Перейти до вмісту

M142 HIMARS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:50, 27 листопада 2024, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 27 листопада 2024, заснована на цій версії.
M142 HIMARS

HIMARS під час навчань DEFENDER-Europe, 24 травня 2022 року
ТипРеактивна артилерія, тактична
ПоходженняСША
Історія використання
На озброєнні2005 — по т.ч.
ВійниВійна в Афганістані
Громадянська війна в Сирії[1]
Громадянська війна в Іраку[2]
Російське вторгнення в Україну
Історія виробництва
Розроблено1996—2000
ВиробникLockheed Martin
Вартість одиницівнутрішня ціна:
$4,9 млн. (FY 2024)[3]
експортна ціна:
$19—20 млн. (2022)[4]
Виготовленняберезень 2003 — по т.ч.
Характеристики
Вага16 200 кг[5]
Довжина7 м
Ширина2,4 м
Висота3,2 м
Обслуга3
Калібрзалежно від озброєння: 227 мм — у снарядів класу MLRS й до 610 мм у ракет класу ATACMS
Дальність вогню
Максимальназалежно від озброєння: 9 км тренувальним снарядом MLRS й до 499 км експериментальною ракетою PrSM
Бронялегка
Головне
озброєння
боєприпаси сімейства MFOM
ДвигунCaterpillar 3115/3135 ATAAC 6.6-літровий дизельний двигун[6]
290 к.с.[6]
Операційна
дальність
480 км
Швидкість85 км/год
ТочністьКорегована
ТранспортFMTV (6×6 армійська вантажівка)[6]
M142 HIMARS у Вікісховищі

M142 HIMARS (абр. від англ. High Mobility Artillery Rocket System, «високомобільна артилерійська ракетна система») — американська реактивна артилерійська система. Полегшена версія M270 зі зменшенням вогневого потенціалу, але збереженням того самого арсеналу та захисту персоналу. Призначена для тактики «стріляй-і-тікай». Розроблена у 1996—2000 рр. Виготовляється з 2003 року.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Прототип HIMARS для підтвердження концепції на ракетному полігоні Вайт-Сендс, квітень 1991 року.
    Прототип HIMARS для підтвердження концепції на ракетному полігоні Вайт-Сендс, квітень 1991 року.

Необхідність у системі HIMARS виникла в 1982 році, коли 9-та піхотна дивізія (моторизована) побачила потребу в легкому реактивному залповому вогневому комплексі для протидії артилерійському вогню. Однак ця ідея не знайшла підтримки в Артилерійській школі та залишалася нереалізованою протягом кількох років[7]. Інституційні упередження того часу були спрямовані на підтримку важких військових сил[8]. З послабленням напруженості в період холодної війни та зростанням інтересу до операцій низької інтенсивності як Артилерійська школа, так і Ракетне командування визнали, що M270 MLRS був надто важким для швидкого розгортання, і почали наполягати на фінансуванні програми HIMARS[8].

Війна в Перській затоці надала нового імпульсу до впровадження легкої РСЗВ, коли виявилося, що M270 потребує занадто багато ресурсів для авіаперевезення, а установки не прибули разом із першою хвилею військ США[8]. У квітні 1991 року концепцію HIMARS випробували на ракетному полігоні Вайт-Сендс, використовуючи модифіковану пускову установку Honest John[9].

HIMARS був розроблений як приватна ініціатива компанією Loral Vought Systems, пізніше Lockheed Martin Missiles and Fire Control, для задоволення цієї потреби. Система вперше з’явилася публічно в 1993 році. У 1996 році Командування ракет США уклало з Lockheed Martin контракт на 23,2 мільйона доларів для створення чотирьох прототипів. У квітні 1998 року ці установки були передані XVIII повітряно-десантному корпусу для дворічного тестування у 3-му батальйоні 27-го артилерійського полку[10].

У липні 1998 року Армія провела випробувальний пуск ракети ATACMS. У грудні 1999 року Командування авіації та ракет уклало з Lockheed Martin контракт на 65 мільйонів доларів на розробку інженерної документації та виробництво. За цим контрактом Lockheed Martin поставила шість установок HIMARS наприкінці 2001 року для оцінки Армією. У квітні 2003 року Армія уклала з Lockheed Martin контракт на 96 мільйонів доларів для початкового серійного виробництва. Приблизно в той же час Корпус морської піхоти замовив дві установки для випробувань[11].

У жовтні 2017 року морська піхота США вперше випустила ракету з M142 по наземній цілі з палуби десантного транспортного доку USS Anchorage, продемонструвавши здатність системи діяти на кораблях і вести точний вогонь з відстані протистояння проти берегової оборони. Програмне забезпечення націлювання транспортного засобу було перероблено, щоб він міг краще стріляти на платформі, що постійно рухається та маневрує[12].

M142 тестувалася як стандартна система для ведення вогню протиповітряними ракетами SLAMRAAM[en], що є модифікацією AIM-120 AMRAAM для наземного пуску[13].

Вікна M142 HIMARS виготовлені із великих аркушів сапфіру з покриттям шарами скла та полікарбонату, що є вдвічі прозорішим, але не менш міцним, за армоване скло, що було використано у M270[14].

Система запуску і шасі виробляються компанією Lockheed Martin Missiles & Fire Control у місті Камден, штат Арканзас, станом на 2019 рік[15].

