahre hin, da der Staatsvertrag zwar schon im Mai 2005 unterzeichnet worden war, aber durch immer neue Ausführungsbestimmungen von estnischer Seite im Parlament bis Anfang 2011 nicht verabschiedet werden konnte. Auch Russland ratifizierte in dieser Zeit das Gesetz noch nicht. Insgesamt sind über 10 Jahre verstrichen, bis die Neuteilung des Landes zwischen beiden Staaten wirksam wurde. Ausdrücklich bezog sich die Estnische Regierung auf den Frieden von Dorpat (Tartu-Vertrag) von 1920, der die Grenzziehung geregelt hat. In der Präambel legte die estnische Seite Wert auf die Feststellung, dass sie entgegen dem Tartu-Vertrag mit der Einverleibung ihres Landes 1945 Territorien verloren hatte. 2011 wurde der Grenzvertrag zwischen den beiden Ländern, nach über zehn Jahren der Verhandlung, zunächst von Estland, dann gefolgt von Russland, ratifiziert. Im Gebiet von Narva wohnen beidseits der Grenze überwiegend Russischsprachige. Mit der Auflösung der Sowjetunion wurde aus der innerstaatlichen Grenze eine Staatsgrenze und die Infrastruktur wurde teilweise unterbrochen. Wo früher ein dichtes Straßen- und Wegenetz existierte, enden heute viele Verbindungen am Grenzzaun. Zurzeit gibt es zwei Grenzübergänge für normalen Straßenverkehr und Fußgänger, nämlich die Brücke der Freundschaft zwischen Narva und Iwangorod (E20) und die von Lettland bis nach Pskow führende E77 sowie den Straßen- und Eisenbahngrenzübergang Koidula. Eine 2004 erwartete privat finanzierte Fährverbindung über den Peipussee, über den auch der Export von Bausand nach Estland durchgeführt werden sollte, war bis 2014 nicht über das Projektstadium hinausgekommen. Bemerkenswert ist die starke Veränderung in Richtung der Handelsumsätze vor und nach Errichtung der Grenze. Bis in die frühen 1990er Jahre gingen viele Bewohner Russlands zum Einkaufen nach Estland, weil bei etwa gleichen Preisen die Qualität und die Auswahl besser waren, Anfang der 2000er Jahre kauften estnische Verbraucher in Russland wegen der niedrigeren Preise ein. Zu den begehrtesten Produkten zählen Zucker, Alkoholika, Zigaretten, Benzin und alle Arten von Dienstleistungen. Ein Beamter der estnischen Kaitsepolitsei, Eston Kohver, wurde im September 2014 von Truppen der Russischen Föderation verhaftet und wegen Spionage zu 15 Jahren Haft verurteilt und über ein Jahr lang festgehalten. Am 26. September 2015 kam er im Rahmen eines Agentenaustausches wieder zurück nach Estland. Seit September 2021 befestigt Estland seine Grenze zu Russland durch einen 2,5 Meter hohen neuen Stacheldrahtzaun. Seit September 2022 hat Estland einen Einreisestopp für russische Bürger verhängt. Als Reaktion auf Russlands Angriffskrieg gegen die Ukraine hat Estland die Einreise für Russen mit Schengen-Visum weiter beschränkt. Seit 19. September 2022 dürfen russische Staatsbürger mit einem Schengen-Visum für touristische Aufenthalte, Geschäftsreisen, Sport- und Kulturveranstaltungen hier nicht mehr einreisen - unabhängig davon, von welchem Mitgliedsland das Visum ausgestellt wurde. (de)
- The Estonia–Russia border is the international border between the Republic of Estonia (EU and NATO member) and the Russian Federation (CIS member). The border is 294 kilometres (183 mi) long. It emerged during World War I, in 1918, as Estonia declared its independence from the then warring Russian and German Empires. The border goes mostly along the national, administrative and ethnic boundaries that have gradually formed since the 13th century. The exact location of the border was a subject of Estonian–Russian dispute that was resolved with the signing of the Border Agreement, but neither Russia nor Estonia have completed its ratification yet. It is an external border of the European Union. (en)
- La frontera entre Estonia y Rusia es el lindero internacional de 294 kilómetros de longitud que separa los territorios de Estonia (miembro de la Unión Europea) y Rusia (miembro de la Comunidad de Estados Independientes). En su forma actual, no ha cambiado desde 1945 hasta el presente, cuando la RSS de Estonia era parte de la Unión Soviética. Hubo un pequeño cambio en 2014, pero todavía no se ha hecho efecto. (es)
