Перегляд вихідного коду сторінки Старослов'янська мова

{{Мова
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Старослов'янська мова
| Самоназва = {{lang|cu-Glag|ⰔⰎⰑⰂⰡⰐⰠⰔⰍⰟ ⰧⰈⰟⰊⰍⰟ}}<br />{{lang|cu|словѣ́ньскъ ѩзꙑ́къ}}<br />{{lang|cu-Latn|slověnĭskŭ językŭ}}
| Зображення = Old east slavic in manuscript.jpg
| Поширена_в = на слов'янських територіях під впливом Візантії (як у римській, так і у візантійській християнській традиції)
| Регіон = [[Південно-Східна Європа]], [[Східна Європа]], [[Центральна Європа]]
| Кількість_мовців = [[мертва мова]], розвинулася в [[Ізвод|ізводи]] [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської мови]]
| Писемність = [[Глаголиця|глаголиця]], [[Церковнослов'янська кирилична абетка|кирилиця]]
| Місце = 
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]<br />&nbsp;[[Балтослов'янські мови|Балтослов'янська]]<br />&nbsp;&nbsp;[[Слов'янські мови|Слов'янська]]<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Південно-слов'янські мови|Південно-слов'янська]]<br />&nbsp;&nbsp;[[Східно-південнослов'янські мови|Східно-південнослов'янська]]
| Державна = 
| Офіційна = [[Русь]], [[Велике князівство Литовське]], [[Молдовське князівство]], [[Волощина]], [[Перше Болгарське царство]], [[Друге Болгарське царство]], [[Зета]], [[Моравська Сербія]]
| Регулює = 
| ISO_639 = cu
| ISO_639-2 = chu
| SIL = 
}}
{{redirect|Староболгарська мова|булгарська мова|Вимерла тюркська мова —}}
{{Не плутати|Праслов'янська мова|праслов'янською мовою}}
'''Старослов'я́нська мо́ва'''<ref>{{ЕІУ|||стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Staroslovianska_mova Старослов'янська мова]|автор=Півторак Г. П.}}</ref> (''староцерковнослов'янська, давньоболгарська, старомакедонська'')&nbsp;— перша [[слов'янські мови|слов'янська]] [[Літературна мова|літературна]] та [[Мова богослужіння|літургійна]] [[мова]]. Історики приписують [[Візантійська імперія|візантійським]] місіонерам [[IX століття]] [[Кирило і Мефодій|святим Кирилу та Мефодію]] [[Стандартизована мова|стандартизацію]] цієї мови та використання її для перекладу [[Біблія|Біблії]] та інших [[Давньогрецька мова|давньогрецьких]] церковних текстів з [[койне]] в рамках [[Християнізація слов'ян|християнізації слов'ян]]{{Sfn|Waldman|Mason|2006|с=[https://books.google.com/books?id=kfv6HKXErqAC&pg=PA752 752]}}<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=IJBJVtUdxr4C
|title=Comparative History of Slavic Literatures
|last=Čiževskij
|first=Dmitrij
|year=1971
|publisher=Vanderbilt University Press
|page=27
|chapter=The Beginnings of Slavic Literature
|isbn=978-0-82651371-7
|accessdate=9 червня 2019
|quote=The language of the translations was based on Old Bulgarian and was certainly close to the Old Bulgarian dialect spoken in the native region of the missionaries. At the same time, the brothers [Cyril and Methodius] probably used elements, particularly lexical, from the regions where they were working. […] The Slavic language used in the translations was at the time intelligible to all Slavs.
}}</ref>. Вважається, що вона була заснована головним чином на діалекті [[Склавини|візантійських слов'ян (склавин)]] [[IX століття]], які жили навколо міста [[Фессалоніки (фема)|Тессалоніки]] (на території сучасної [[Греція|Греції]]).

Староцерковнослов'янська мова відіграла важливу роль в історії [[Слов'янські мови|слов'янських мов]] і послугувала основою і моделлю для пізніших [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янських]] традицій, і деякі [[Православна церква|східні православні]] та [[Східні католицькі церкви|східні католицькі]] церкви використовують цю пізнішу [[Церковнослов'янська мова|'''церковнослов'янську мову''']] як [[Мова богослужіння|літургійну мову]] донині.

