Перейти до вмісту

Міллер Всеволод Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міллер Всеволод Федорович
Народився7 (19) квітня 1848[1]
Москва, Російська імперія[1]
Помер5 (18) листопада 1913[1] (65 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльністьантрополог, мовознавець, археолог, історик
Галузьмовознавство, етнографія, фольклор, санскрит і археологія
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і Імператорський Московський університетd
Науковий керівникБуслаєв Федір Іванович
ВчителіPavel Yakovlevich Petrovd
Відомі учніШамбінаго Сергій Констянтинович і Aleksandr Semenovd
Знання мовросійська
ЗакладІмператорський Московський університетd і МДУ
ЧленствоРосійська академія наук і Петербурзька академія наук
БатькоFyodor Millerd[2]
ДітиBoris Vsevolodovich Millerd

Все́волод Фе́дорович Мі́ллер (рос. Миллер Всеволод Фёдорович; 19 квітня 1848 — 18 листопада 1913) — російський науковець, фольклорист, етнограф, мовознавець і археолог. Відомий як один і з засновників сходознавчих студій і освіти в Російській імперії.

Наукова спадщина

[ред. | ред. код]

В. Ф. Міллер здійснив п'ять поїздок до Осетії, в ході яких вивчав мову, побут і вірування осетинів, збирав зразки фольклору. Результатом цих мандрівок стала серія робіт «Осетинські етюди», що вийшла в трьох томах.

Перша частина, «Осетинські тексти» (Москва, 1881), містить фольклорні тексти на осетинській мові з російськими перекладами і коментарями. Зокрема, було опубліковано декілька сказань нартського епосу («Як народився Батраз», «Як убили Хамица, Батразова батька», «Сослан і Уризмаг» тощо).

Друга частина, «Дослідження» (Москва, 1882) включає фонетику і детальну граматику осетинської мови, а також окрему главу про релігійні уявлення осетинів.

Третя частина, також «Дослідження» (Москва, 1887), присвячена українському осетинознавцю Максиму Ковалевському, містить результати історико-етнографічних пошуків. У цьому томі є, крім іншого, опис зааселеної осетинами території, теоритичне доведення північного (степового) походження осетинів, екскурси в історію часів скіфів, сарматів і аланів. Книга містить додаток, де вміщені зразки «південно-осетинського наріччя», підборка дигорських та іронських прислів'їв, ін. матеріали тощо.

Осетинські тексти в книгах В. Ф. Міллера серії «Осетинські етюди» публікувалися в спеціальній транскрипції, заснованій на кирилиці, що мала відмінності від осетинської абетки, що вже була в ходу на той час, у бік більшої точності.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]