- La frontière entre l'Estonie et la Russie est la frontière séparant l'Estonie et la Russie. C'est aussi l'une des frontières extérieures de l'espace Schengen. La frontière fait 294 kilomètres de long. Elle a été délimitée en 1918 une fois que l'Estonie a déclaré son indépendance par rapport à la Russie. La frontière longe principalement les démarcations nationales, administratives et ethniques qui se sont progressivement formées depuis le XIIIe siècle. L'emplacement exact de la frontière a fait l'objet d'un différend estonien-russe qui a été résolu par la signature d'un Accord frontalier, mais ni la Russie ni l'Estonie n'ont encore achevé sa ratification. (fr)
- Il confine tra l'Estonia e la Russia (in estone Eesti-Venemaa piir; in russo: Российско-эстонская граница?) descrive la linea di demarcazione tra questi due Stati. Ha una lunghezza di 294 km ed è stato delineato per la prima volta nel 1918, quando l'Estonia dichiarò la sua indipendenza dalla Russia. La demarcazione si estende per lo più lungo le divisioni nazionali, amministrative ed etniche che si sono progressivamente formate a partire dal XIII secolo: la posizione esatta del confine è stata oggetto di controversia e, sebbene sia stata affrontata con la firma di un accordo specifico, nessuna delle due nazioni ha completato il processo di ratifica. (it)
- Granica estońsko-rosyjska – granica międzypaństwowa pomiędzy Estonią a Rosją. (pl)
- Российско-эстонская граница — часть Государственной границы России на сопредельных с Эстонией территориях. Является государственной границей Эстонской Республики с момента провозглашения (1918) по настоящее время (в период 1940—1991 — административная граница). С 1991 выступает в качестве государственной границы Российской Федерации, ранее — государственная граница СССР, РСФСР, Русского царства, Новгородской Республики и Псковской земли. (ru)
- A fronteira entre Estónia e Rússia é a linha que limita os territórios da Estónia e da Rússia. A localização exata de alguns trechos da fronteira é um assunto importante nas que foi resolvido por um acordo entre os dois países, mas que ainda está por ratificar. A parte mais conhecida desta fronteira é o segmento do rio Narva que separa as cidades de Narva, na Estónia, e Ivangorod, na Rússia. (pt)
- Кордон Естонія — Росія (Естонсько-російський кордон) — завдовжки 294 км. У сучасному вигляді залишається незмінним із 1945 року, коли Естонія втратила на користь РРФСР Печорський район, а також східне з Івангородом, що входили до її складу в 1920—1945 роках. Значна частина кордонів з Естонією — водні; проходять фарватером річки Нарви і Чудсько-Псковського озера; на півдні розташовані сухопутні ділянки, частини яких оскаржувалися Естонією до приєднання країни до ЄС і НАТО. Станом на 2011 рік, договір про кордон між країнами, який передбачає визнання відповідних територій російськими (у Печорському районі Псковської і Ленінградській областях) не ратифікований (договір був підписаний у травні 2005 року, але при ратифікації естонський парламент зробив низку дій, після яких Росія відкликала свій підпис під договором), проте Естонія на своїх монетах таки стала карбувати зображення мапи країни без цих територій (монети євро Естонії). З боку Росії до кордону примикають Ленінградська область і Псковська область. Кордон розділив міста Нарва (Естонія) і Івангород, які в радянський час були єдиною комунікаційною агломерацією. Обидва мають переважно російське і російськомовне населення. Примітна різка зміна напрямків торговельного обороту до і після встановлення кордону. Якщо на початку 1990-х населення РРФСР їздило на закупи до Естонії, то нині естонські споживачі активно закуповуються в Росії та часто перепродують товар в Естонії. Найчастіше такі товари, як цукор, сигарети й бензин. Останнім часом на російській стороні стало вигідніше купувати і різного роду послуги На кордоні діють два види пропускних пунктів: автомобільно-пішохідний міст Дружби (Нарва-Івангород) і озерний на Чудсько-Псковському озері (з 2004 року), що експортує до Естонії будівельний пісок (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La frontera entre Rússia i Estònia és la frontera internacional entre la República d'Estònia (membre de la Unió Europea) i la Federació russa (membre de la Comunitat d'Estats Independents). La frontera té 324 kilòmetres de llarg. En la seva forma present, no ha canviat des de 1945, quan Estònia esdevenia part de la Unió soviètica. Havia detenir un petit canvi en 2014, però encara no ha tingut efecte. (ca)
