| dbo:abstract
|
- Eduards Berklavs (June 15, 1914 – November 25, 2004) was a Soviet and Latvian politician. Eduards Berklavs was born in Kurmāle Parish, today part of the Kuldīga Municipality. During his youth, he was active in labour and communist organizations. In 1930s, he was arrested and served a prison sentence for his communist activities. After Latvia was occupied by the Soviet Union in 1940, Berklavs, with a background as a Komsomol and Communist Party official, rose to become the deputy chairman of the Council of Ministers of Latvian SSR in 1950s. In this position, he opposed the Soviet policies of Russification, supported a larger role for Latvian language and proposed to limit immigration from other parts of the Soviet Union to Latvia. This led to him being labelled as Latvian nationalist and deposed from his position in 1959. He later wrote the Letter of 17 Latvian communists, where he accused the Soviet government of "Great Russian chauvinism" and the "forced assimilation". In the late 1980s, Berklavs became a Latvian independence activist. He was one of the founders and the first chairman of Latvian National Independence Movement (LNNK), a pro-independence political organization. He was simultaneously active in Latvian Popular Front and the Congress of Citizens of Latvia. During this period, Berklavs was one of the most prominent independence activists. He was elected to the Latvian parliament in 1990 and 1993; on both occasions he was the oldest member of the parliament. (en)
- Едуард Карлович Берклав (Берклавс) (15 червня 1914, село Бірзнієки Іванденської волості Гольдингенського повіту Курляндської губернії, тепер Латвія — 25 листопада 2004, місто Рига, Латвія) — латвійський радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Латвії, заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР, 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії. Член ЦК Комуністичної партії Латвії. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Депутат Сейму Латвії 5-го скликання. (uk)
- Эдуард Бе́рклавс (латыш. Eduards Berklavs, в советских документах Эдуард Карлович Берклав) — советский и латвийский государственный и политический деятель. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Едуард Карлович Берклав (Берклавс) (15 червня 1914, село Бірзнієки Іванденської волості Гольдингенського повіту Курляндської губернії, тепер Латвія — 25 листопада 2004, місто Рига, Латвія) — латвійський радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Латвії, заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР, 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії. Член ЦК Комуністичної партії Латвії. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Депутат Сейму Латвії 5-го скликання. (uk)
- Эдуард Бе́рклавс (латыш. Eduards Berklavs, в советских документах Эдуард Карлович Берклав) — советский и латвийский государственный и политический деятель. (ru)
- Eduards Berklavs (June 15, 1914 – November 25, 2004) was a Soviet and Latvian politician. Eduards Berklavs was born in Kurmāle Parish, today part of the Kuldīga Municipality. During his youth, he was active in labour and communist organizations. In 1930s, he was arrested and served a prison sentence for his communist activities. After Latvia was occupied by the Soviet Union in 1940, Berklavs, with a background as a Komsomol and Communist Party official, rose to become the deputy chairman of the Council of Ministers of Latvian SSR in 1950s. In this position, he opposed the Soviet policies of Russification, supported a larger role for Latvian language and proposed to limit immigration from other parts of the Soviet Union to Latvia. This led to him being labelled as Latvian nationalist and de (en)
|
