Перейти до вмісту

Капітан-лейтенант

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Капітан-лейтенант
ВМС ЗСУ
Позначення Військове звання Збройних сил України
Категорія звання Молодший офіцерський склад
Існування з 1991
СВ ЗСУ
еквівалент
Капітан
ВПС ЗСУ
еквівалент
Капітан
НАТО
еквівалент
OF-2
Попередній вигляд знаків розрізнення капітан-лейтенанта ВМС ЗСУ

Капіта́н-лейтенант (лат. capitaneus — воєначальник, від лат. caput — голова; а також фр. lieu tenant — заступник, від lieu — місце і tenant — посідає) — найстарше з військових звань молодших офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також деяких інших країн. В сухопутних військах відповідає військовому званню капітан.

Звання капітан-лейтенанта вище старшого лейтенанта і нижче капітана 3 рангу.

Також історичне звання в сухопутних силах Російської імперії і деяких інших держав.

Військово-морські сили

[ред. | ред. код]

Московське царство і Російська імперія

[ред. | ред. код]

Чин капітан-лейтенанта рангу існував на флоті в період 17131884 та з 9 червня 1909 до 6 грудня 1911 року. Був введений царем Петром Олексійовичем. Чин увійшов до Морського статуту 1720 року, та у Табель про ранги 1722 року.

Згідно табелю про ранги, капітан-лейтенант у 17981884 роках відносився до IX класу, та відповідав капітанському та ротмістерському чинам у сухопутних силах та титулярному раднику цивільної служби.

Після відновлення у 1909 році, капітан-лейтенант став відноситися до VIII класу, та відповідав капітанському та ротмістерському чинам у сухопутних силах (їх підняли у чині у 1884 році) та колезькому асесору цивільної служби.

Знаки розрізнення капітан-лейтенанта на час припинення його існування виглядали як погони з двома просвітами, на кожному з яких було по дві п'ятипроменеві зірочки.

Після скасування персональних військових звань, в Радянській Росії (а з 1922 року в СРСР) склалася система вжитку посадових рангів. Ще наказом від 16 січня 1919 року в Радянській Росії затверджуються посадові знаки розрізнення РСЧА, генетично не пов'язані з попередніми знаками розрізнення російської імперської армії. Знаки розрізнення Червоного Флоту, як і попередні часів Тимчасового уряду базувалися на комбінації стрічок різної ширини. Вже в 1924 році наказом РВР СРСР № 807 від 20 червня 1924 року затверджені командно-стройові посади[1], з відповідники знаками розрізнення.

22 вересня 1935 року у СРСР були введені персональні військові звання[2]. Серед інших з'явилося військове звання «капітан-лейтенант». Система військових звань здебільшого збігалася з колишньою системою військових чинів Російської імперії. Званню капітан-лейтенанта, відповідало звання капітана в сухопутних силах та авіації, та старшого політрука військово-політичного складу (до 1942 року).

Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань[2], командний та начальницький склад ВМС отримали знаки розрізнення у вигляді комбінації галунних стрічок різної ширини. Командний склад, військово-політичний та військово-технічний склади мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби. Знаками розрізнення капітан-лейтенанта з 1935 року були дві стрічки середнього розміру на рукавах.

З 1940 року знаками розрізнення стали три стрічки (дві середні, вище від яких одна вузька), а з 1943 року ще і погони з одним просвітом і чотирма маленькими п'ятипроменевими зірками (як у капітана).

Ще перед введенням персональних військових звань[3], відповідні посадові знаки розрізнення (дві стрічки) використовували військовики 6-ї категорії (середній начсклад), що відповідало посаді «командир сектора». Галуни були завширшки 1,30 см. Над галунами розміщувалася п'ятипроменева зірка з красного сукна (діаметром в 4,5 см) з золотою облямівкою. Три стрічки (дві середні вище яких вузька) використовували військовики 7-ї категорії (старший начсклад), що відповідало посаді «командир тральщика»

У 1940 році були введені нові звання для інженерного складу корабельної служби вводяться нові звання, капітан-лейтенанту дорівнював інженер-капітан-лейтенант.

Звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році і увійшло військову ієрархію більшості держав які утворилися на його уламках.

Військово-Морські сили України (з 1991 року)

[ред. | ред. код]

Збройні сили України які утворилися під час розпаду СРСР, перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення. За знаки розрізнення капітан-лейтенант мав три стрічки (дві середні стрічки, вище яких одна вузька) на рукаві, а також погони одним просвітом на яких розміщувалося по чотири маленькі п'ятипроменеві зірочки (як у капітана).

5.07.2016 року президент України затверджує «Проект однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». В Проекті серед іншого розглянуті військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців. Змінюються знаки розрізнення військовослужбовців, відходячи від радянського зразку.

20.11.2017 виходить наказ Міністерства оборони України № 606 де уточнюються правила носіння і використання однострою військовослужбовцями[4][5]. Знаками розрізнення капітан-лейтенанта стають три стрічки (дві середні, між якими одна вузька). Знаки розрізнення розміщуються як на рукавах, так і на погонах.

Сухопутні сили

[ред. | ред. код]

Російська імперія

[ред. | ред. код]

Військовий чин капітан-лейтенанта введено в 1722 році[6] замість чину капітан-поручник. Але на практиці введений до штату військ, та звичний чин, так і залишився в обігу. Чин капітан-лейтенанта отримав недовгочасний и обмежений обіг наприкінці 20-х, початку 30-х років XVIII століття здебільшого у гвардії, та у деяких армійських частинах, розташованих неподалік від столиці. Деякі поодинокі випадки використання цього чину були і пізніше. Так в 1758 році, за часів імператриці Єлизавети Петрівни, до штатів гусарського полку Новосербського корпусу (згідно Табелю про ранги), було введено шість капітан-лейтенантів.

Французьке королівство

[ред. | ред. код]

Звання капітан-лейтенант використовувалося в кавалерії Французькій королівській армії за часів Старого порядку.

Найвідомішими були капітан-лейтенанти Королівських мушкетерів, де з 1634 року король був офіційно капітаном, а фактичне керівництво було в руках капітан-лейтенанта. З 1634 року капітан-лейтенантом мушкетерів був Де Тревіль, а з 1665 року капітан-лейтенантом першої роти мушкетерів стає Д'Артаньян який став головним героєм роману Дюма «Три мушкетери». У 1718 році був виданий королівський ордонанс яким встановлювалося, що капітан-лейтенанти рот королівських мушкетерів (як і інших гвардійських рот) дорівнювалися до армійських полковників.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — С.44 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4
  2. а б «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
  3. «Форма одежды личного состава военно-морских сил РККА», 1934 Москва. Ленинград. Отдел издательства НКО Союза ССР.Управление военно-морских сил РККА. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 березня 2022.
  4. Текст наказу Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017 р. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27.07.2018. Процитовано 07.02.2019.
  5. Текст наказу Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017 р. на сайті Ліга Закон. Архів оригіналу за 28.07.2018. Процитовано 07.02.2019.
  6. Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — С.119 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Молодше звання
Старший лейтенант


ВМС ЗСУ
Капітан-лейтенант
Старше звання
Капітан III рангу