| dbo:abstract
|
- Doggerel, or doggrel, is poetry that is irregular in rhythm and in rhyme, often deliberately for burlesque or comic effect. Alternatively, it can mean verse which has a monotonous rhythm, easy rhyme, and cheap or trivial meaning. The word is derived from the Middle English dogerel, probably a derivative of dog. In English it has been used as an adjective since the 14th century and a noun since at least 1630. Appearing since ancient times in the literatures of many cultures, doggerel is characteristic of nursery rhymes and children's song. (en)
- 打油詩相傳起源於中國唐朝一名叫綽號張打油的書生，其作品《雪詩》：「江上一籠統，井上黑窟窿。黃狗身上白，白狗身上腫。」對雪景作出了生動的描述。後人便將這種用字通俗淺白、俚俗諧謔，而且瑯瑯上口，風格風趣幽默的詩稱為打油詩。 (zh)
- Доггерель — вірш у давньоанглійській поезії, що має нерегулярний ритм та риму, часто навмисно для бурлескного чи комічного ефекту. Крім того, може означати вірш, який має монотонний ритм, легку риму та асоціюється з дилетантськими, імітаційними віршами, найчастіше властивими графоману. Слово походить від середньоанглійського dogerel, ймовірно, похідного від dog (собака). В англійській мові він використовується як прикметник з 14 століття, а іменник — принаймні з 1630 року. З'являється з давніх часів у літературах багатьох культур, характерний для дитячих рим та дитячої пісні. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Doggerel, or doggrel, is poetry that is irregular in rhythm and in rhyme, often deliberately for burlesque or comic effect. Alternatively, it can mean verse which has a monotonous rhythm, easy rhyme, and cheap or trivial meaning. The word is derived from the Middle English dogerel, probably a derivative of dog. In English it has been used as an adjective since the 14th century and a noun since at least 1630. Appearing since ancient times in the literatures of many cultures, doggerel is characteristic of nursery rhymes and children's song. (en)
- 打油詩相傳起源於中國唐朝一名叫綽號張打油的書生，其作品《雪詩》：「江上一籠統，井上黑窟窿。黃狗身上白，白狗身上腫。」對雪景作出了生動的描述。後人便將這種用字通俗淺白、俚俗諧謔，而且瑯瑯上口，風格風趣幽默的詩稱為打油詩。 (zh)
- Доггерель — вірш у давньоанглійській поезії, що має нерегулярний ритм та риму, часто навмисно для бурлескного чи комічного ефекту. Крім того, може означати вірш, який має монотонний ритм, легку риму та асоціюється з дилетантськими, імітаційними віршами, найчастіше властивими графоману. Слово походить від середньоанглійського dogerel, ймовірно, похідного від dog (собака). В англійській мові він використовується як прикметник з 14 століття, а іменник — принаймні з 1630 року. З'являється з давніх часів у літературах багатьох культур, характерний для дитячих рим та дитячої пісні. (uk)
|