Опис

[ред. | ред. код]

Залежно від снарядів, виконує роль РСЗВ або фронтової тактичної ракетної установки). Виробляється одним із підрозділів Lockheed Martin. Була розроблена наприкінці 1990-х років на колісному шасі як система, що мала підвищену мобільність у порівнянні з гусеничною M270 MLRS, з якою має уніфіковану пускову установку й арсенал боєприпасів.

Вантажівка HIMARS має масу 16 тонн, з яких 5 ― боєзапас. Транспортується літаком C-130.

На відміну від більшості радянських реактивних систем залпового вогню, які досі використовують некеровані боєприпаси, HIMARS, завдяки постійному розвитку сумісного озброєння, на цей час має в арсеналі у тому числі керовані високоточні реактивні снаряди, тактичні й балістичні ракети, відтак збільшивши відстань вогневого ураження до, станом на 2022 рік, максимальних аж 499 км[16][17].

Система HIMARS
Система HIMARS

HIMARS — це високомобільна реактивна система залпового вогню, призначена для ураження районів зосередження артилерійських систем, засобів ППО і вогневої підтримки, вантажного транспорту, бойових машин і бронетранспортерів, а також для надання вогневої підтримки своїм підрозділам і засобам підтримки[18].

Система призначена для стрільби керованими й некерованими ракетами. Максимальна дальність залежить від використовуваного озброєння й складає 499 км ракетами PrSM[19][20]. Підготовка до стрільби триває 1 хвилину завдяки тому, що стандартні реактивні снаряди постачаються в пускову установку одразу зарядженими у спеціальних пеналах, що містить 6 снарядів класу MLRS, 2 балістичні ракети PrSM[19][20] або 1 ракету ATACMS[21].

У 2018 році перевірили можливість передачі координат цілі з літака F-35B безпосередньо на пускову установку HIMARS. Таким чином має істотно скоротитись проміжок між виявленням цілі та її знищенням. У цій схемі літак F-35B з його потужними сенсорами виступає в ролі розвідника[22].

Характеристики

[ред. | ред. код]
  • Обслуга: 3 особи (водій, стрілець, командир)
  • Маса: 10 866 кг (колісне шасі)
  • Довжина: 7 м
  • Ширина: 2,4 м
  • Висота: 3,2 м
  • Запас ходу машини: 480 км
  • Максимальна швидкість по шосе: 85 км/год
  • Основне озброєння: 6 снарядів 227 мм класу MLRS або GMLRS або 1 ракета 610 мм ATACMS або 2 ракети PrSM.
  • Броня: захист проти легких набоїв і осколків[23]

Озброєння

[ред. | ред. код]
Докладніше: Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS

M142, як й M270, станом на 2023 використовує широкий спектр боєприпасів, що заряджаються у змінні пенали зазвичай поза зоною ведення бойових дій, що, у свою чергу, дозволяє персоналу оперативно виконувати бойове завдання, не відволікаючись на заряджання окремих снарядів, перелік яких, зокрема, варіюється від найстаріших некерованих реактивних снарядів M26 з максимальною відстанню ураження у 15 км у перших модифікаціях й до найновішої високоточної ударної ракети PrSM з максимальною відстанню ураження у 499 км[24].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Війна у Афганістані

[ред. | ред. код]
Докладніше: Війна в Афганістані (2001—2021)

У звіті «Нью-Йорк таймс» від 21 жовтня 2010 року йдеться про те, що M142 сприяла наступу НАТО на Кандагар в Афганістані. Удари були спрямовані на схованки командирів Талібану і змусили багатьох із них втекти до Пакистану[25]. 24 травня 2018 року в Муса-Калі внаслідок удару M142 загинули 50 бійців та лідерів Талібану[26].

Військова операція проти Ісламської держави

[ред. | ред. код]
HIMARS під час операції «Непохитна рішучість» в Іраку, 2016 р.
Докладніше: Військова операція проти Ісламської держави та Операція «Непохитна рішучість»

У листопаді 2015 року армія США повідомила, що розгорнула M142 в Іраку, випустивши щонайменше 400 снарядів по Ісламській Державі з початку літа[27]. M142 були спрямовані на авіабази Аль-Асад і Аль-Такадум у провінції Аль-Анбар.

4 березня 2016 року американська M142 вперше випустила ракети по Сирії для підтримки сирійських повстанців, які боролися з Ісламською Державою. Пускові установки були розташовані в сусідній Йорданії[28].

На початку вересня 2016 року міжнародні ЗМІ та Державний департамент США повідомили, що нещодавно розгорнута M142 уразила цілі Ісламської Держави (ІДІЛ) у Сирії поблизу кордону з Туреччиною[29]. У жовтні 2016 року M142 були розміщені на західному аеродромі Кайяра, приблизно за 65 км на південь від Мосула, беручи участь у битві за Мосул[30]. 14 червня 2017 року M142 розгорнули в Аль-Танф[en] у Сирії для підтримки США повстанців у цьому районі[31][32]. У вересні 2018 року сили підтримки США координували боротьбу із Сирійськими демократичними силами, щоб перемогти ІДІЛ на сході Сирії під час кампанії в Дайр-ез-Заурі, завдаючи ударів по позиціях Ісламської Держави ракетами GMLRS з M142[33]. Системи M142 також були розташовані на нафтових родовищах Омар, приблизно за 25 км на північ від цілей, контрольованих ІДІЛ, для підтримки Сирійських демократичних сил[34].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої в Курській області (2024)
Українські HIMARS виконують бойове завдання в Запорізькій області, липень 2022

Під час російського широкого вторгнення в Україну 2022 року Київ неодноразово закликав Вашингтон надати HIMARS і гусеничну ракетну систему M270. США погодилися надати Україні M142 HIMARS, але за умови використання лише снарядів малої дальності, які могли б уражати цілі тільки в межах України[35].

