Перейти до вмісту

Верняєв Олег Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олег Верняєв
Олег Юрійович Верняєв
Загальна інформація
Громадянство Україна
Місце проживанняВишневе, Київська область
Народження29 вересня 1993(1993-09-29) (31 рік)
Донецьк, Україна
Зріст161 см
Вага57кг
Дружинанеодружений
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуспортивна гімнастика
Дисциплінапаралельні бруси
ТренуєГеннадій Сартинський
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Змагання 1-е 2-е 3-є
Олімпійські ігри 1 1 0
Чемпіонат світу 1 3 1
Чемпіонат Європи 7 3 4
Європейські ігри 3 3 0
Універсіада 3 5 6
Дисципліни 1-е 2-е 3-є
Паралельні бруси 7 5 1
Абсолютна першість 5 3 3
Опорний стрибок 2 1 3
Командна першість 1 3 2
Кінь 0 2 0
Вільні вправи 0 1 0
Кільця 0 0 2
Загалом 15 15 11
Олімпійські ігри
Золото Ріо-де-Жанейро 2016 паралельні бруси
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 абсолютна першість
Чемпіонат світу
Золото Наньнін 2014 паралельні бруси
Срібло Глазго 2015 паралельні бруси
Срібло Монреаль 2017 паралельні бруси
Срібло Доха 2018 паралельні бруси
Бронза Штутгарт 2019 абсолютна першість
Чемпіонат Європи
Золото Софія 2014 паралельні бруси
Золото Монпельє 2015 паралельні бруси
Золото Монпельє 2015 абсолютна першість
Золото Берн 2016 опорний стрибок
Золото Клуж-Напока 2017 абсолютна першість
Золото Клуж-Напока 2017 паралельні бруси
Золото Ріміні 2024 командна першість
Срібло Монпельє 2012 паралельні бруси
Срібло Берн 2016 паралельні бруси
Срібло Ріміні 2024 багатоборство
Бронза Москва 2013 абсолютна першість
Бронза Софія 2014 командна першість
Бронза Софія 2014 опорний стрибок
Бронза Клуж-Напока 2017 опорний стрибок
Європейські ігри
Золото Баку 2015 опорний стрибок
Золото Баку 2015 абсолютна першість
Золото Мінськ 2019 паралельні бруси
Срібло Баку 2015 командна першість
Срібло Мінськ 2019 абсолютна першість
Срібло Мінськ 2019 кінь
Універсіада
Золото Кванджу 2015 абсолютна першість
Золото Кванджу 2015 паралельні бруси
Золото Тайпей 2017 абсолютна першість
Срібло Казань 2013 командна першість
Срібло Кванджу 2015 вільні вправи
Срібло Тайпей 2017 командна першість
Срібло Тайпей 2017 кінь
Срібло Тайпей 2017 опорний стрибок
Бронза Казань 2013 абсолютна першість
Бронза Казань 2013 паралельні бруси
Бронза Кванджу 2015 командна першість
Бронза Кванджу 2015 кільця
Бронза Кванджу 2015 опорний стрибок
Бронза Тайпей 2017 кільця
CMNS: Верняєв Олег Юрійович у Вікісховищі

Оле́г Ю́рійович Верня́єв (нар. 29 вересня 1993, Донецьк, Україна) — український гімнаст, олімпійський чемпіон і срібний призер Олімпійських ігор 2016, чемпіон світу зі спортивної гімнастики. Учасник Олімпійських ігор 2012.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Брав участь в Олімпійських іграх 2012. Здобув срібло на чемпіонаті Європи в Монпельє. Через рік у Москві виграв бронзу[1].

8 липня на Універсіаді в Казані виграв із командою України срібло, поступившися росіянам. Наступного дня в багатоборстві розділив бронзу з російським спортсменом.

Сезон 2014 року склався для спортсмена дуже вдало. На чемпіонаті Європи Верняєв виборов золото у вправах на брусах та дві бронзи — в опорному стрибку та команді. А на чемпіонаті світу став чемпіоном у вправах на брусах.[2][3].

