Мерефо-Херсонський міст

**Мерефо-Херсонський міст**
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст; Мерефо-Херсонський міст
	Мерефо-Херсонський міст Мерефо-Херсонський міст
	48°28′04″ пн. ш. 35°05′00″ сх. д. / 48.467738888889° пн. ш. 35.083327777778° сх. д.
Офіційна назва	Мерефо-Херсонський міст
Країна	Україна
Розташування	Дніпро
Галузь застосування	Залізничний міст
Перетинає	р. Дніпро
Тип конструкції	арочний
Матеріал	залізобетон
Загальна довжина	1627 м
Початок будівництва	1931
Відкрито	21 грудня 1932
	Мерефо-Херсонський міст Мерефо-Херсонський міст (Україна)
	Мерефо-Херсонський міст у Вікісховищі

Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Мерефо-Херсонський міст — арковий міст в Дніпрі, Україна. На час будівництва — найбільший арковий міст Європи. Як унікальну інженерну споруду Мерефо-Херсонський залізничний міст занесено до реєстру пам'яток архітектури України (Ф. Р-86, к. 1-493, оп. 1)^[2].

Історія

Це другий за часом спорудження міст у межах сучасного мегаполіса^[3].

На початку 1910 - х років було ухвалене рішення побудувати в межах Катеринослава ще один залізничний міст. Будували міст для Мерефо-Херсонської залізниці (звідси і назва). Проєкт його розробили й розпочали будівництво у 1912 — 1914 роках, але встигли встановити тільки 22 опори. На заваді подальшому будівництву мосту стала Перша світова війна. Після неї розпочалася довга черга революційних трансформацій, і будівництво залізобетонного мосту було відкладено. Попри те, що до 1916 року всі опори мосту були встановлені, виготовлення й установку прольотних споруд так і не встигли зробити.

Вдруге рішення про будівництво мосту, використовуючи здобутки попередників, ухвалили тільки у 1929 році. Тоді знадобилося з'єднати з лівобережжям нещодавно відкриту для руху залізничну ділянку «Лоцманська — Апостолове». Був проведений всесоюзний конкурс на будівництво мосту.

Вдруге до будівництва раніше законсервованого мосту приступили в 1930 році. Та за іншим проєктом. Автором нового проєкту моста став М. М. Колоколов. Він запропонував вперше в історії мостобудування застосувати монолітний залізобетон. Головним інженером будівництва був М. О. Кісня, відомий інженер, нагороджений орденом Червоної Зірки за досягнення в технічному керівництві спорудженням залізничних мостів. При будівництві використали опори, поставлені напередодні Першої Світової війни і революції. Як і всі основні об'єкти того часу, будували міст надшвидкими «ударними» темпами. Перед робітниками було поставлене завдання здати міст достроково. Тому 35 залізобетонних арок і обидва металеві прольоти по 52 метри кожний спорудили усього за сім місяців.

24 жовтня 1932 року о 15 год. 30 хв. був покладений останній кубометр бетону.

Роботи з будівництва й випробування мосту продовжувалися всього рік і чотири місяці. Дійсно унікальний міст через Дніпро був зданий в експлуатацію 21 грудня 1932 року. Його загальна довжина склала 1627 метрів (ширина Дніпра в цьому місці — 1250 метрів). Одночасно завершили прокладку спеціального тунелю в Тунельній балці (звідси походить її назва) і підвели нові залізничні колії.

Під час Другої світової війни Мерефо-Херсонський міст зазнав суттєвих руйнувань. Проєкт відновлення мосту розробив колектив інституту «Дніпродіпротранс» під керівництвом Є. Г. Тетерука. За удосконалювання технології будівництва Мерефо-Херсонського мосту М. М. Молоканов одержав Сталінську премію.

Завершальним етапом у формуванні вигляду Мерефо-Херсонського мосту стала реконструкція в післявоєнні роки, в ході якої його привели у відповідність з початковим проєктом Колоколова – міст позбувся металевих прольотів.

Зараз цей арочний міст у місті складається з перекриттів лівобережжя, залізобетонних арок над основним руслом Дніпра, малих аркових прольотів Монастирського острову і правобережжя та трьох з’єднувальних прольотів в парку імені Шевченка.