Перейти до вмісту

Лінійні крейсери класу «Адмірал»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Головний корабель типу, «Гуд» під час випробувань, 1920 р.
Проєкт
Назва: Admiral-class battlecruisers
Попередник: Лінійні крейсери класу «Корейджес»
Наступник: Лінійні крейсери класу «G3» (проєкт скасовано)
Будівництво: 1916–1920
У експлуатації: 1920–1941
Заплановано: 4
Побудовано: 1
Скасовано: 3
Втрачено: 1
Основні характеристики
Тип: Лінійний крейсер
Водотоннажність: 46 200 т (повна)
Довжина: 262,1 м
Ширина: 31,7 м
Осадка: 9,6 м
Двигуни:
  • 24 котли
  • 4 парові турбіни
Швидкість: 32 вузли
Дальність
плавання:
7 500 миль на швидкості 14 вузлів
Екіпаж: 820
Озброєння:
  • 4x2 - 381-мм гармат
  • 16x1 - 140-мм гармат
  • 4x1 104-мм зенітні гармати
  • 10 x 533-мм торпедні апарати
Бронювання:
  • Пояс: 127-305 мм
  • Палуба: 26-127 мм
  • Барбети: 305 мм
  • Башти: 279-381 мм
  • Рубка: 229-279 мм

Лінійні крейсери типу «Адмірал» мали бути типом із чотирьох лінійних крейсерів Британського Королівського флоту. Будувалися наприкінці Першої світової війни. Їхня конструкція спочатку була вдосконаленою версією типу «Квін Елізабет»[1], але була перероблена в лінійний крейсер після того, як адмірал Джон Джелліко, командувач Великим флотом, визначив незначну потребу в додаткових лінкорах. Натомість було закладено німецькі лінійні крейсери, які мали кращі характеристики за лінійні крейсери Великого флоту, включаючи ті, що знаходилися у процесі будівництва (типи «Рінаун» та «Корейджес»). Тому початковий проект був переглянутий, щоб протистояти їм[2].

Кораблі типу мали носити імена «Гуд», «Енсон», «Хау» та «Родні» — всі імена на чесчть відомих адміралів, — але будівництво трьох кораблів були призупинено, оскільки матеріали та робоча сила, необхідні для їх завершення, були потрібні для будівництва торговельних суден та ескортних кораблів, що мало вищий пріоритет через підводну війну. Їх проєкти були оновлені, щоб включити уроки Ютландської битви[3], але Адміралтейство зрештою вирішило, що краще почати конструювання заново.Тому будівництво решти крейсерів було скасовані в 1919 році. Через угоди про обмеження озброєнь міжвоєнного періоду лінійні крейсери більше не будувалися.

«Гуд», будівництво якого суттєво просунулося, був завершений у 1920 році і одразу став флагманом ескадри лінійних крейсерів Атлантичного флоту[4].

Представники

[ред. | ред. код]
Назва Будівництво Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
«Гуд»
HMS Hood (51)
John Brown & Company, Клайдбанк 1 вересня 1916 року 22 серпня 1918 року 15 травня 1920 року потоплений 24 травня 1941 року під час бою у Данській протоці
Ансон
HMS Anson
Armstrong Whitworth, Ельсвік 9 листопада 1916 року будівництво припинене 9 травня 1917 року, скасоване 27 лютого 1919 року
Хау
HMS Howe
Cammell Laird, Беркенгед 16 жовтня 1916 року
Родні
HMS Rodney
Fairfield, Говань 8 жовтня 1916 року

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Roberts, John, January 16- (1976). British battleships of World War Two : the development and technical history of the Royal Navy's battleships and battlecruisers from 1911 to 1946. Annapolis: Naval Institute Press. с. 60. ISBN 0-87021-817-4. OCLC 2765218.
  2. Roberts, John, January 16- (1976). British battleships of World War Two : the development and technical history of the Royal Navy's battleships and battlecruisers from 1911 to 1946. Annapolis: Naval Institute Press. с. 61—62. ISBN 0-87021-817-4. OCLC 2765218.
  3. Roberts, John, February 11- (2001). The battlecruiser Hood (58-60) (вид. Rev. ed). London: Conway Maritime. ISBN 0-85177-900-X. OCLC 46908455.
  4. Schmid, Thomas (2008). The battlecruiser HMS Hood : an illustrated biography, 1916-1941. Barnsley. с. 235. ISBN 978-1-78346-980-2. OCLC 880673756.