Процес відбувається в перейменуванні топонімів, названих на честь російських державних та культурних діячів, або таких, що є росіянізмами, чи таких, що відображають російський світогляд або пов'язані з Росією. Також частиною процесу є демонтаж об'єктів колоніального минулого (таблички, покажчики, пам'ятники, бюсти, панно тощо)[1].
Виправлення графіті в Києві з російського на український правопис.
Процес в сучасній Україні розпочався з розпадом СРСР,[4][5][6] але оскільки питання декомунізації виявилося набагато більшою проблемою, дерусифікації приділялося порівняно мало уваги. Обидва процеси спочатку відбувалися переважно стихійно. Системні зрушення, зокрема у питанні декомунізації, не дивлячись на тимчасову заборону Комуністичної партії України в 1991—1993 роках,[7][8] почалися лише після перемоги Революції гідності та засудження комунізму на державному рівні в 2015 році. Оскільки процес декомунізації в Україні досяг значного прогресу до 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну 2022 року намітився певний прогрес і у питанні дерусифікації.
На тлі російського вторгнення в Україну у 2022 році в Україні активізувалися процеси дерусифікації. У містах і селах зносили радянсько-російські пам'ятники[9]. Під дерусифікацію підпадали також і назви вулиць, пов'язані з Росією. Зміни відбулися у Львові, Дніпрі,[10] Києві[11] та Харкові. В свою чергу, Івано-Франківськ став першим містом в Україні, яке повністю звільнилося від російських топонімів[12].
21 квітня 2022 року секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що тотальна дерусифікація бізнесу, політики та багатьох сфер українського життя неминуча: «у нас тут не залишиться нічого російського»[13].
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважав, що дерусифікація України відбудеться природним шляхом[14]. Проте 26 грудня 2022 року Олександр Ткаченко заявив, що «час прощатися з символами російсько-імперської, радянської ідеології назавжди». Також він зазначив, що уряд України схвалив проєкт документу "Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини»: існуватимуть правові підстави для вилучення пам'яток культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології[15].
4 лютого2016 року Верховна Рада України розпочала активну декомунізаційну та дерусифікаційну політику, прийнявши Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», якою, зокрема, перейменовано низку населених пунктів, названих на честь російських державних діячів[17]:
У Донецькій області:
селище Горького Кіровської селищної ради Дзержинської міської ради на селище Дачне
У Чернігівській області:
село Горького Олексинської сільської ради Срібнянського району на село Антішки
17 жовтня2016 року міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв[18].
14 грудня2016 року Постійна комісія Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проєкт рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв[19].
23 травня2017 року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою[20].
5 жовтня2017 року Київська міська рада ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова[23].
25 жовтня2017 року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх дерусифікації[24].
2 листопада2017 року Житомирська обласна рада ухвалила рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»[26] рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову — українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари[27].
15 листопада2017 року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності[29].
12 грудня2017 року Черкаська міська рада ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», відповідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста[30].
15 лютого2018 року сесія Кропивницької міської ради ухвалила проєкт рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики». Рішення передбачає, що на території міста всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення мають бути лише українською мовою. Орім того, у всіх закладах сфери громадського харчування обов'язковою повинна бути наявність меню державною мовою, яке першочергово зобов'язані пропонувати відвідувачам. А персонал насамперед має спілкуватися з клієнтами українською й переходити на іншу мову виключно на прохання споживачів[32].
16 лютого2018 року Львівська міська рада підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові», яка рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською, а також англійською мовами. Документом також зобов'язується усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати виключно державною мовою[33].
За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)[34] було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень[35].
22 лютого Київська міська рада перейменувала Московський міст на Північний міст[36].
12 квітня2018 року Миколаївська обласна рада провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого Закону Колесніченка-Ківалова, який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували[38].
12 квітня Кременчуцька міська рада ухвалила рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці»[39].
25 квітня2018 року Одеська міська рада провалила проєкти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого у 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова — Колесніченка[40].
31 травня2018 року Президент УкраїниПетро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури. Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо[42][43].
14 червня2018 року міський голова Володимир-Волинського підтримав ідею повернути початкову назву населеного пункту — Володимир. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський, аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі[44].
18 червня2018 року стало відомо, що на новий 2018—2019 навчальний рік відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків[45].
2 липня2018 року у місті Золочеві, як повідомляється на сайті Нацполіції у Львівській області, руйнування пам'ятника російському письменнику Олександру Пушкіну відбулося внаслідок природних причин — старіння та несприятливої погоди[46][47][48].