23 червня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що до України прибули перші системи HIMARS[36]. Наступного дня волонтер Павло Нарожний поширив відео застосування установок HIMARS в Україні. На поширеному відео зафіксований здійснений вночі повний залп із двох установок по шість снарядів у кожній[37]. 25 червня 2022 року Міністерство оборони України опублікувало офіційні кадри використання американських систем залпового вогню HIMARS[38].

28 червня 2022 року близько 10-ї години ранку в окупованому Перевальську зафіксовано вибухи на базі окупаційних військ РФ. При тому, дим здіймався не над складом із боєприпасами, а в місці, де перебувають самі окупанти. На той час місто перебувало за близько 60 км від лінії фронту[39]. Російські бойовики стверджували, що базу було уражено коригованим реактивним снарядом з установки HIMARS. На поширених ними фото було видно уламки від ракети M31A1 GMLRS з унітарною осколково-фугасною бойовою частиною, що використовується в установках HIMARS[40].

Застосування HIMARS суттєво ускладнило боєздатність російської армії. З 8 по 12 липня ЗСУ знищили ними численні ворожі склади боєприпасів, що зумовило різке зменшення ракетних ударів із окупованих територій. Російські джерела стверджували, що HIMARS знищили більшу частину керівництва російської 106-ї повітрянодесантної та 20-ї мобілізованої стрілецької дивізій[41]. Російські системи протиповітряної оборони С-400 виявилися безпорадними проти ударів HIMARS[42].

Українські екіпажі HIMARS працюють переважно вночі, щоб мінімізувати можливість бути виявленими російськими безпілотниками. Якщо стріляють одночасно декілька машин — то з різних позицій. Введення координат цілей та пуск займає менше хвилини. Через кілька хвилин машини на великій швидкості залишають позиції. Українські військові високо оцінили точність коригованих боєприпасів — завдяки цьому з'явилася можливість завдавати удари по російських об'єктах без остраху спричинити небажані жертви, висока маневреність установки — на шосе цілком можливо рухатись зі швидкістю до 100 км/год, тихіший постріл у порівнянні з радянськими аналогами[43].

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 18 липня 2022 року зазначив, що значною мірою саме завдяки HIMARS лінію фронту вдалося стабілізувати[44].

РСЗВ M142 HIMARS використовується також для контрбатарейної боротьби. Так, наприклад, за допомогою M142 в вересні 2023 року були знищені артилерійські установки 2С19 «Мста-С», 2С5 «Гіацинт-С» та реактивні БМ-21 «Град»[45]. А 18 вересня в ході контрбатарейної боротьби було одночасно знищено дві САУ 2С9 «Нона-С» на околицях Донецьку[46].

21 лютого 2024 року по полігону поблизу Подо-Калинівки Херсонської області було нанесено серію ракетних ударів українським комплексом HIMARS внаслідок якого було уражено особовий склад окупантів. Для ударів були використані ракети GMLRS M30A1 зі шрапнельною бойовою частиною, що начинена 180 тисячами кульок із карбіду вольфрама. В результаті операції було знищено близько 60 бійців та офіцерів супротивника[47].

29 лютого 2024 року Збройні Сили України завдали ракетного удару по скупченню особового складу супротивника у населеному пункті Оленівка, Донецької області. Внаслідок удару загинули 19 окупантів, ще 12 були поранені, серед них командир бригади полковник Михайло Гудков. За інформацією з російських джерел сталося це під час нагородження. Серед загиблих – заступник командира бригади підполковник Роман Кожухов, майор Олександр Абілов та капітан Наїль Шахманов[48]. На початку березня В Росії підтвердили загибель в Україні заступника командира 155-ї окремої бригади морської піхоти Романа Кожухова. Удар було завдано двома ракетами з РСЗВ HIMARS, внаслідок чого 19 військовослужбовців РФ загинуло[49].

Відомо про активне застосування РСЗВ M142 HIMARS під час курської операції 2024 року. Так за допомогою HIMARS в ніч з 8 на 9 серпня 2024 року була знищена російська колона поблизу села Жовтневе Рильського району Курської області[50]. За даними з відкритих джерел, окупанти зазнали серйозних втрат[51]. 12 вересня 2024 року на Курщині за допомогою M142 HIMARS була знищена російська машина дистанційного мінування «Земледелие»[52], а 23 вересня за допомогою HIMARS був уражений російський комплекс ППО «Бук-М3»[53].

16 листопада 2024 року біля села Таврія, Запорізької області, артилеристи 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки завдали удару з HIMARS по скупченню особового складу російських військ. Загальні втрати росіян внаслідок цього удару склали понад 20 загиблих, а другий удар стався під час евакуації поранених і збору тіл загиблих російських військових[54].

Станом на 18 листопада 2024 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Україною 2 РСЗВ M142 HIMARS. Ще 2 машини було пошкоджено[55].

Оператори

[ред. | ред. код]

Поточні оператори

[ред. | ред. код]
  • США США: 368 одиниць M142 HIMARS в сухопутних військах і 47 одиниць M142 HIMARS в КМП США, станом на 2024 рік[69].
  • Сухопутні війська України: 38 одиниць M142 HIMARS на момент січня 2024 року[74][21] з двома пошкодженими, відправленими до США на ремонт, і одним знищеним станом на березень 2024 року (36 діючих)[75][76].