Як найдавніша засвідчена слов'янська мова, старослов'янська мова надає важливі докази особливостей [[Праслов'янська мова|праслов'янської мови]], реконструйованого спільного предка всіх [[Слов'янські мови|слов'янських мов]]. Не слід плутати старослов'янську з [[праслов'янська мова|праслов'янською]] чи [[давньоруська мова|давньоруською]], які є гіпотетичними розмовними мовами без чіткого писемного стандарту. Так само не варто вважати тотожними поняття ''старослов'янська'' і ''[[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янська]]'', адже остання є пізнішим етапом розвитку старо(церковно)слов'янської мови. [[Російська православна церква]] поширює [[Міф|міт]] про те, що старослов'янська мова, яку створив [[Кирило і Мефодій|Кирило і Методій]], нібито є в церковному вжитку РПЦ та її структурах<ref>{{Cite web|title=Московія нав'язувала "великорусский язык": російська влада намагається знищити українську мову|url=https://24tv.ua/chim-vidriznyayetsya-ukrayinska-mova-novini-rosiyi-i-ukrayini_n1678323|website=24 Канал|accessdate=2021-07-09|language=uk}}</ref>.

== Походження ==
{{Tree list}}
* {{Tree list/final branch}}[[Файл:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Праіндоєвропейська мова]]''
** {{Tree list/final branch}}[[Файл:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Балто-слов'янська мовна спільність|Прабалтослов'янська мова]]''
*** {{Tree list/final branch}}[[Файл:Simple silver crown.svg|15px]] ''[[Праслов'янська мова]]''
**** {{Tree list/final branch}}{{Tree list/final branch}}[[Файл:Simple silver crown.svg|15px]] ''Староцерковнослов'янська (староболгарська) мова''
{{Tree list/end}}

== Назва ==
Назва староцерковнослов'янської мови в старослов’янських текстах була просто ''слов’янська'' (словѣ́ньскъ ѩꙁꙑ́къ, ''slověnĭskŭ językŭ''),<ref name="nandris">{{Harvnb|Nandris|1959}}.</ref> похідна від слова для ''слов’ян'' (словѣ́нє, ''slověne''), самоназви укладачів текстів. Ця назва збереглася в сучасних рідних назвах [[Словацька мова|словацької]] та [[Словенська мова|словенської]] мов. Мову іноді називають ''старослов'янською'', яку можна сплутати з окремою [[Праслов'янська мова|праслов'янською мовою]]. Різні напрямки слов'янських [[Націоналізм|націоналістів]] намагалися «привласнити» староцерковнослов'янську мову, тому її також по-різному називали ''старохорватською'', ''старосербською,'' або навіть ''старословацькою'', ''старословенською''.{{Sfn|Kamusella|2008|с=[https://books.google.com/books?id=JzkWDAAAQBAJ&pg=PA34 34]}} Наприклад, {{Джерело|загальноприйнятими термінами в сучасній [[Англійська мова|англійськомовній]] [[Слов'янознавство|славістиці]] є ''Old Church Slavonic'' і ''Old Church Slavic''}}.

Термін ''давньоболгарська мова''<ref>[http://www.centerslo.net/files/File/simpozij/sim20/ziffer.pdf Ziffer, Giorgio – On the Historicity of Old Church Slavonic UDK 811.163.1(091)] {{Webarchive}}</ref> ({{Lang-bg|старобългарски}}, {{Lang-de|Altbulgarisch}}) — єдине позначення, яке використовують [[Болгарська мова|болгаромовні]] джерела. Цей термін використовувався в численних джерелах [[XIX століття]], наприклад, [[Август Шлейхер|Августом Шлейхером]], [[Мартін Гаттала|Мартіном Гатталою]], Леопольдом Ґайтлером і [[Август Лескін|Авґустом Лескіном]]<ref>A. Leskien, Handbuch der altbulgarischen (altkirchenslavischen) Sprache, 6. Aufl., Heidelberg 1922.</ref><ref>A. Leskien, Grammatik der altbulgarischen (altkirchenslavischen) Sprache, 2.-3. Aufl., Heidelberg 1919.</ref>, які відзначили подібність між першими літературними слов'янськими творами та сучасною болгарською мовою. З подібних причин [[Росія|російський]] лінгвіст [[Востоков Олександр Христофорович|Олександр Востоков]] використав термін ''слов’яно-болгарська мова''. Цей термін все ще вживається деякими російськими авторами, але зараз його зазвичай уникають на користь ''старослов'янської мови''.