31 липня2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 «Про реалізацію вимог Закону України „Про засади державної мовної політики“ у Миколаївській області»[50][51].
У вересні 2018 року прокуратура Донеччини звернулася з вимогою скасувати рішення обласної ради, яким російську мову на території області визнано регіональною. Також зазначається, що з метою скасування незаконних рішень територіальних рад, прийнятих з зазначених питань, Волноваською, Костянтинівською, Слов'янською та Краматорською місцевими прокуратурами пред'явлено 6 позовних заяи, які були спрямовані до суду[52].
4 жовтня2018 року 261 депутат Верховної Ради України проголосував за законопроєкт «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5670-д у першому читанні[53]. Підготовка законопроєкту до другого читання тривала майже чотири місяця. За цей час комітет Верховної Ради України з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів. Документом пропонувалося, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.
6 грудня депутати Харківської обласної ради проголосували за скасування рішення про призначення російській мові регіонального статусу. Текст рішення облради розміщено в базі документів під № 883-7 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень обласної ради від 6 грудня 2018 року»[56][57][58].
14 грудня2018 року депутати Херсонської обласної ради проголосували за позбавлення російської мови статусу регіональної. На підтримку відповідного рішення проголосували 45 депутатів. Під час голосування в сесійній залі були присутні 49 депутатів[59].
11 лютого2019 року Генеральна прокуратура України повідомила про скасування рішення Харківської міської ради від 6 серпня 2014 року про присвоєння Олександру Шишкіну, члену Ради РФ з оборони та безпеки, звання почесного громадянина Харкова за підтримку збройної агресії проти України[60].
14 травня2019 року Верховна Рада України відхилила проєкти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної[64].
9 жовтня2020 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про перейменування деяких територій та об'єктів природно-заповідного фонду», якою, зокрема, було перейменовано[78]:
Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Центральний парк культури і відпочинку імені Горького» на Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Центральний парк імені М. Леонтовича»
Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк імені Горького» на Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк „Новоолександрівський“»
5 лютого2021 року Новоград-Волинська міська рада повідомила, що створила робочу групу після подання пропозицій щодо повернення місту історичної назви — Звягель, бо назва Новоград-Волинський вважалася колоніальною, що була введена Катериною II після захоплення територій Речі Посполитої відповідно до Указу від 5 липня1795 року[81].
14 травня2021 року Болградська окружна прокуратура звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з проханням визнати незаконним та скасувати рішення рішення Болградської районної ради від 25 липня 2013 року про надання російській мові статусу регіональної. Уповноважений із захисту державної мовиТарас Кремінь зазначав, що на 1 червня залишаються чинними рішення про «регіональні мови» Дніпропетровської та Луганської обласних рад, Болградської міської та районної ради Одеської області, Волоківської, Тарасовецької, Прутської, Великобудської та Острицької сільських рад Закарпатської області[83].
4 червня2021 року чергова сесія Володимир-Волинської міської ради запустила процес повернення місту історичної назви Володимир. Таку ініціативу підтримав міський голова Ігор Пальонка. Згідно з цим рішенням було створено робочу групу з питання перейменування міста, надалі проведені громадські слухання, за результатами яких міська рада порушила клопотання перед Волинською обласною радою щодо внесення подання до Верховної Ради України про перейменування міста[85]. 5 липня2021 року утворена робоча група, а також тривало громадське обговорення щодо перейменування[86].
8 червня2021 року Кропивницька міська рада перейменувала вулицю, яка була названа на честь російського терориста Степана Халтуріна, на вулицю Семена Дорогого[87].
10 червня2021 року Подільська міська рада Одеської області перейменувала топоніми села Липецького[88]:
14 липня Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[94].
31 липня2021 року Володимир-Волинська міська рада не підтримала пропозиції щодо перейменування міста на Володимир, а також Ладомир. Водночас, документи щодо попереднього перейменування міста (додавання приставки «Волинський») на даний час вважаються втраченими — історики проводили дослідження у Центральному державному історичному архіві міста Київ, у державному архіві Волинської області, де зберігаються документи Володимирського міського магістрату Володимирського городничого правління м. Володимира за 1794—1806 роки, однак не знайшли жодного документу, в якому говорилося б про перейменування чи зміну назви міста Володимир[95].