Майбутні оператори

[ред. | ред. код]
 Австралія
  • Австралійська армія: Пентагон повідомив, що Австралійська Армія подала запит на придбання 20 HIMARS вартістю «від одного до двох мільярдів [австралійських] доларів», а продаж має бути схвалений Державним департаментом США в травні 2022 року[77][78][79].
 Естонія
  • Сухопутні війська Естонії: У липні 2022 року Сполучені Штати схвалили продаж шести систем Естонії в рамках пакету, оціненого в $500 млн[80]. Контракт був підписаний у грудні 2022 року[81].
 Італія
  • Італійська армія: У грудні 2023 року Державний департамент США схвалив можливий продаж 21 пускової установки HIMARS і супутнього обладнання на суму близько 400 мільйонів доларів[82].
 Латвія
  • Сухопутні війська Латвії: У жовтні 2022 року Міністерство оборони Латвії оголосило, що Латвія планує придбати шість систем орієнтовною вартістю $220 млн[6][83]. Контракт був підписаний у грудні 2023 року, а постачання планується розпочати у 2027 році[84].
 Литва
  • Сухопутні війська Литви: У листопаді 2022 року Державний департамент США схвалив продаж 8 систем і понад 800 ракет, включно з ATACMS. Контракт на суму 495 мільйонів доларів був підписаний у грудні 2022 року[85][86].
 Марокко
  • Королівська армія Марокко: У квітні 2023 року Державний департамент США схвалив можливий продаж 18 пускових установок HIMARS і супутнього обладнання на суму 524,2 мільйона доларів[87].

Потенційні оператори

[ред. | ред. код]
Філіппіни Філіппіни

Неуспішні контракти

[ред. | ред. код]
Угорщина Угорщина
Нідерланди Нідерланди
  • Королівська армія Нідерландів: У лютому 2023 року Державний департамент США схвалив потенційний продаж Нідерландам 20 систем вартістю 650 мільйонів доларів[93][94][95][96]. У березні 2023 року Нідерланди придбали 20 пускових установок PULS компанії Elbit Systems замість HIMARS. Вартість контракту становить 133 мільйони доларів. Перевага PULS, на думку Міністерства оборони, полягає в тому, що він може нести більше ракет, має кращу ціну, що означає, що можна придбати більше ракет, і, що не менш важливо, Elbit доставляє їх швидше, ніж Lockheed Martin, чиї виробничі потужності заброньовані на багато років наперед[97][98].

Естонія

[ред. | ред. код]

У липні 2022 року Державний департамент США погодив ймовірний продаж Естонії систем HIMARS та ракет до них у рамках програми Foreign Military Sales[99].

Сума ймовірного контракту оцінюється у 500 млн доларів. За ці гроші Естонія має отримати шість пускових установок M142 HIMARS[100], боєприпаси, допоміжне обладнання, запасні частини та технічну підтримку. Також імовірно до контракту увійде 36 ракет M30А2, 36 ракет M31A2, 36 ракет XM403 і також 36 XM404, і, зрештою, 18 балістичних ракет ATACMS[99].

Латвія

[ред. | ред. код]

23 липня 2022 року державний секретар Міністерства оборони Латвії Яніс Гарісонс повідомив про подачу запиту до уряду Сполучених Штатів на закупівлю мобільних ракетних систем HIMARS. У Латвії сподіваються, що HIMARS зможе надійти в розпорядження збройних сил країни до 2025 року. Також він зазначив, що придбання M142 є спільним рішенням та проектом усіх Балтійських країн[101].

Польща

[ред. | ред. код]

Згідно з польською оборонною програмою «Homar» передбачалось придбати 160 пускових установок. Але в 2018 році скерували запит на придбання лише 20 пускових з 270 високоточними ракетами GMLRS та 30 балістичними ракетами ATACMS, а також додатковими командними, ремонтними, транспортними й заряджальними машинами. Загальна сума цієї угоди становила близько 655 млн доларів США[102].

Наприкінці травня 2022 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив про намір розширити замовлення до 500 пускових установок, чого мало б вистачити для формування понад 80 батарей[102].

При цьому мала відбутися значна локалізація виробництва пускових установок та ракет до них у Польщі[102].

15 травня 2023, міністром оборони Польщі Маріушем Блащаком, було оголошено про початок розміщення HIMARS у північно-східному районі країни приблизно в 80 кілометрах від кордону з російською Калинінградською областю.[103]

Румунія

[ред. | ред. код]

Перші 18 РСЗВ HIMARS Румунія замовила в серпні 2018 року. Загалом планується отримати 54 системи з керованими ракетами GMLRS та ATACMS. Це дасть змогу повністю переозброїти 8-му артилерійську бригаду, яка має на озброєні 54 РСЗВ LAROM[104].

У березні 2021 міноборони Румунії повідомило, що загалом отримає 3 комплекти по 18 пускових установок кожен, включно з боєприпасами, обслуговуванням та навчанням персоналу[105].

Перша партія РСЗВ HIMARS M142 надійшла наприкінці лютого 2021 року через чорноморський порт Констанца[104].

Озброєння отримав 81-й оперативно-тактичний ракетний батальйон «Майор Георге Чонцу» (81 Rachete Operativ Tactice «Maior Gheorghe Şonţu») у місті Фокшани[104].