Виграв Кубок світу сезону 2014—2015. 21-річний спортсмен виграв усі три етапи кубкової серії в багатоборстві — у листопаді в Штутгарті, в грудні в Глазго, а в березні в американському Арлінгтоні. Олег Верняєв став першим українським спортсменом, якому вдалося вибороти Кубок світу.[4][5]

У квітні 2015 року Верняєв у багатоборстві на чемпіонаті Європи в французькому місті Монпельє (сума вправ на шести снарядах) став абсолютним чемпіоном Європи[6]

На етапі Кубка світу у болгарській Варні у травні 2016 року здобув три золоті та одну срібну медаль[7].

11 серпня 2016 року на Олімпійських іграх 2016 в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) виборов срібну медаль в абсолютній першості, поступившись 0,099 бала переможцю — Утімурі Кохею[8][9].

16 серпня 2016 року у змаганнях на паралельних брусах виборов першу золоту медаль для України на Олімпійських іграх 2016 в Ріо-де-Жанейро[10].

19 вересня 2016 року Верняєв поскаржився на квартиру, отриману в подарунок від Києва. Спортсмен висловив обурення тим, що квартира, отримана в подарунок у жовтні 2016 року, знаходиться в житловому будинку, який досі не зданий в експлуатацію[11].

Сезон 2017 року розпочався для Верняєва з турніру в Рейк'явіку, де він завоював 7 медалей, з яких 5 золотих (багатоборство, вправи на брусах, вправи на коні, вправи на кільцях та опорний стрибок), 1 срібна (вправи на перекладині) та 1 бронзова (вільні вправи)[12].

На першому етапі Кубку світу, що відбувався в Ньюарку Олег здобув срібну медаль в багатоборстві[13]. На етапах в Штутгарті та Лондоні, спортсмен здобув перемогу, що дозволило йому завоювати Кубок світу[14][15].

У кінці березня 2017 року Олега вдруге в кар'єрі було названо «Найкращим спортсменом року»[16].

23 квітня 2017 року захистив титул чемпіона Європи у багатоборстві, а також став чемпіоном у вправах на брусах, і завоював бронзову медаль в опорному стрибку.[17].

22 серпня 2017 року завоював золоту медаль у багатоборстві на XXIX Всесвітній літній Універсіаді в Тайбеї (Тайвань)[18]. Окрім цього спортсмен завоював срібну медаль у вправах на коні, опорному стрибку та командній першості, а також бронзову на кільцях.

На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, гімнаст з п'ятим результатом пройшов кваліфікацію багатоборства, а також кваліфікувався у фінал змагань на коні та паралельних брусах[19]. У фіналі багатоборства через невдалі виступи у вправах на коні та перекладині фінішував лише з восьмим результатом[20]. Під час фінального виступу у вправах на коні злетів зі снаряду, через що став лише сьомим[21]. На своїх коронних брусах Верняєв вдруге поспіль виграв срібну медаль. За свій виступ він отримав 15.833 бала, відставши від китайського гімнаста Жу Джингуану на 0.067 бала[22].

Після закінчення сезону спортсмен оголосив, що змушений пропустити весь наступний сезон у зв'язку із травмами[23]. На початку 2018 року він успішно переніс операцію на коліні та плечі.[24]

На чемпіонаті світу в Досі, Катар, разом з Ігорем Радівіловим, Петром Пахнюком, Владиславом Грико та Максимом Василенко в командних змаганнях посіли дев'яте місце, що забезпечило команді право позмагатися за олімпійську ліцензію в команді на наступному чемпіонаті світу. У фіналі багатоборства з 81,564 балами посів 14 місце, а у фіналі на паралельних брусах з 15,591 балами здобув срібну нагороду, що стала єдиною медаллю збірної України на чемпіонаті світу.[25]

2019

[ред. | ред. код]

Виходячи з автобуса на турнірі пам'яті Артура Гандера в Італії, Олег підвернув ногу, а під час виконання фінального стрибка невдало приземлився та травмував іншу, раніше оперовану ногу. Попри травму обох ніг, зміг виступити на турнірі «Swiss Cup».[26] До лютого 2019 консервативне лікування не допомогло, тому змушені були прооперувати обидві травмовані гомілки. Термін відновлення складав біля трьох місяців.[27]

Через неповні два місяця Олег розпочав тренування. Через тиждень тренувань тренерським штабом було ухвалено рішення заявити Олега на міжнародний турнір Ukraine International Cup 2019, що проходив у Києві, де виконував комбінації на коні та брусах.[28]

Після травми спини Владислава Грико Олега Верняєва було вирішено включити до складу збірної чемпіонату Європи.

