| dbo:abstract
|
- شاركت الصين في الحرب العالمية الأولى منذ عام 1917 حتى 1918 في تحالف مع دول الوفاق الثلاثي. بيد أن الصين لم ترسل قوات خارج البلاد قط، إذ خدم 140 ألف عامل صيني (كجزء من الجيش البريطاني، فيلق العمل الصيني) في القوات البريطانية والفرنسية على حد سواء قبل نهاية الحرب. تزعم دوان كيروي، رئيس وزراء جمهورية الصين، عملية تدخل الصين في الحرب العالمية الأولى. أراد دوان دمج الصين مع أوروبا والولايات المتحدة بإعلان وقوفه إلى جانب الحلفاء ضد قوى المركز. في 14 أغسطس 1917، أنهت الصين حياديتها معلنة الحرب على الإمبراطورية الألمانية والإمبراطورية النمساوية المجرية. (ar)
- China participated in World War I from 1917 to 1918 in an alliance with the Entente Powers. Although China never sent troops overseas, 140,000 Chinese labourers (as a part of the British Army, the Chinese Labour Corps) served for both British and French forces before the end of the war. While neutral since 1914, Duan Qirui, Premier of the Republic of China, spearheaded Chinese involvement in World War I. Duan wanted to integrate China with Europe and the United States by declaring on the side of the Allies against the Central Powers. On 14 August 1917, China ended its neutrality, declaring war on the German Empire and the Austro-Hungarian Empire. (en)
- La Cina nella prima guerra mondiale al fianco della Triplice intesa (1917 - 1918) ebbe un ruolo molto limitato, quasi nullo, dal punto di vista bellico ma un ruolo determinante al contrario dal punto di vista economico. Infatti il grande afflusso di manovali e operai cinesi (oltre 140 000), nelle fabbriche e cantieri francesi, britannici e russi (che presero il nome di , in lingua inglese Chinese Labour Corps) permise agli Alleati di avere abbastanza forza lavoro per continuare la guerra contro gli Imperi centrali mentre i lavoratori europei erano impegnati al fronte. I principali avvenimenti bellici sostenuti dalla Repubblica di Cina contro la Germania e l'Austria-Ungheria rimasero limitati ai confini nazionali. Un soldato cinese in Francia Il governo Beiyang della Repubblica prese in considerazione l'invio di un'unità di combattimento simbolica sul fronte occidentale, ma non lo fece mai. Nonostante ciò, alcuni corpi di lavoratori furono inquadrati nelle forze anglo-francesi per prendere parte alle battaglie contro l'esercito tedesco e in queste azioni molti lavoratori morirono, motivo per cui in alcuni cimiteri della Grande Guerra in Francia si possono trovare tombe appartenenti ad uomini orientali. Una vera forza armata, ben più consistente, fu inviata nel 1918 dal Governo della Repubblica in Siberia al fianco degli altri eserciti, ma qui nel diverso ambito dell'intervento alleato nella rivoluzione russa. Altri battaglioni operarono sempre al fianco dei britannici in Mesopotamia contro l'Impero ottomano e in Africa Orientale tedesca. L'ingresso del cimitero cinese dell'esercito britannico a Noyelles-sur-Mer, in Francia La Cina di quel tempo era ostacolata dalla sua pesante arretratezza rispetto al mondo esterno e soprattutto dall'imperialismo europeo e ancora più giapponese, i quali avevano il controllo del debole governo cinese dei signori della guerra e ne dominavano in gran parte gli eventi. In particolare il Giappone, per rimanere la potenza dominante dell'Estremo Oriente, fece pressioni sugli Alleati occidentali affinché i soldati cinesi avessero un ruolo molto limitato nelle operazioni e in generale la Cina fosse considerata un alleato di second'ordine. Infatti alla Conferenza di pace di Parigi alla Cina furono assegnati solo due seggi (al Giappone cinque) e la richiesta più importante, quella di riprendere la sovranità sulla base di Kiao-Ciao nello Shandong, concessione tedesca dal 1897, non fu assecondata e al contrario, nel Trattato di Versailles, il controllo dello Shandong fu assegnato ai giapponesi. L'enorme risentimento cinese, suscitato dagli esiti della pace di Versailles, sfociò nel Movimento del 4 maggio 1919, nel consolidamento del Kuomintang (Partito Nazionalista Cinese) e nella fondazione nel 1921 del Partito Comunista Cinese. In generale si può dire che la Cina cercò nella Grande Guerra la propria riscossa a livello internazionale, in gran parte non riuscendoci, ma innescando comunque quel processo che la porterà a diventare una nazione fondamentale sullo scacchiere internazionale durante la seconda guerra mondiale e nella Guerra fredda, fino a oggi. (it)
