Перейти до вмісту

Сиваш (станція)

Координати: 45°58′2″ пн. ш. 34°29′13″ сх. д. / 45.96722° пн. ш. 34.48694° сх. д. / 45.96722; 34.48694
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Сиваш

Федорівка — Джанкой
Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція
с. Сиваш

45°58′2″ пн. ш. 34°29′13″ сх. д. / 45.96722° пн. ш. 34.48694° сх. д. / 45.96722; 34.48694
Рік відкриття 1874 (150 років)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 893
Відстань до Федорівки, км 148
Відстань до Джанкоя, км 29
Код станції 475301 ?
Код «Експрес-3» 2210822 ?
Послуги Залізнична станція
Кінцева станція для приміських електропоїздів від станцій Запоріжжя II та Новоолексіївка
Мапа
Сиваш. Карта розташування: Херсонська область
Сиваш
Сиваш
Сиваш на Вікісховищі

Сива́ш — залізнична станція 5-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на лінії Федорівка — Джанкой.

З 27 грудня 2014 року[джерело?], після припинення руху пасажирських та вантажних поїздів у кримському напрямку, станція є кінцевою для будь-якого руху з боку України. Дільниця Сиваш — Солоне Озеро не має жодного руху.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1874 році під час прокладання головного ходу приватної Лозово-Севастопольської залізниці в складі дільниці Федорівка — Джанкой.

У 1970 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Мелітополь — Сімферополь[1].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

З 2 квітня 2014 року станція є кінцевою для електропоїздів Запоріжжя II — Сиваш та Новоолексіївка — Сиваш.

До окупації Росією Криму станція була проміжною для електропоїздів Сімферополь — Новоолексіївка, Сімферополь — Мелітополь. З 1 квітня 2014 року так звана «окупаційна влада» анексованого Криму припинила приміське сполучення з материковою Україною, обмеживши курсування електропоїздів до станції Солоне Озеро.

На станції до 2014 року раніше працювали зал чекання, каса з продажу квитків приміського та далекого сполучення, багажне відділення. Нині будівля вокзалу не функціонує, але можливість придбати проїзні документи на приміські електропоїзди у касирів-контролерів[2][3].

З 13 березня 2020 року по станції Сиваш був припинений будь який залізничний рух.

З 6 листопада 2020 року відновлено рух приміських електропоїздів щоп'ятниці та щонеділі за напрямком Генічеськ / Новоолексіївка — Сиваш, зі станції Новоолексіївка далі у напрямку станцій Мелітополь, Запоріжжя I, Запоріжжя II[4][5].

Рух приміських електропоїздів по станції Сиваш (з 12.12.2021)
Маршрут сполучення Періодичність
курсування
6907 Мелітополь — Сиваш Щоп'ятниці, щонеділі
6909/6907 Запоріжжя II — Сиваш Щоп'ятниці, щонеділі
6906/6905 Сиваш — Генічеськ Щоп'ятниці, щонеділі
6908/6910 Сиваш — Запоріжжя II Щоп'ятниці, щонеділі
6908 Сиваш — Мелітополь Щоп'ятниці, щонеділі

До 13 березня 2020 року приміське сполучення здійснювалося за маршрутами:

Рух приміських електропоїздів по станції Сиваш (до 13.03.2020)
Маршрут сполучення Періодичність
курсування
6913 Новоолексіївка — Сиваш Щоденно
6918 Сиваш — Новоолексіївка Щоденно
6907 Мелітополь — Сиваш Щочетверга, щонеділі
6906 Сиваш — Мелітополь Щочетверга, щонеділі
6919 Мелітополь — Сиваш Щоденно
6914 Сиваш — Новоолексіївка Щоденно

З 25 лютого 2022 року, у зв'язку з небезпекою курсування поїздів через російське вторгнення в Україну, АТ «Укрзалізниця» скасувала рух поїздів приміського сполучення, що прямували від Запоріжжя до станції Сиваш[6].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія електрифікації залізниць (1969—1971) (рос.)
  2. Розклад руху приміських електропоїздів по станції Сиваш[недоступне посилання]
  3. Кількість електропоїздів, які прямують через Мелітополь, поки не зміниться (рос.)
  4. Мешканці Сиваша знову мають можливість дістатися до Новоолексіївки та Генічеська електропоїздом [Архівовано 2022-01-09 у Wayback Machine.] // gencity.net.ua, 2020-11-29 (рос.)
  5. Розклад руху приміських поїздів по станції Сиваш на сайті poizdato.net
  6. «Укрзалізниця» скасувала низку приміських поїздів по всій країні. 25 лютого 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]