Сінгапур

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2009 році армія Сінгапуру отримала першу вогнепальну установку M142 з 24-х замовлених і досягнула її повної працездатності. Замовлена партія вирізняється тим, що озброєна некерованими ракетами M-26. 5 вересня 2011 року 23-й батальйон Сінгапурської артилерії ввів в експлуатацію батарею M142, що стало першою в своєму роді, цілком керованою за GPS[106][107][108].

Україна

[ред. | ред. код]
HIMARS на озброєнні Збройних Сил України, липень 2022

У квітні 2022 року Президент України Володимир Зеленський у зверненні до союзників перелічив необхідну для перемоги над російськими загарбниками зброю. Серед всього іншого було названо й універсальні пускові установки M142 HIMARS[109].

31 травня 2022 року президент США Джозеф Байден підтвердив, що Сполучені Штати нададуть Україні досконаліші ракетні системи та боєприпаси, щоб українські військові могли «точніше уражати ключові цілі на полі бою»[110][111][112][113]. 1 червня 2022 року він офіційно заявив, що новий пакет військової допомоги для України буде включати HIMARS[114]. 2 червня заступник очільника Пентагону США Колін Каль уточнив, що система буде оснащена снарядами GMLRS, а не балістичними[115] ATACMS[116]. Згодом стало відомо, що в переданих Україні системах усунута можливість вести вогонь ракетами ATACMS[115].

23 червня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що до України прибули перші системи HIMARS від США[36]. За джерелами «Вашингтон пост», боєприпаси, які отримує Україна для РСЗВ HIMARS, матимуть дальність ураження до 70 кілометрів[21]. Того ж дня Пентагон повідомив про склад наступного пакета допомоги Україні, до якого увійшли, серед іншого, чотири установки HIMARS[117].

7 липня 2022 року секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що партнерами передано 9 установок РСЗВ типу HIMARS, які вже діють на передовій[118].

9 липня 2022 року США оголосили про новий пакет військової допомоги в який увійдуть ще 4 установки HIMARS[119]. 20 липня Міністр оборони США Ллойд Остін під час зустрічі «Рамштайн-4» повідомив, що Україна вже має 12 установок HIMARS[120].

22 липня 2022 року президент США Джозеф Байден підписав новий пакет військової допомоги Україні на суму 270 мільйонів доларів, який включає в себе 4 HIMARS[121]. 1 серпня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про прибуття до України 4 установок HIMARS[122], сумарно це становило 16 установок[122].

28 вересня 2022 року США оголосили замовлення промисловості 18 додаткових установок HIMARS та боєприпасів до них у межах пакету допомоги Україні на суму 1,1 млрд дол. США[123].

4 жовтня 2022 року Міністерство оборони США оголосило наступну передачу зброї та військового спорядження Україні на суму 625 млн дол. США, в тому числі 4 установок HIMARS[124].

Цікавинки

[ред. | ред. код]

17 липня 2022 року командування ЗС РФ відрапортувало про знищення у тому числі «транспортно-заряджувальної машини» для HIMARS, якої насправді не існує[125][126].

30 серпня 2022 року The Washington Post видали статтю, в якій розповіли про використання ЗСУ дерев'яних макетів HIMARS для виманювання російських крилатих ракет. Таким чином, за повідомленнями, і з'являються постійні заяви росіян про знищення HIMARS: аеророзвідка наводить ракети на макети та звітує про враження справжніх установок[127].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Запуск ракети із системи HIMARS
    Запуск снаряда із системи HIMARS
  • Завантаження боєзапасу для HIMARS
    Завантаження боєзапасу для HIMARS
  • Запуск ракети із системи HIMARS
    HIMARS готується до залпу, Ірак.
  • Процес перезаряджання
    Процес перезаряджання
  • Введення цільових координатів
    Введення цільових координатів
  • HIMARS на шасі броньованої вантажівки
    HIMARS на шасі броньованої вантажівки
  • Бойова робота HIMARS. Запорізький напрямок, червень 2022 року
    Бойова робота HIMARS. Запорізький напрямок, червень 2022 року

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Browne, Ryan (13 червня 2017). Exclusive: US deploys long-range artillery system to southern Syria for first time. CNN. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 12 березня 2023. (англ.)
  2. ↑ Gung Ho Vids. HIMARS Strike At Night In Iraq • 2016 Mosul Advance. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 10 лютого 2019 — через YouTube.
  3. ↑ Missiles Procurement budget Justification Book (PDF).
  4. ↑ HIMARS price increase doesn't add up. 22 August 2023.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 10 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 8 грудня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2022-12-28 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Dastrup, Boyd L. (2003). Modernizing the King of Battle: 1973-1991. Washington, D.C.: Office of the Command Historian, United States Field Artillery Center and School. с. 48.
  8. ↑ а б в Dastrup, Boyd L. (2005). Operation Desert Storm and Beyond: Modernizing the Field Artillery in the 1990s. Fort Sill, Oklahoma: Command Historian's Office, United States Field Artillery Center and School. с. 48.
  9. ↑ Anderson, E. G. (June 1991). Reshaping the Field Artillery. Field Artillery: 14.
  10. ↑ Gentry, Donald E.; Barbato, Cullen G. (January–February 1999). HIMARS: Firepower for Early Entry Forces (PDF). Field Artillery: 17.
  11. ↑ Foss, 2011, p. 1128–1130.
  12. ↑ Marines Fire HIMARS From Ship in Sea Control Experiment With Navy. USNI News (амер.). 25 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2022.
  13. ↑ Lockheed Martin's HIMARS Launcher Successfully Fires Air Defense Missile. Lockheed Martin. Процитовано 1 травня 2022.
  14. ↑ Saint-Gobain delivers sapphire-engineered transparent armor. UPI (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
  15. ↑ Half-billion-dollar HIMARS contract goes to Camden, other Lockheed Martin facilities. Magnolia Reporter. 16 July 2019. Архів оригіналу за 5 June 2024. Процитовано 5 June 2024.
  16. ↑ Дві години під "Градами" нищити танки рашистів або ще раз про те, чому навіть мінімум HIMARS змінює ситуацію | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 27 червня 2022.
  17. ↑ ЗСУ показали наочну різницю між HIMARS, "Градами" та "Ураганами" – відео. LIGA (укр.). 24 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  18. ↑ США перекинули в Естонію реактивні системи залпового вогню HIMARS. nv.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
  19. ↑ а б Precision Strike Missile (PrSM). Lockheed Martin. Процитовано 23 червня 2022.
  20. ↑ а б Judson, Jen (12 травня 2021). US Army’s Precision Strike Missile breaks range record. DefenceNews.
  21. ↑ а б в MLRS та HIMARS: які реактивні системи залпового вогню надають Україні союзники. Суспільне. 23 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  22. ↑ David Cenciotti (9 жовтня 2018). U.S. Marine Corps F-35B Connects To HIMARS For Rocket Shot In a “Direct Sensor-to-Shooter” Scenario. The Aviationist. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  23. ↑ Administrator. HIMARS M142 high mobility artillery rocket missile launcher system data | United States American missile system vehicle UK | United States US Army Military equipment UK. www.armyrecognition.com (брит.). Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 27 червня 2022. [Архівовано 2022-07-09 у Wayback Machine.]
  24. ↑ https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/guided-mlrs-unitary-rocket.html
  25. ↑ Gall, Carlotta (20 жовтня 2010). Coalition Routs Taliban in Southern Afghanistan. New York Times.
  26. ↑ Barbara Starr, Ryan Browne (30 травня 2018). US military says it killed dozens of Taliban leaders in Afghanistan. CNN.
  27. ↑ The U.S. Army Hurls Hundreds of Rockets at Islamic State. warisboring.com. 25 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
  28. ↑ Tilghman, Andrew (11 березня 2016). In a first, U.S. forces in Jordan have attacked ISIS in Syria. Military Times (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
  29. ↑ Reuters (3 вересня 2016). US forces hit Isis targets in Syria with mobile rocket system, official says. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 4 вересня 2016.
  30. ↑ CNN visits Qayyara airbase at frontlines of war against ISIS - CNN Video, процитовано 27 червня 2022
  31. ↑ US deploys HIMARS artillery near al-Tanf, previously used to strike ISIS in Syria from Turkey and Jordan. Map of Syrian Civil War - Syria news and incidents today - syria.liveuamap.com.
  32. ↑ US rocket artillery deployed to southern Syria for first time. Middle East Eye.
  33. ↑ sdf (9 жовтня 2018). The outcome of engagements in the battle to defeat terrorism.
  34. ↑ News, Strategic (16 вересня 2018). Photo of a #US M142 HIMARS system located in the Omar Oil Field Green Village, which supports #SDF forces in the offensive on #Baghuz. #Syriapic.twitter.com/19FwGdNJPg.
  35. ↑ HIMARS: Ракетну систему США відправляють в Україну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 червня 2022.
  36. ↑ а б Перші HIMARS вже прибули до України – Резніков. Укрінформ. 23 червня 2022.
  37. ↑ HIMARS вже в дії: перше відео роботи високоточних ракетних систем по армії РФ. Defence Express. 24 червня 2022.
  38. ↑ Залужний показав нове відео застосування американських системи залпового вогню HIMARS. ТСН.ua (укр.). 25 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  39. ↑ У Перевальську на Луганщині сталися вибухи на базі росіян. Мілітарний. 28 червня 2022.
  40. ↑ Росіяни заявляють що їхню військову частину в Перевальську обстріляли з HIMARS. Мілітарний. 29 червня 2022.
  41. ↑ HIMARS: The Weapon Ukraine Sings About and Russia Wants Destroyed. www.vice.com (англ.). Процитовано 18 липня 2022.
  42. ↑ Detsch, Jack. Ukraine Is Bringing a Big Gun to a Knife Fight. Foreign Policy (амер.). Процитовано 18 липня 2022.
  43. ↑ HIMARS: українські екіпажі розповіли про результати першого тижня застосування. Мілітарний. 2 липня 2022.
  44. ↑ Ситуація на фронті стабілізувалася - Залужний каже, що допомогли HIMARS. Укрінформ. 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  45. ↑ На Харківщині та Донеччині ЗСУ уразили російську артилерію. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  46. ↑ HIMARS знищив дві російські САУ “Нона”. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  47. ↑ ЗСУ нанесли ракетний удар по полігону окупантів на Херсонщині. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  48. ↑ Артилерія ЗСУ уразила скупчення окупантів в Оленівці. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  49. ↑ В Оленівці HIMARS ліквідував заступника командира бригада морпіхів РФ. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  50. ↑ В Курській області вночі була знищена колона ворожої техніки (відео). ТСН. Процитовано 17 листопада 2024.
  51. ↑ У мережі показали колону ЗС РФ, яку знищили ракетами у Курській області. Главком. Процитовано 17 листопада 2024.
  52. ↑ На Курщині HIMARS знищив російську машину мінування “Земледелие”. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  53. ↑ HIMARS уразив ЗРК «Бук-М3» в Курській області. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  54. ↑ HIMARS вдарив по скупченню російських військових на Запоріжжі. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  55. ↑ Attack On Europe: Documenting Ukrainian Equipment Losses During The Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2024.
  56. ↑ IISS, 2024, с. 364.
  57. ↑ IISS, 2024, с. 391.
  58. ↑ IISS, 2024, с. 125.
  59. ↑ 486 wyrzutni HIMARS dla Wojska Polskiego. Gov.pl (пол.). Процитовано 17 листопада 2024.
  60. ↑ IISS, 2024, с. 131.
  61. ↑ Podcasturile Observatorul militar, ep.31, invitat general-lt. dr. ing. Teodor Incicaș (video) (рум.). Studioul Multimedia - Observatorul militar. 4 вересня 2023. Подія сталася на 38:42 — через YouTube.
  62. ↑ FOTO/VIDEO România a executat primele trageri reale cu sistemul de rachete HIMARS: A simulat atacarea unor nave în Marea Neagră. HotNews (рум.). 10 червня 2022.
  63. ↑ Armata română a efectuat în premieră trageri cu sistemul HIMARS (FOTO/VIDEO). Defense Romania (рум.). Процитовано 17 листопада 2024.
  64. ↑ IISS, 2024, с. 310.
  65. ↑ Singapore Army HIMARS. MilitaryLeak (амер.). 6 жовтня 2017. Процитовано 12 серпня 2021.
  66. ↑ Singapores HIMARS Rocket Artillery. Defense Industry Daily. Процитовано 12 серпня 2021.
  67. ↑ Singapore, Fort Sill execute live fire missions. Army. Процитовано 12 серпня 2021.
  68. ↑ Integration at its best. Міністерство оборони (Сінгапур). 4 січня 2010. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 1 травня 2011. Men from 23 SA had commenced training with the US Army's HIMARS in March 2009. [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.]
  69. ↑ IISS, 2024, с. 39, 44.
  70. ↑ Тайвань отримав перші HIMARS. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2024.
  71. ↑ Taiwan to buy 18 more HIMARS from US amid Ukrainian wins. Taiwan News. 31 серпня 2022.
  72. ↑ Gould, Joe (12 жовтня 2020). US advances three arms sales packages to Taiwan. Defense News (амер.). Процитовано 15 жовтня 2020.
  73. ↑ Taipei Economic and Cultural Representative Office (TECRO) in the United States (Transmittal No: 20-77). Defense Security Cooperation Agency. 22 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  74. ↑ IISS, 2024, с. 212.
  75. ↑ Cook, Ellie (13 лютого 2024). US Video Shows HIMARS Return for Repairs in Apparent First Loss. Newsweek. New York, New York. Процитовано 21 червня 2024.
  76. ↑ After Two Years Of Trying, The Russians Finally Destroyed A Ukrainian HIMARS. Forbes. Процитовано 11 березня 2024.
  77. ↑ Jackson, Katharine; Stone, Mike (26 травня 2022). Australia wins U.S. approval to buy rocket launchers. Reuters.
  78. ↑ Australian Army makes HIMARS procurement bid. Jane's. Процитовано 27 травня 2022.
  79. ↑ Australia to buy American-made long-range HIMARS missile system. ABC News (en-AU) . 4 січня 2023. Процитовано 4 січня 2023.
  80. ↑ USA allows Estonia to buy six HIMARS missile systems. News. EE: ERR. 16 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  81. ↑ Estonia buys HIMARS, as eastern allies boost artillery arsenals. defensenews.com. 5 грудня 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
  82. ↑ Italy – M142 High Mobility Artillery Rocket Systems (HIMARS) Defense Security Cooperation Agency. www.dsca.mil. Процитовано 18 грудня 2023.
  83. ↑ LATVIA – M142 HIGH MOBILITY ARTILLERY ROCKET SYSTEMS. 24 жовтня 2023.
  84. ↑ Latvia, USA sign HIMARS missile purchase deal. LSM. 20 грудня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  85. ↑ Lithuania – M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). Defense Security Cooperation Agency. 9 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
  86. ↑ Lithuania signs $495m contract with US for HIMARS systems. LRT. 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
  87. ↑ Morocco – High Mobility Artillery Rocket Systems (HIMARS) | Defense Security Cooperation Agency. www.dsca.mil. Процитовано 12 квітня 2023.
  88. ↑ Lariosa, Aaron-Matthew (1 липня 2023). Philippines to Acquire HIMARS, More BrahMos Missiles in Coming Years. Naval News (амер.). Архів оригіналу за 3 липня 2023. Процитовано 23 січня 2024.
  89. ↑ Maderazo, Jake J. (2 січня 2024). AFP acquires HIMARS, world's fastest missiles for WPS. INQUIRER.net (англ.). Процитовано 23 січня 2024.