- Китай принял формальное участие в Первой мировой войне на стороне Антанты, однако удалённость страны от основных мест боевых действий привела к тому, что вопросы, связанные с участием в войне, в основном были фоном для внутриполитических проблем. (ru)
- 中華民國北京政府自1917年8月通過《對德宣戰案》參與第一次世界大戰，擴大了中國參與國際社會的機會，促進了中國工業，改善了出口貿易，「成為中國近代史上的一個里程碑及重要轉折點」。戰爭後大日本帝国佔領德意志帝國在山東的租借地，使中華民國喪失青岛港的主權，引發了中國學生運動、中國反日情緒以及中國民族主義，造成了五四運動，部分知識份子引進了馬克思主義，派赴歐洲的中国劳工旅則帶回了勞工運動的經驗。 (zh)
- Китай взяв формальну участь у Першій світовій війні на стороні Антанти, проте віддаленість країни від основних місць бойових дій призвела до того, що питання, пов'язані з участю у війні, були фоном для внутрішньополітичних проблем. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- شاركت الصين في الحرب العالمية الأولى منذ عام 1917 حتى 1918 في تحالف مع دول الوفاق الثلاثي. بيد أن الصين لم ترسل قوات خارج البلاد قط، إذ خدم 140 ألف عامل صيني (كجزء من الجيش البريطاني، فيلق العمل الصيني) في القوات البريطانية والفرنسية على حد سواء قبل نهاية الحرب. تزعم دوان كيروي، رئيس وزراء جمهورية الصين، عملية تدخل الصين في الحرب العالمية الأولى. أراد دوان دمج الصين مع أوروبا والولايات المتحدة بإعلان وقوفه إلى جانب الحلفاء ضد قوى المركز. في 14 أغسطس 1917، أنهت الصين حياديتها معلنة الحرب على الإمبراطورية الألمانية والإمبراطورية النمساوية المجرية. (ar)
- China participated in World War I from 1917 to 1918 in an alliance with the Entente Powers. Although China never sent troops overseas, 140,000 Chinese labourers (as a part of the British Army, the Chinese Labour Corps) served for both British and French forces before the end of the war. While neutral since 1914, Duan Qirui, Premier of the Republic of China, spearheaded Chinese involvement in World War I. Duan wanted to integrate China with Europe and the United States by declaring on the side of the Allies against the Central Powers. On 14 August 1917, China ended its neutrality, declaring war on the German Empire and the Austro-Hungarian Empire. (en)
- Китай принял формальное участие в Первой мировой войне на стороне Антанты, однако удалённость страны от основных мест боевых действий привела к тому, что вопросы, связанные с участием в войне, в основном были фоном для внутриполитических проблем. (ru)
- 中華民國北京政府自1917年8月通過《對德宣戰案》參與第一次世界大戰，擴大了中國參與國際社會的機會，促進了中國工業，改善了出口貿易，「成為中國近代史上的一個里程碑及重要轉折點」。戰爭後大日本帝国佔領德意志帝國在山東的租借地，使中華民國喪失青岛港的主權，引發了中國學生運動、中國反日情緒以及中國民族主義，造成了五四運動，部分知識份子引進了馬克思主義，派赴歐洲的中国劳工旅則帶回了勞工運動的經驗。 (zh)
- Китай взяв формальну участь у Першій світовій війні на стороні Антанти, проте віддаленість країни від основних місць бойових дій призвела до того, що питання, пов'язані з участю у війні, були фоном для внутрішньополітичних проблем. (uk)
- La Cina nella prima guerra mondiale al fianco della Triplice intesa (1917 - 1918) ebbe un ruolo molto limitato, quasi nullo, dal punto di vista bellico ma un ruolo determinante al contrario dal punto di vista economico. Infatti il grande afflusso di manovali e operai cinesi (oltre 140 000), nelle fabbriche e cantieri francesi, britannici e russi (che presero il nome di , in lingua inglese Chinese Labour Corps) permise agli Alleati di avere abbastanza forza lavoro per continuare la guerra contro gli Imperi centrali mentre i lavoratori europei erano impegnati al fronte. I principali avvenimenti bellici sostenuti dalla Repubblica di Cina contro la Germania e l'Austria-Ungheria rimasero limitati ai confini nazionali. (it)
|
.jpg?width=300)
_pic11_-_Chinese_Marine_Infantry_on_te_way_to_Siberia_(cropped).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_pic11_-_Chinese_Marine_Infantry_on_te_way_to_Siberia_(cropped).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}