Луцька брама (Дубно)
| Луцька брама | |
|---|---|
 | |
50°25′07.30″ пн. ш. 25°44′02″ сх. д. / 50.4186944° пн. ш. 25.73389° сх. д. | |
| Статус | невідомий |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Дубно |
| Тип будівлі | барбакан |
| Автор проєкту | Якуб Мадлайн |
| Засновник | кн. Олександр Заславський |
| Засновано | 1623 |
| Будівництво | 1623 — 1623 |
| Стан | добрий |
  Луцька брама (Дубно) (Україна) | |
 | |
 Луцька брама у Вікісховищі | |
Луцька брама — пам'ятка оборонної архітектури в місті Дубно по вулиці Данила Галицького 32. Зведена при старому гостинці на Луцьк, відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста.
Рідкісний зразок оборонної споруди — барбакана, що ніде в Україні, крім Волині, не зустрічається. Схожа до інших робіт архітектора Якуба Мадлайна — Луцької і Татарської брам у Острозі.
24 квітня 1623 року князь Олександр Заславський уклав контракт з архітектором Якубом Мадлайном на будівництво Луцької брами. Зведено її ймовірно за один будівельний сезон, принаймні станом на жовтень брама ще не була добудована. За договором князь зобов'язувався надати потрібну кількість цегли, каменю, вапна і «татар до роботи». Постала брама є подібною до інших відомих споруд архітектора — Луцької і Татарської брам в Острозі. Була включена до оборонної системи Дубна від заходу. Поєднувалася з земляним валом. Комунікаційний шлях пролягав підйомним мостом, перекинутим над ровом з водою, через арочний проїзд влаштований на першому поверсі брами. Мала двоярусні пивниці, з яких підземний хід вів до замку.
В 1785 році браму перебудовано. Можливо розібраний аттик, надбудований третій поверх, замість бійниць пробито віконні прорізи. Здійснено перепланування інтер'єру. Аналіз архітектурних елементів, що з'явилися після перебудови (рустування, обеліск), дає підстави вважати за автора змін архітектора Домініка Мерліні, який під ту пору був заанґажований до перебудови Дубенського замку.
Наприкінці 18 століття у брамі збиралася масонська ложа «Досконала таємниця» (від 1784 Велика ложа волинської провінції) під керівництвом Великого майстра Михайла Любомирського. Від брами походить назва колишнього дубенського передмістя — Забрама.
Протягом 1942-1944 років німецькі окупанти використовували Луцьку браму як місце ув'язнення місцевої інтелігенції, заможних підприємців та підозрюваних у співпраці з Українською повстанською армією.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луцька брама (Дубно)
- Володимир Александрович. Мистецькі клопоти князя Олександра Заславського // Український археографічний щорічник. Вип. 15. Т. 18. Київ, 2010.
- Сергій Юрченко. Про час будівництва Луцької брами в Дубні // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 511–516[недоступне посилання з червня 2019]
- Луцька брама XVI ст. — довідка на сайті міської ради, скопійована з: Дубно // «Ї». Волинський усе-світ. № 49. [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]