Термін ''старомакедонська мова''<ref>J P Mallory, D Q Adams. Encyclopaedia of Indo-European Culture. Pg 301 "Old Church Slavonic, the liturgical language of the Eastern Orthodox Church, is based on the Thessalonican dialect of Old Macedonian, one of the South Slavic languages."</ref><ref>R. E. Asher, J. M. Y. Simpson. ''The Encyclopedia of Language and Linguistics'', Introduction "Macedonian is descended from the dialects of Slavic speakers who settled in the Balkan peninsula during the 6th and 7th centuries CE. The oldest attested Slavic language, Old Church Slavonic, was based on dialects spoken around Salonica, in what is today Greek Macedonia. As it came to be defined in the 19th century, geographic Macedonia is the region bounded by Mount Olympus, the Pindus range, Mount Shar and Osogovo, the western Rhodopes, the lower course of the river Mesta (Greek Nestos), and the Aegean Sea. Many languages are spoken in the region but it is the Slavic dialects to which the glossonym Macedonian is applied."</ref><ref>R. E. Asher, J. M. Y. Simpson. ''The Encyclopedia of Language and Linguistics'', History, "Modern Macedonian literary activity began in the early 19th century among intellectuals attempt to write their Slavic vernacular instead of Church Slavonic. Two centers of Balkan Slavic literary arose, one in what is now northeastern Bulgaria, the other in what is now southwestern Macedonia. In the early 19th century, all these intellectuals called their language Bulgarian, but a struggled emerged between those who favored northeastern Bulgarian dialects and those who favored western Macedonian dialects as the basis for what would become the standard language. Northeastern Bulgarian became the basis of standard Bulgarian, and Macedonian intellectuals began to work for a separate Macedonian literary language. "</ref><ref>Tschizewskij, Dmitrij (2000) [1971]. ''Comparative History of Slavic Literatures''. Nashville, TN: [[Vanderbilt University Press]]. {{ISBN|978-0-826-51371-7}}. "The brothers knew the Old Bulgarian or Old Macedonian dialect spoken around Thessalonica."</ref><ref>Benjamin W. Fortson. ''Indo-European Language and Culture: An Introduction'', pg. 431 "Macedonian was not distinguished from Bulgarian for most of its history. Constantine and Methodius came from Macedonian Thessaloniki; their old Bulgarian is therefore at the same time 'Old Macedonian'. No Macedonian literature dates from earlier than the nineteenth century, when a nationalist movement came to the fore and a literacy language was established, first written with Greek letters, then in Cyrillic"</ref><ref>Benjamin W. Fortson. ''Indo-European Language and Culture: An Introduction'', p. 427 "The Old Church Slavonic of Bulgaria, regarded as something of a standard, is often called Old Bulgarian (or Old Macedonian)"</ref><ref>Henry R. Cooper. ''Slavic Scriptures: The Formation of the Church Slavonic Version of the Holy Bible'', p. 86 "We do not know what portions of the Bible in Church Slavonic, let alone a full one, were available in Macedonia by Clement's death. And although we might wish to make Clement and Naum patron saints of such as glagolitic-script, Macedonian-recension Church Slavonic Bible, their precise contributions to it we will have to take largely on faith."</ref> іноді вживається західними вченими в регіональному контексті.

Застарілий<ref name="books.google.com">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=nT--C2jhDQQC&pg=PA15
|title=On Medieval and Renaissance Slavic Writing
|last=Birnbaum
|first=Henrik
|year=1974
|isbn=9783-1-1186890-5
}}</ref> термін ''давньословенська мова''<ref name="books.google.com" /><ref name="gray">{{Harvnb|Lunt|2001}}.</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=Cy7mAAAAMAAJ
|title=The Universal Cyclopaedia
|year=1900
}}</ref><ref name="Kamusella 2008">{{Harvnb|Kamusella|2008}}{{Сторінка}}.</ref> використовувався вченими початку [[XIX століття]], які припустили, що ця мова базується на діалекті [[Паннонія|Паннонії]].

В українській термінології вживають різні назви для цієї мови: ''давньоболгарська, староболгарська, старослов'янська, церковнослов'янська, староцерковнослов'янська мова''. Утім, два перші терміни вживають нечасто. Терміни ''староцерковнослов'янська'' й ''церковнослов'янська'' не рівнозначні, їх уживають поряд як два щаблі історичного розвитку мови, при чому уточнюють, про [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янську мову]] якої саме редакції ідеться.

Ось як називають староцерковнослов'янську деякими (державними) слов'янськими мовами:
* [[Українська мова|Українська]]: (давньо-/старо)старослов'янська мова
* [[Білоруська мова|Білоруська]]: стараславянская мова, ''старослов'янська''
* [[Болгарська мова|Болгарська]]: старобългарски, ''староболгарська''
* [[Боснійська мова|Боснійська]]: staro(crkveno)slavenski, ''старо(церковно)слов'янська''
* [[Македонська мова|Македонська]]: старо(црковно)словенски, ''старо(церковно)слов'янська''
* [[Польська мова|Польська]]: staro-cerkiewno-słowiański, ''староцерковнослов'янська''
* [[Російська мова|Російська]]: старославянский язык, ''старослов'янська''
* [[Сербська мова|Сербська]]: старо(црквено)словенски, ''старо(церковно)слов'янська''
* [[Словацька мова|Словацька]]: (staro)slovienčina, ''(старо)слов'янська''
* [[Словенська мова|Словенська]]: stara cerkvena slovanščina, ''староцерковнослов'янська''
* [[Хорватська мова|Хорватська]]: staro(crkveno)slavenski, ''старо(церковно)слов'янська''
* [[Чеська мова|Чеська]]: staroslověnština, ''старослов'янська''

Для порівняння:
* [[Латинська мова|Латинська]]: lingua Slavonica antiqua ''старослов'янська''
* [[Англійська мова|Англійська]]: old Church Slavonic ''староцерковнослов'янська''
* [[Німецька мова|Німецька]]: altkirchenslawische Sprache ''староцерковнослов'янська''
* [[Французька мова|Французька]]: vieux slave ''старослов'янська''
* [[Грецька мова|Грецька]]: αρχαία εκκλησιαστική σλαβονική γλώσσα ''староцерковнослов'янська''

== Історія ==
Початки мови сягають [[863]] року, коли [[Моравське князівство|моравський князь]] [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислав]] звернувся до [[Список візантійських імператорів|візантійського імператора]] [[Михаїл III (візантійський імператор)|Михайла III]] з проханням вислати йому місіонерів для виховання в Моравії місцевого [[Духовенство|духівництва]]. Вибір упав на братів [[Кирило і Мефодій|Костянтина (у чернецтві Кирила) і Мефодія]]. Родом із [[Салоніки|Салонік]], ці грецькі діячі досконало володіли [[Слов'янські мови|слов'янською мовою]] в місцевому македонському варіанті. Костянтин створив окрему [[абетка|абетку]], якою б міг послуговуватися для місіонерської праці&nbsp;— опісля названу [[глаголиця|глаголицею]]&nbsp;— і вже прибувши до [[Велика Моравія|Великоморавії]], заходився перекладати нею богослужбові тексти.

В основу цієї новоствореної в процесі перекладу [[Літературна мова|літературної мови]] лягла найкраще відома Костянтину македонська [[говірка]], і Костянтин, у міру свого знання її та бажаючи стати зрозумілим місцевому населенню, послідовно вводив у неї моравські елементи. А вже по смерті Костянтина, в [[869]] році мовну й місіонерську діяльність продовжував Мефодій.

По смерті Методія, [[885]] року католицький єпископ Моравії Віхінґ почав гоніння на його учнів. Наума, Климента, Саву й Ангеларія було ув'язнено. Після звільнення послідовники й учні святих братів опинилися на вигнанні в [[Македонія (історична область)|Македонії]] та [[Болгарія|Болгарії]], на терені яких зокрема відзначилися святий Климент († [[916]]) і святий Наум († [[910]]), котрі надалі плекали церковнослов'янську мову. Зовсім природно, що моравські елементи мови тут у новому оточенні не були потрібні: більшість їх усунено і на місце моравської прийшла македонська редакція староцерковнослов'янської мови. У Болгарії, яка знаходилася під потужним [[Візантія|візантійським]] упливом, глаголиця на письмі й моравські її елементи вважалися особливо небажаними.

Уже за царювання [[Симеон (цар Болгарії)|Симеона]], імовірно близько [[893]] року, створено нову абетку, [[кирилиця|кирилицю]], подібну грецькій, проте з елементами глаголиці, а в мові усунено моравських елементів і додано натомість болгарських. Так і постала третя, болгарська [[Ізвод|редакція («''ізвод''»)]] ''староцерковнослов'янської мови''.
До речі, існували ще й [[Сербія|сербська]], [[Хорватія|хорватська]], [[русь]]ка і, коротко, [[Чехія|чеська]] редакції ''староцерковнослов'янської мови''.

== Графіка ==
Спочатку старослов'янська була написана [[Глаголиця|глаголицею]], але пізніше глаголиця була замінена [[Кирилиця|кирилицею]]<ref>{{Harvnb|Lunt|2001}}.</ref>, яка була розроблена в [[Перше Болгарське царство|Першому Болгарському царстві]] за указом [[Борис I Михайло|Бориса I Болгарського]] в [[IX століття|IX столітті]]. Приблизно дві третини староцерковнослов’янської літератури написані глаголицею. Сюди ж наводять такі аргументи, як наявність окремих глаголичних букв, слів або рядків, які зустрічаються всередині текстів, написаних кирилицею. Глаголиця замінила кирилицю лише на невеликій території вздовж Кварнерської затоки в [[Хорватія|Хорватії]] та в окремих областях [[Чехія|Чехії]]. В окремих місцевостях Хорватії глаголиця збереглася в Богослужбових книгах до другої половини [[20 століття|XX століття]], а в деяких церквах [[Загреб|Заґреба]] оголошення про майбутні відправи для парафіян писалися нею. Деякі хорватські монахи досі вміють читати й писати глаголицею, користуючись нею у своєму середовищі щодня; є такі люди і в [[Україна|Україні]]&nbsp;— користуються глаголицею декілька монахів у чоловічому монастирі села [[Колодіївка (Тернопільський район)|Колодіївка]] [[Скалатська міська громада|Скалатської міської громади]].

Місцевий боснійський кириличний алфавіт, відомий як ''[[босанчиця]]'', зберігся в [[Боснія і Герцеговина|Боснії]] та частині [[Хорватія|Хорватії]], тоді як варіант кутастої [[Глаголиця|глаголиці]] зберігся в [[Хорватія|Хорватії]]. Див. [[Церковнослов'янська кирилична абетка|ранній кириличний алфавіт]], щоб отримати детальний опис письма та інформацію про звуки, які він спочатку виражав.

== Редакції ==
Датою створення [[Слов'янська абетка|слов'янської абетки]] вважають 863 рік, коли брати Кирило й Методій прибули в Моравію. За деякими даними на той час вони вже мали готові книги слов'янською мовою. Фактично графіку й правопис було створено десь на початку 860-х років. IX—XI століття&nbsp;— період розквіту й поширення староцерковнослов'янської мови в усіх сферах культури слов'янських народів. Інтенсивний розвиток державности в слов'ян уплинув на їхню мовну диференціацію. Ці нові відмінності вливались у тексти староцерковнослов'янською мовою завдяки мимовільним помилкам переписувачів книг, через що вже з XII століття можна виділити чітку різницю у вимові певних звуків і вживанні певних словоформ на різних слов'янських землях. Такі варіанти церковнослов'янської мови називають ''редакціями ([[ізвод]]ами)''.