У квітні 2019 року на чемпіонаті Європи у кваліфікації виконував лиш дві вправи: на коні з 14,100 балами посів восьме місце та на паралельних брусах з 14,900 балами — четверте, що дозволило кваліфікуватися до обох фіналів. На жаль, при виконанні комбінацій в фіналі на коні та паралельних брусах припустився помилок та залишився поза п'єдесталом, що сталося вперше з 2012 року.[29]

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, за результатами кваліфікації пройшов відбір у фінал багатоборства (8 місце), а також фінали на коні (1 місце) та паралельних брусах (6 місце). В фіналі багатоборства з сумою 84,632 балів виборов срібну нагороду[30], у фіналі на коні з 14.900 балами здобув срібну нагороду.[31] На коронному ж знарядді у фіналі на паралельних брусах з 15.333 балами здобув перемогу.[32]

У вересні на етапі кубку світу в Угорщині здобув срібні нагороди у вільних вправах (14,300) та на коні (14,766), у вправі на кільцях зупинився на п'ятій сходинці (14,200).[33]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, разом Ігорем Радівіловим, Петром Пахнюком, Євгеном Юденковим, Владиславом Грико та Максимом Василенко в командних змаганнях посіли восьме місце та здобули олімпійську ліцензію в команді на Олімпійські ігри в Токіо. В фіналі багатоборства з сумою 86.973 балів виборов бронзову нагороду, яка стала не лише першою медаллю чемпіонату світу у цій дисципліні в кар'єрі Олега, але й першою нагородою України в багатоборстві за часи незалежності.[34]

У жовтні на Меморіалі Артуро Грандера в Моржі, Швейцарія, здобув перемогу в багатоборстві з 57.800 балами, виконавши за форматом турніру чотири види: кінь (14.600), кільця (13.500), опорний стрибок (14.850), паралельні бруси (14.850).[35] З результатом 14.850 бали на паралельних брусах здобув другу перемогу за турнір.[36]

У листопаді в командних змаганнях з Діаною Варінською виборов срібну нагороду, поступившись дуету з США Джейд Кері та Аллану Бауеру.[37]

На останньому в 2019 році етапі кубку світу в Котбусі, Німеччина, виборов бронзову нагороду у вправі на коні[38] та здобув перемогу на паралельних брусах[39].

2020

[ред. | ред. код]

На першому кваліфікаційному турнірі на Олімпійські ігри 2020 року на кубку світу у Котбусі, Німеччина, у фіналі на паралельних брусах з 15,000 балами здобув перемогу.

У грудні 2020 року пропустив чемпіонат Європи в Мерсіні, Туреччина, через підготовку до захисту дисертації та незначні мікротравми.[40]

2021

[ред. | ред. код]

5 січня 2021 року Верняєва було тимчасово усунуто від змагань. Про причини дискваліфікації не повідомлялось[41]. У липні Верняєва було дискваліфіковано від участі у Олімпійських іграх через допінг терміном на 4 роки, починаючи з листопада 2020 року[42]. Арбітраж Комітету з етики в гімнастиці (GEF) дійшов висновку, що концентрації мельдонії в організмі спортсмена достатньо для дискваліфікації терміном на чотири роки[43]. Згодом Олег подав апеляцію на це рішення, заявивши, що незгоден із дискваліфікаією[44].

2022

[ред. | ред. код]

14 березня Спортивний арбітражний суд скоротив строк дискваліфікації Олега вдвічі до двох років, замість чотирьох. З березня Олег повертається до тренувального процесу в Конча-Заспі для підготовки до чемпіонату світу в жовтні.[45]

Результати на турнірах

[ред. | ред. код]
Рік Змагання КБ ІБ Вільні вправи Кінь Кільця Опорний стрибок Паралельні бруси Перекладина
2011 Чемпіонат світу 5
2012 Олімпійські ігри 4 11
2013 Чемпіонат Європи 3 6 5
Чемпіонат світу 15 8
2014 Чемпіонат Європи 3 5 1 1
Чемпіонат світу 4 1
2015 Чемпіонат Європи 1 1
Європейські ігри 2 1 6 5 1 5 5
Чемпіонат світу 4 6 4 2
2016 Чемпіонат Європи 4 7 1 2 7
Олімпійські ігри 8 2 8 5 1 8
2017 Чемпіонат Європи 1 7 7 3 1 8
Чемпіонат світу 8 7 2
2018 Чемпіонат світу 14 2
2019 Чемпіонат Європи 7 8
Європейські ігри 2 2 1
Чемпіонат світу 8 3
2020 American Cup 2
Відкритий чемпіонат м. Києва 1
Чемпіонат України, м. Кропивницький 1 1 1 2 1 1
UKRAINE INTERNATIONAL CUP 1 1 3 1 1
2023 Кубок виклику в Мерсіні 6 2 1
Кубок виклику в Сомбатхей 12 2 5 1
Чемпіонат світу 12 41 67 107 85 9 91
2024 Кубок світу в Каїрі 43 27 10 2
Кубок світу в Котбусі 15 9 24 36 2
Кубок світу в Баку 27 24 5
Чемпіонат Європи 1 2 29 7 14 17 88
Кубок виклику у Варні 3 7
Олімпійські ігри 5 8 57 5 24 8 45

