Лінійні крейсери класу «Адмірал»
Головний корабель типу, «Гуд» під час випробувань, 1920 р.
| |
Проєкт | |
---|---|
Назва: | Admiral-class battlecruisers |
Попередник: | Лінійні крейсери класу «Корейджес» |
Наступник: | Лінійні крейсери класу «G3» (проєкт скасовано) |
Будівництво: | 1916–1920 |
У експлуатації: | 1920–1941 |
Заплановано: | 4 |
Побудовано: | 1 |
Скасовано: | 3 |
Втрачено: | 1 |
Основні характеристики | |
Тип: | Лінійний крейсер |
Водотоннажність: | 46 200 т (повна) |
Довжина: | 262,1 м |
Ширина: | 31,7 м |
Осадка: | 9,6 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 32 вузли |
Дальність плавання: | 7 500 миль на швидкості 14 вузлів |
Екіпаж: | 820 |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Лінійні крейсери типу «Адмірал» мали бути типом із чотирьох лінійних крейсерів Британського Королівського флоту. Будувалися наприкінці Першої світової війни. Їхня конструкція спочатку була вдосконаленою версією типу «Квін Елізабет»[1], але була перероблена в лінійний крейсер після того, як адмірал Джон Джелліко, командувач Великим флотом, визначив незначну потребу в додаткових лінкорах. Натомість було закладено німецькі лінійні крейсери, які мали кращі характеристики за лінійні крейсери Великого флоту, включаючи ті, що знаходилися у процесі будівництва (типи «Рінаун» та «Корейджес»). Тому початковий проект був переглянутий, щоб протистояти їм[2].
Кораблі типу мали носити імена «Гуд», «Енсон», «Хау» та «Родні» — всі імена на чесчть відомих адміралів, — але будівництво трьох кораблів були призупинено, оскільки матеріали та робоча сила, необхідні для їх завершення, були потрібні для будівництва торговельних суден та ескортних кораблів, що мало вищий пріоритет через підводну війну. Їх проєкти були оновлені, щоб включити уроки Ютландської битви[3], але Адміралтейство зрештою вирішило, що краще почати конструювання заново.Тому будівництво решти крейсерів було скасовані в 1919 році. Через угоди про обмеження озброєнь міжвоєнного періоду лінійні крейсери більше не будувалися.
«Гуд», будівництво якого суттєво просунулося, був завершений у 1920 році і одразу став флагманом ескадри лінійних крейсерів Атлантичного флоту[4].
Назва | Будівництво | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
---|---|---|---|---|---|
«Гуд» HMS Hood (51) |
John Brown & Company, Клайдбанк | 1 вересня 1916 року | 22 серпня 1918 року | 15 травня 1920 року | потоплений 24 травня 1941 року під час бою у Данській протоці |
Ансон HMS Anson |
Armstrong Whitworth, Ельсвік | 9 листопада 1916 року | будівництво припинене 9 травня 1917 року, скасоване 27 лютого 1919 року | ||
Хау HMS Howe |
Cammell Laird, Беркенгед | 16 жовтня 1916 року | |||
Родні HMS Rodney |
Fairfield, Говань | 8 жовтня 1916 року |
- ↑ Roberts, John, January 16- (1976). British battleships of World War Two : the development and technical history of the Royal Navy's battleships and battlecruisers from 1911 to 1946. Annapolis: Naval Institute Press. с. 60. ISBN 0-87021-817-4. OCLC 2765218.
- ↑ Roberts, John, January 16- (1976). British battleships of World War Two : the development and technical history of the Royal Navy's battleships and battlecruisers from 1911 to 1946. Annapolis: Naval Institute Press. с. 61—62. ISBN 0-87021-817-4. OCLC 2765218.
- ↑ Roberts, John, February 11- (2001). The battlecruiser Hood (58-60) (вид. Rev. ed). London: Conway Maritime. ISBN 0-85177-900-X. OCLC 46908455.
- ↑ Schmid, Thomas (2008). The battlecruiser HMS Hood : an illustrated biography, 1916-1941. Barnsley. с. 235. ISBN 978-1-78346-980-2. OCLC 880673756.
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |