Пантеон (боги)
Зовнішній вигляд
Пантеон (від грец. Πάνθειον — «(храм) всіх богів») — група богів, що належать до однієї релігії чи міфології.
Кожній касті відповідало своє божество: наприклад, у жерців це був грізний, але справедливий бог-суддя (Зевс — Юпітер — Одін — Арамазд — Міхр — Мітра — Варуна), у воїнів — бог війни (Тор — Марс — Арес — Ваагн — Індра — Перун — Пяркунаса), у хліборобів — бог родючості (Фрейр — Квірін — Велес).
Деякі дослідники відмічають, що в олімпійській міфології не панує індоєвропейська основа[1], інші це спростовують[2][3].
Близько III ст. до н.е. римляни стали ототожнювати своїх богів з олімпійськими. Так, бог Юпітер прирівнювався до грецького Зевса, Юнона з Герою, Мінерва з Афіною, Марс з Арес та ін.
- Пантеон князя Володимира[4][5]
- Перун — головний Бог, заступник князя та дружини, також громовержець[6].
- Хорс — уособлене сонце[7]
- Дажбог — сонячне божество, заступник Руської землі та руських людей від князя до землероба[8]
- Симаргл — бог місяця, посередник поміж небом та землею.
- Стрибог — бог вихору та бурі.
- Мокош — жіноче божество, заступниця прядіння та ткацтва[9].
- Інші боги Давньої Русі
- Волос ~ Велес — часто ототожнюються, проте за джерелами у них різні функції:
- Волос — покровитель худоби[10]. Змінився Святим Власієм.
- Велес — Бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, лісу та лісових духів, а також тварин.
- Род — творець всього живого.
- Сварог — господар небесних чертогів та небесної кузні (слово «сварга» часто перекладається як «небо»)
- Ярило — Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті, часто зображався з мечем.
- Діевас — Верховний Бог (пор. з ведійським Дьяусом).
- Діевас Сяняліс — прояв Бога. Згідно з деякими реконструкціями — окреме божество, вчитель та наставник людей. Виглядає як старий жебрак подорожній. Вправний у магії та медицині.
- Праамжюс — епітет Бога.
- Аушріне — Ранкова Зірка, богиня, дочка Бога-Діеваса (дьявайте). Богиня ранку. Образ має чисельні паралелі з ведійською Ушас, грецькою Еос, римською Авророю. Інше ім'я — Аушра («зоря»).
- Далія — богиня долі і прядіння
- Габія — богиня, яка підтримує Священний Вогонь, дочка Бога (дьявайте).
- Лайма — богиня долі та успіху.
- Мену — Місяць, син Бога (дьявайтіс)
- Перкунас — Громовержець, син Бога (дьявайтіс) (пор. слов. Перун).
- Саулі — Сонце (слово споріднене зі слов'янською назвою сонця).
- Ашвьяняй — божественні близнята, керівничі вози Сонця (пор. з ведійськими Ашвінами).
- Вакаріне — Вечірня Зоря.
- Вітаутус — бог, що доглядає за кіньми.
- Жеміна — богиня, персоніфікована земля (пор. земля).
- Пізюс — бог подружньої любові та плодючості.
- Дяйвес Валдітойос (лит. Богиня яка володарює) — богиня, яка плете нитку людських життів. У неї є сім сестер. За функціями схожа з грецькими мойрами та скандинавськими норнами. Пов'язана з Далією та Лаймою.
- Жвайгждес — зірки, діти Сонця-матері і, зазвичай, Місяця-батька. Одна з найважливіших зірок — Аушріне. Інші зірки, сестри Аушріне, менш важливі, але вони, такі як Вакаріне або Вакар (вечірня Венера, що готує постіль для Саулі (Сонця), Індрая (Юпітера), Селія (Сатурна), Жьяздре (Марса) і Вайвора (Меркурія), часом трапляються в міфах також.
- ↑ Музеєзнавство С.Х.Верговський // Праці центру пам'яткознавства, № 17, 2010 рік. С.124
- ↑ Ніколенко О.М., Мацапура В.І. Літературні епохи, напрями, течії. – К.: Педагогічна преса, 2014. -228 с. - С.31
- ↑ (рос.)[1] [Архівовано 2014-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ ПВЛ 1950 I, с. 56.
- ↑ Іларіон (Огієнко) Дохристиянські вірування українського народу — Київ: Обереги, 1992. — 424 c. (92 с.)
- ↑ ПВЛ 1950 I, с. 25, 38-39, 52, 56, 80-81; Новгородський I літопис (989 р.), Новгородський IV и Софийський I літописи; Бесіда трьох святителів; Ходіння Богородиці по муках та ін.
- ↑ ПВЛ 1950 I, с. 56; Бесіда трьох святителів; Слово о полку Ігоревім, с. 36; Ходіння богородиці по муках, 23.
- ↑ ПВЛ 1950 I, с. 56, 197—198 (Ипатьевская летопись); Слово о полку Ігоревім, с. 17, 19.
- ↑ ПВЛ 1950 I, с. 56; Слово нікоєго христолюбця; Слово св. Григорія… про те, як погані вклонялись ідолам та ін.
- ↑ ПВЛ 1950 I, с. 25, 52; Проложне житіє св. кн. Володимира
- Пантеон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Володимирів пантеон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.