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019) — за досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[46]
  • Орден «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016) — за досягнення високих спортивних результатів на Іграх ХХХІ Олімпіади 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[47]
  • Орден Данила Галицького (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.[48]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Спортивная гимнастика. Украинец Верняев выиграл бронзу. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  2. ↑ Олег Верняєв-чемпіон світу
  3. ↑ Золотое выступление Олега Верняева на параллельных брусьях
  4. ↑ Український гімнаст виграв Кубок світу
  5. ↑ About the 2014/2015 FIG Artistic Gymnastics All-around World Cup Series
  6. ↑ Український гімнаст Верняєв став абсолютним чемпіоном Європи
  7. ↑ Українські гімнасти завоювали п'ять золотих медалей на етапі Кубка світу
  8. ↑ Олег Верняєв завоював друге "срібло" для України на Олімпіаді в Ріо (укр.). Процитовано 10 серпня 2016.
  9. ↑ Ріо-2016. Верняєв приносить Україні друге "срібло" Олімпіади. ukranews.com. Українські новини. 11 серпня 2016.
  10. ↑ Олег Верняєв — олімпійський чемпіон Ріо у вправах на паралельних брусах. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
  11. ↑ Олімпієць Верняєв поскаржився на подаровану Києвом квартиру. ukranews.com. Українські новини. 19 вересня 2016.
  12. ↑ Верняєв почав сезон з семи медалей у Рейк'явіку
  13. ↑ Титулований український гімнаст Олег Верняєв успішно виступив на міжнародних змаганнях AT & T American Cup 2017
  14. ↑ Верняєв виграв «золото» на етапі Кубка світу в Штутгарті
  15. ↑ Олег Верняев покорил Лондон и стал победителем общего зачета Кубка мира
  16. ↑ Оголошено імена володарів «Спортивного Оскару» України!
  17. ↑ Видео дня: Нагородження українського гімнаста, який підкорив чемпіонат Європи-2017. ukranews.com. Українські новини. 23 квітня 2017.
  18. ↑ Гімнаст Верняєв став чемпіоном Всесвітньої літньої Універсіади. ukranews.com. Українські новини. 22 серпня 2017.
  19. ↑ Чемпионат мира. Верняев пробился в три финала, Радивилов — в два.
  20. ↑ Конь и перекладина подвели. Олег Верняев — восьмой в финале многоборья на ЧМ-2017.
  21. ↑ Верняев снова слетел с коня. В финале ЧМ-2017 украинец остался без медали.
  22. ↑ Верняев выиграл третью медаль чемпионата мира в карьере
  23. ↑ Верняев из-за травмы пропустит следующий сезон.
  24. ↑ Верняев перенес две операции.
  25. ↑ Українець Верняєв завоював “срібло” на Чемпіонаті світу. Українська правда (укр.). Процитовано 7 жовтня 2019.
  26. ↑ Ноя 20; Новини, 2018 |; гімнастика, Чоловіча спортивна. Олег Верняєв: «Я дуже хочу виграти командну олімпійську медаль!» | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  27. ↑ Верняев может пропустить чемпионат Европы из-за операций. XSPORT.ua (рос.). Процитовано 10 жовтня 2019.
  28. ↑ iSport.ua (31 березня 2019). Сартинский: По сути дела, Верняев выступает "с нуля". iSport.ua. Процитовано 11 жовтня 2019.
  29. ↑ Верняев впервые с 2013 года уехал с соревнований без медали. XSPORT.ua (рос.). Процитовано 10 жовтня 2019.
  30. ↑ Гімнаст Олег Верняєв – на другій сходинці п’єдесталу Мінська-2019!. noc-ukr.org. Процитовано 7 жовтня 2019.
  31. ↑ Олег Верняєв продовжує медальну ходу на ІІ Європейських іграх!. noc-ukr.org. Процитовано 7 жовтня 2019.
  32. ↑ Гімнаст Олег Верняєв – чемпіон ІІ Європейських ігор!. noc-ukr.org. Процитовано 7 жовтня 2019.
  33. ↑ Украинские гимнасты завоевали пять медалей на этапе кубка мира в Венгрии. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  34. ↑ Верняєв став бронзовим призером чемпіонату світу-2019 у гімнастичному багатоборстві. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2019.
  35. ↑ Mémorial Arthur Gander | Prochaine édition le 30 octobre 2019 — Morges (fr-FR) . Процитовано 31 жовтня 2019.
  36. ↑ Верняєв завоював два золота на турнірі в Швейцарії. Спорт.ua (укр.). Процитовано 31 жовтня 2019.
  37. ↑ Варинская и Верняев завоевали медаль увлекательного и нестандартного турнира. XSPORT.ua (рос.). Процитовано 3 листопада 2019.
  38. ↑ Олег Верняєв – бронзовий призер на этапі Кубку Світу в Німеччині. Спорт.ua (укр.). Процитовано 25 листопада 2019.
  39. ↑ Верняєв, Радівілов і Бачинська виграли золото на етапі КС у Німеччині. Спорт.ua (укр.). Процитовано 25 листопада 2019.
  40. ↑ suspilne.media https://suspilne.media/86973-anatolij-trubin-pretendue-na-zvanna-najkrasogo-gravca-tizna-v-lizi-cempioniv/. Процитовано 10 грудня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  41. ↑ Український олімпійський чемпіон Верняєв відсторонений від змагань. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 січня 2021.
  42. ↑ Олега Верняєва дискваліфікували на чотири роки через позитивний допінг-тест. 24 Канал (укр.). Процитовано 9 серпня 2021.
  43. ↑ Не поїде в Токіо. Українського чемпіона дискваліфікували: що сталося. РБК-Украина (рос.). Процитовано 13 липня 2021.
  44. ↑ Український гімнаст подав апеляцію на своє відсторонення через допінг. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 серпня 2021.
  45. ↑ Мороз, Євген; Каранов, Євгеній (14 березня 2023). Олімпійському чемпіону Верняєву скоротили термін дискваліфікації: що це означає. Суспільне. Архів оригіналу за 4 червня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  46. ↑ Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх
  47. ↑ Указ президента України № 429/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів та тренерів національної збірної команди України на Іграх ХХХІ Олімпіади»
  48. ↑ Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верняєв_Олег_Юрійович&oldid=43721491