- The Estonia–Russia border is the international border between the Republic of Estonia (EU and NATO member) and the Russian Federation (CIS member). The border is 294 kilometres (183 mi) long. It emerged during World War I, in 1918, as Estonia declared its independence from the then warring Russian and German Empires. The border goes mostly along the national, administrative and ethnic boundaries that have gradually formed since the 13th century. The exact location of the border was a subject of Estonian–Russian dispute that was resolved with the signing of the Border Agreement, but neither Russia nor Estonia have completed its ratification yet. It is an external border of the European Union. (en)
- La frontera entre Estonia y Rusia es el lindero internacional de 294 kilómetros de longitud que separa los territorios de Estonia (miembro de la Unión Europea) y Rusia (miembro de la Comunidad de Estados Independientes). En su forma actual, no ha cambiado desde 1945 hasta el presente, cuando la RSS de Estonia era parte de la Unión Soviética. Hubo un pequeño cambio en 2014, pero todavía no se ha hecho efecto. (es)
- La frontière entre l'Estonie et la Russie est la frontière séparant l'Estonie et la Russie. C'est aussi l'une des frontières extérieures de l'espace Schengen. La frontière fait 294 kilomètres de long. Elle a été délimitée en 1918 une fois que l'Estonie a déclaré son indépendance par rapport à la Russie. La frontière longe principalement les démarcations nationales, administratives et ethniques qui se sont progressivement formées depuis le XIIIe siècle. L'emplacement exact de la frontière a fait l'objet d'un différend estonien-russe qui a été résolu par la signature d'un Accord frontalier, mais ni la Russie ni l'Estonie n'ont encore achevé sa ratification. (fr)
- Il confine tra l'Estonia e la Russia (in estone Eesti-Venemaa piir; in russo: Российско-эстонская граница?) descrive la linea di demarcazione tra questi due Stati. Ha una lunghezza di 294 km ed è stato delineato per la prima volta nel 1918, quando l'Estonia dichiarò la sua indipendenza dalla Russia. La demarcazione si estende per lo più lungo le divisioni nazionali, amministrative ed etniche che si sono progressivamente formate a partire dal XIII secolo: la posizione esatta del confine è stata oggetto di controversia e, sebbene sia stata affrontata con la firma di un accordo specifico, nessuna delle due nazioni ha completato il processo di ratifica. (it)
- Granica estońsko-rosyjska – granica międzypaństwowa pomiędzy Estonią a Rosją. (pl)
- Российско-эстонская граница — часть Государственной границы России на сопредельных с Эстонией территориях. Является государственной границей Эстонской Республики с момента провозглашения (1918) по настоящее время (в период 1940—1991 — административная граница). С 1991 выступает в качестве государственной границы Российской Федерации, ранее — государственная граница СССР, РСФСР, Русского царства, Новгородской Республики и Псковской земли. (ru)
- A fronteira entre Estónia e Rússia é a linha que limita os territórios da Estónia e da Rússia. A localização exata de alguns trechos da fronteira é um assunto importante nas que foi resolvido por um acordo entre os dois países, mas que ainda está por ratificar. A parte mais conhecida desta fronteira é o segmento do rio Narva que separa as cidades de Narva, na Estónia, e Ivangorod, na Rússia. (pt)
- Die Grenze zwischen Estland und Russland ist in ihrer jetzigen Form zwischen dem Ende des Zweiten Weltkriegs 1945 und 2011 unverändert geblieben. Bis 1990 gehörten beide Länder zur Sowjetunion. Die Länge der Grenze zu Russland, die ein Teil der Grenze des Schengen-Raums ist, beträgt 294 km. Im Norden grenzt Estland an die Oblast Leningrad, im Süden an den in der Oblast Pskow. 2011 wurde der Grenzvertrag zwischen den beiden Ländern, nach über zehn Jahren der Verhandlung, zunächst von Estland, dann gefolgt von Russland, ratifiziert. (de)
- Кордон Естонія — Росія (Естонсько-російський кордон) — завдовжки 294 км. У сучасному вигляді залишається незмінним із 1945 року, коли Естонія втратила на користь РРФСР Печорський район, а також східне з Івангородом, що входили до її складу в 1920—1945 роках. Значна частина кордонів з Естонією — водні; проходять фарватером річки Нарви і Чудсько-Псковського озера; на півдні розташовані сухопутні ділянки, частини яких оскаржувалися Естонією до приєднання країни до ЄС і НАТО. (uk)
|