25 серпня2021 року міський голова Володимир-Волинського Ігор Пальонка видав розпорядження «Про проведення громадських слухань щодо повернення місту Володимиру-Волинському історичної назви „Володимир“» та ініціював початок проведення громадських слухань, які відулися 9 вересня 2021 року у культурно-мистецькому центрі міста[97].
6 вересня2021 року у Києві було демонтовано пам'ятний знак, присвячений дружбі Києва та Москви. Київська міська рада прийняла відповідне рішення ще 8 липня[99].
9 вересня2021 року під час громадських слухань було підтримано перейменування Володимир-Волинського на Володимир[100].
7 жовтня2021 року Заболотівська селищна рада перейменувала в селі Троїця Коломийського району Івано-Франківської області вулицю Мічуріна на вулицю Діброву.
4 листопада2021 року Київська міська рада перейменувала низьку вулиць і провулків.[105]
12 листопада2021 року Уповноважений Верховної Ради із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив про необхідність привести назви всіх населених пунктів у відповідність до норм державної мови. Були зазначені такі населені пункти, як Арбузинка, Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Южне, Спокойствіє, Надєждівка, Переводчикове, Луч, Первомайське, Первомайськ тощо[106].
П'ядестал від знесеного пам*ятника Горькому у Дніпрі21 квітня в місті Дніпрі перейменовано понад 30 вулиць, які раніше мали назви на честь російських та радянських діячів.[108]
26 квітня2022 року в місті Києві було демонтовано бронзову скульптурну групу українця та росіянина. Цікавим є те, що під час демонтажу у скульптури, яка символізувала росіянина, відвалилася голова.
28 червня2022 року Cityhost.ua запустили ініціативу з дерусифікації українських доменів. Основна мета — збільшити кількість українських сайтів у правильних зонах[111]. Як зазначає реєстратор доменних імен — чимало українських сайтів функціонує на географічних доменах у національній зоні UA. Але якщо уважно придивитися, то можна помітити, що значна частина таких доменів транслітеровані з російської мови — наприклад, odessa.ua, kiev.ua, rovno.ua. Одна з причин такої ситуації в тому, що русифіковані домени запускалися першими, і вже пізніше з'явилися правильні українські аналоги — odesa.ua, kyiv.ua, rivne.ua[112].
1 липня2022 року експертна група з перейменувань вулиць та площ Києва за напрямком дерусифікації завершила роботу та представила свої остаточні варіанти на затвердження комісій Київради[115].
25 липня2022 року в місті Славутичі на Київщині дерусифікували ряд топонімів міста. Зокрема, Московський квартал було перейменовано на Поліський, Бєлгородський — на Дніпровський, а Невський — на Деснянський. Також були дерусифіковані назви вулиць.
У березні члени парламентського комітету з питань місцевого самоврядування схвалили нові топоніми для 109 населених пунктів в Україні.[137]
18 вересня 2024 року Верховна Рада України не змогла ухвалити перейменування 333 населених пунктів, які мають російське та радянське походження.[138] Наступного дня, Верховна Рада ухвалила перейменування 327 населених пунктів, зокрема: Новомосковськ на Самар, Червоноград на Шептицький, Красноград на Берестин, Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк тощо. Міста Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове, Первомайськ будуть розглядатись окремо.[139]
Спроби повернення колоніальних назв та інший спротив дерусифікації
25 лютого2021 року Черкаська міська рада проголосувала за перейменування 7 вулиць та одного провулку. Вулиця Волкова була перейменована на Івана Мазепи, Крилова — на Василя Стуса, Можайського — на Степана Бандери, Титова — на Титарна, Стасова — на Митрополита Липківського, Пацаєва — на Петра Дорошенка, Добровольського — на Сінну, провулок Невського — на провулок Хмільник. Однак це рішення було ветоване міським головою Анатолієм Бондаренком[140].
18 листопада2021 року Первомайська міська рада відмовила Уповноваженому Верховної Ради з захисту державної мови Тарасу Кременю у порушенні питання перейменування міста Первомайськ.
Також перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики було складено УІНП.[146] До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України. Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
Дерусифікацією є також боротьба з локальними русифікаційними історичними міфами — міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» русифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі міфи як «Київ завжди розмовляв російською», «Одеса — Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській імперії називали Санкт-Петербург) тощо[162].
пам'ятник 1979 року, споруджений під назвою «Навіки разом»; встановлено на відзначення 300-річчя «возз'єднання» Гетьманщини з Московським царством у Переяславі.
пам'ятник російсько-української дружби у Харкові.[167]
Україна
Медіафайли у Вікісховищі