  90. ↑ Hudson, John; Morris, Loveday (14 червня 2023). GOP senator blocks arms sale to Hungary for stalling Sweden's NATO bid. The Washington Post. Архів оригіналу за 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  91. ↑ Adamowski, Jaroslaw (15 червня 2023). Hungary responds after US senator says he blocked HIMARS purchase. Defense News. Warsaw. Архів оригіналу за 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  92. ↑ US senator blocks arms sales to Hungary over blocking Sweden's NATO bid. Euractiv. 15 червня 2023. Архів оригіналу за 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  93. ↑ Revell, Eric (16 лютого 2023). US agrees to sell 20 HIMARS to Netherlands for $670 million. FOXBusiness (амер.). Архів оригіналу за 5 червня 2024. Процитовано 22 квітня 2023.
  94. ↑ U.S. agrees to sell Netherlands HIMARS rockets in €627 million deal | NL Times. NL Times (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2024. Процитовано 6 квітня 2023.
  95. ↑ Perez, Zamone (17 лютого 2023). US State Department approves sale of HIMARS to Netherlands. Defense News (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2024. Процитовано 22 квітня 2023.
  96. ↑ The Netherlands – M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). Defense Security Cooperation Agency (dsca.mil). Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
  97. ↑ Helfrich, Emma (3 квітня 2023). The Netherlands Is Going To Bet Big On Long-Range Weapons. The Drive (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
  98. ↑ Boguslavsky, Eyal (19 квітня 2023). Netherlands to procure Israeli-made Rocket launchers. Israel Defense. Архів оригіналу за 5 червня 2024. Процитовано 5 червня 2024.
  99. ↑ а б Ракети ATACMS на РФ націлить не тільки Україна, США погодили продаж РСЗВ HIMARS ще одній країні. Defense Express. 16 червня 2022.
  100. ↑ HIMARS News and Technical Publications. NSN Lookup. 16 липня 2022.
  101. ↑ Латвія також захотіла купити ракетні системи M142 HIMARS. Мілітарний. 23 липня 2022.
  102. ↑ а б в Польща замовила 500 пускових HIMARS - більше ніж в США: Варшава запланувала кардинальне посилення артилерії. Defense Express. 26 травня 2022.
  103. ↑ Польща розмістила перші HIMARS на кордоні з Калінінградським анклавом РФ. the-news.com.ua (укр.). 15 травня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
  104. ↑ а б в Румунія отримала перші американські РСЗВ HIMARS. Ukrainian Military Pages. 2 березня 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  105. ↑ Олександр Аргат (2 березня 2021). Румунія почала отримувати РСЗВ HIMARS. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  106. ↑ admin (6 жовтня 2017). Singapore Army HIMARS. MilitaryLeak (амер.). Процитовано 12 серпня 2021.
  107. ↑ Singapores HIMARS Rocket Artillery. Defense Industry Daily. Процитовано 12 серпня 2021.
  108. ↑ Singapore, Fort Sill execute live fire missions. www.army.mil (англ.). Процитовано 12 серпня 2021.
  109. ↑ Зеленський попросив надати M142 HIMARS: що це за зброя і чому це дійсно правильне рішення. Defense Express. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  110. ↑ Президент США підтвердив передачу Україні пускових установок сучасних ракетних систем. Мілітарний. 1 червня 2022.
  111. ↑ U.S. to Send Ukraine $700 Million in Military Aid, Including Advanced Rockets. The New York Times (англ.). 31 травня 2022.
  112. ↑ President Biden: What America Will and Will Not Do in Ukraine. The New York Times. 31 травня 2022. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. (англ.)
  113. ↑ Himars: what are the advanced rockets US is sending Ukraine?. The Guardian. 1 червня 2022. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. (англ.)
  114. ↑ Україна отримає від США HIMARS, вертольоти та контрбатарейні РЛС. Мілітарний. 1 червня 2022.
  115. ↑ а б Joseph Trevithick (5 грудня 2022). Ukrainian HIMARS Can’t Fire Long Range ATACMS Missiles: Report. The War Zone. The Drive.
  116. ↑ На що здатний HIMARS від США з ракетами GMLRS: характеристики та особливості. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  117. ↑ Пентагон: у новому пакеті допомоги Україні є 105-мм боєприпаси та додаткові HIMARS. Мілітарний. 24 червня 2022.
  118. ↑ https://www.slovoidilo.ua/2022/07/07/novyna/bezpeka/danilov-rozpoviv-skilky-himars-ta-analohichnyx-system-vzhe-otrymala-ukrayina
  119. ↑ США поставить Україні ще 4 HIMARS, їх загальна кількість у ЗС України досягне 12 одиниць. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  120. ↑ На озброєнні України найближчим часом стоятиме 16 РСЗВ HIMARS. mil.in.ua. 20 липня 2022.
  121. ↑ White House announces $270M military package for Ukraine. The Washington Post.
  122. ↑ а б ЗСУ можуть залпом ввалити по рашистах вже 168 високоточних ракет GMLRS. Defense Express. 1 серпня 2022.
  123. ↑ $1.1 Billion in Additional Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 28 вересня 2022.
  124. ↑ $625 Million in Additional Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  125. ↑ В Минобороны РФ отчитались об "уничтожении заряжающей машины" для HIMARS: ее не существует. Фокус. 17 липня 2022. Процитовано 19 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  126. ↑ Сводка Министерства обороны Российской Федерации о ходе проведения специальной военной операции на территории Украины (17.07.2022 г.). Telegram. Минобороны России. 17 липня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  127. ↑ Ukraine tricks Russia into wasting bombs to destroy decoy ‘artillery’ - The Washington Post. web.archive.org. 30 серпня 2022. Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M142 HIMARS
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=M142_HIMARS&oldid=44010827