Філін Федот Петрович

Філін Федот Петрович
Філін Федот Петрович
Народився	23 лютого (7 березня) 1908 або 1908; Selinod, Q23895174?, Дубенський район[d], Одоєвський повітd, Тульська губернія, Російська імперія
Помер	5 травня 1982 або 1982; Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Діяльність	діалектолог
Alma mater	Московський педагогічний державний університет
Заклад	Institute for Linguistic Studiesd
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник	Марр Микола Якович
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди	;

Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філін.

Федо́т Петро́вич Фі́лін (Філін, 7 березня 1908(19080307), с. Селіно Одоєвського повіту Тульської губернії, тепер Дубенського району Тульської області — 5 травня 1982, Москва) — російський мовознавець-славіст у СРСР. Послідовник марризму, а по його забороні — чільна постать серед ортодоксальних «марксистів», противник структуралізму, генеративізму і взагалі західного мовознавства нового часу.

Від 1971 редактор офіційного журналу «Вопросы языкознания», директор Інституту російської мови АН СРСР, активний пропагандист політики русифікації народів СРСР.

Праці

Серед праць, які так чи інакше стосуються української мови, можна назвати такі: «Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи» (1949), «Образование языка восточных славян» (1962), «Происхождение русского, украинского и белорусского языков» (1972) та збірки за редакцією Філіна «Вопросы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков» (1974) і «Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков» (Дніпропетровськ, 1975). У своїх історичних працях боронить теорію давньої східнослов'янської єдності, але підкреслює локальні відмінності як діалектні.

	Зловісна роль Федота Філіна в історії радянського мовознавства ще чекає на свого літописця. В ньому було щось диявольське. Він і помер, як належить злому чаклунові, в день похорон Р. І. Аванесова, з яким він потай, але вперто боровся…
— Володимир Андрійович Успенський, математик, фахівець із математичної лінгвістики

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Регушевський Є. С. Філін Федот Петрович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 696—697.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 585.

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[1]

п о р Українська мова
Літературна мова та діалекти	Українська мова Діалекти — Південно-західне наріччя лемківський надсянський закарпатський покутсько-буковинський гуцульський бойківський наддністрянський волинський подільський говори Південно-східне наріччя середньонаддніпрянський слобожанський степовий Північне наріччя (східнополіський • середньополіський • західнополіський • підляський говори) Українська мова в окремих регіонах — Закарпаття • Пряшівщина (Словаччина) • львівська ґвара • Канада Мікромови на основі українських діалектів — «русинська» (русинська на Пряшівщині (лемківсько-пряшівська, шарисько-пряшівська) • підкарпаторусинська на Закарпатті • лемківська в Польщі • бачвансько-русинська у Воєводині (бачвансько-сримська, паннонська)) • «своя» на Білосточчині («проста», пудляська / pudlaśka) • кубанська балачка Арго — Лебійська мова
Установи, що регулюють українську мову	Національна академія наук України Інститут української мови НАНУ Український мовно-інформаційний фонд НАНУ Інститут мовознавства ім. О. Потебні НАНУ
Класифікація, місце серед слов'янських мов	Слов'янські мови Східнослов'янські мови Відмінності між українською та іншими мовами
Історія	Історія української мови Праслов'янська мова Давньоруська мова Церковнослов'янська мова Періоди розвитку української мови — протоукраїнський VII-ХІ ст. • давньоукраїнський ХІ-XIV ст. • ранньосередньоукраїнський та середньоукраїнський XV—XVI ст. та сер. XVI — перші роки XVIII ст. • пізньосередньоукраїнський та сучасний XVIII ст. та XIX-XXI ст. • Історичні назви мови Славенороська • Язичіє • Угроруська • Українська в Російській імперії • Українська в Австро-Угорщині • Українська в СРСР (Українізація • Дерусифікація • Русифікація • Українізація 20-х — 30-х р.р. XX ст.)
Сучасний стан	Статус • Суржик • Поширення • Українська мова в Україні • Мови в Україні • Дерусифікація в Україні • Українське мовознавство • Кампанія «Займіться ділом, а не язиком!» • Кампанія «Помста за розкол країни» • Ініціатива «И так поймут!» • Міфи щодо української мови
Фонетика	Фонетика • Орфоепія / Вимова • Наголос • Асиміляція і дисиміляція приголосних
Графіка	Українська кирилична абетка • Українська латинка • Кирилиця • Глаголиця • Абецадло • Азбучна війна Правописні системи української мови до XX ст. — «Граматика» Смотрицького 1619 р. • Правопис Котляревського 1798 р. • Правопис граматики Павловського 1818 р. • Максимовичівка 1827 р. • Правопис «Русалки Днѣстрової» 1837 р. • Правопис словника Білецького-Носенка 1841 р. • Кулішівка 1856 р. • Правопис Гатцука 1857 р. • Офіційний український правопис Російської імперії («ярижка») (Емський указ, 1876—1905 р.р.) • Драгоманівка 1870-ті р.р. • Желехівка 1886 р. • Руська правопись 1904 р. • Правопис словника Грінченка 1907 р. Правопис у XX—XXI ст. — УНР (Найголовніші правила українського правопису 1918 р. • Головніші правила українського правопису 1919 р.) • УСРР / УРСР (Правопис 1921 р. • Харківський (скрипниківський) правопис 1928 р. • Наближені до російської мови правописи 1933 р., 1946 р., 1960 р. • Правопис 1990 р.) • Україна після 1991 р. (Правопис 1993 р. • Проєкт правопису 1999 р. • Проєкт правопису 2003 р. • Правопис 2019 р.)
Морфологія	Граматика • Морфологія Частини мови — Іменник • Прикметник • Займенник • Дієслово (Інфінітив • Дієприкметник • Дієприслівник) • Числівник • Прислівник • Прийменник (в українській мові) • Сполучник • Частка • Вигук Двоїна • Давноминулий час
Морфеміка	Морфеміка
Словотвір	Словотвір
Синтаксис	Синтаксис
Лексикологія і лексикографія	Лексика • Лексикографія • Список словників української мови • Активна й пасивна лексика • Запозичення • Лексика зі стилістичного погляду • Фразеологія
Пунктуація	Пунктуація
Стилістика	Стилістика • Стилі — художній • розмовно-побутовий • публіцистичний • офіційно-діловий • науковий • конфесійний (сакральний) • Професійна лексика
Помітні мовознавці	Л. Булаховський • М. Гатцук (Гаццук) • О. Горбач • М. Жовтобрюх • П. Житецький • В. М. Історін • Ю.Карпенко • Ф. Корш • А. Кримський • З. Кузеля • В. І. Ламанський • М. Максимович • Ф. Медведєв • М. К. Нікольський • В. Німчук • І. Огієнко • Г. Півторак • О. Потебня • І. Свєнціцький • С. Смаль-Стоцький • І.Срезневський • Є. Тимченко • І. Ужевич • Ф. Філін • О. Царук • О. Шахматов • Ю. Шевельов • І. Ющук
Пам'ятки	Слово о полку Ігоревім Нягівські повчання «Енеїда» «Кобзар»
Інше	День української писемності та мови Методика викладання української мови Переклад — Онлайнова збірка російсько-українських словників «R2u.org.ua» Русифікація — Валуєвський циркуляр Українська мова — історія лінгвоциду