Виділяють такі [[Ізвод|редакції]] церковнослов'янської мови<ref>{{книга|автор=Супрун А. Е., Молдован А. М. |частина=Старославянский и церковнославянский язык |посилання частина= |заголовок=Языки мира. Славянские языки |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Москва |видавництво=Academia |рік=2005 |том= |сторінки=29—69 |сторінок= |серія= Языки мира |isbn=5-87444-216-X |тираж=}} {{ref-ru}}</ref>:

Ізводи давнього періоду створення (до XIV століття):
* Моравсько-чеський
* Хорватський
* Болгарсько-македонський
* Сербський
* Східнослов'янский

Ізводи середнього періоду створення (XIV—XV століття):
* Болгарський
* Сербський
* Московський
* [[Київський ізвод|Українсько-білоруський]]

Ізводи пізнього періоду створення (XVI—XVIII століття):
* Синодальний

До нашого часу збереглося мало текстів ''Староцерковнослов'янською мовою''. Не рахуючи дрібних фрагментів, моравську редакцію репрезентують так звані [[«Київські листки»]]; македонську редакцію&nbsp;— Зоґрафське, Ассеманієве й Маріанське євангелія (останнє з елементами сербської редакції), Синайський молитовник і Кльоців збірник казань; [[Фрейзінгенські уривки|Фрейзінґенські уривки]] представляють словенську редакцію; у болгарській редакції збереглися Савина Книга (євангеліє), Супрасльський збірник житій святих і ін. та Енінський Апостол. Усі ці тексти написані в XI столітті,&nbsp;— тільки «Київські Листки», можливо, наприкінці X століття.

=== Відмінності між різними мовами ===
Староцерковнослов'янську не слід плутати із сучасною [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янською]], а також з іншими стародавніми слов'янськими мовами&nbsp;— [[давньоруська мова|давньоруською]] (давньоукраїнською) і [[праслов'янська мова|праслов'янською]].

На відміну від [[східнослов'янські мови|східнослов'янського]] діалектного континууму, старослов'янська заснована на [[південнослов'янські мови|південнослов'янських]] ідіомах. У лексиці розбіжності проявляються не так сильно, що пов'язане не тільки з їхньою генетичною спорідненістю, але й упливом старослов'янської книжної та церковної мови на живі східнослов'янські говори. Відмінності між ними проявляються здебільшого у фонетиці й відповідають основним фонологічним розбіжностям південнослов'янських і східнослов'янських мов:
* Старослов'янському неповноголоссю відповідає давньоруське [[повноголосся]];
* Старослов'янському сполученню {{lang-cu2|-шт-}} відповідає давньоруське {{lang-orv2|-ч-}}&nbsp;— це пов'язано з [[Йотація в праслов'янській мові#Пом'якшення сполучень *tj, *dj|різними рефлексами]] ''*-tj'';
* Старослов'янському сполученню {{lang-cu2|-жд-}} відповідає давньоруське {{lang-orv2|-ж-}}&nbsp;— це пов'язано з [[Йотація в праслов'янській мові#Пом'якшення сполучень *tj, *dj|різними рефлексами]] ''*-dj'';
* Старослов'янським сполученням [[плавні приголосні|плавних]] зі знаками для [[редуковані голосні|редукованих]] {{lang-cu2|ь, ъ}} (які передавали [[плавні приголосні|складотворчі плавні]]) відповідають давньоруські сполучення звичайних плавних із попередніми редукованими {{lang-orv2|ьл, ъл, ьр, ър}}.

На відміну від сучасної церковнослов'янської мови, з її упорядкованою граматикою і правописом, старослов'янська не являла собою чітко закріпленої та стабільної системи, бо протягом століть її існування вона зазнавала різноманітних фонетичних, граматичних і лексичних змін, пов'язаних як із дією аналогії, так і з упливом живих слов'янських мов. Граматичні форми й правила правопису можуть значно різнитися в різних пам'ятках: залежно від ізводу й періоду написання.

Ранні пам'ятки старослов'янської мови досить точно відбивають особливості пізньої праслов'янської мови, але слід мати на увазі, що в IX&nbsp;ст. (яким датують початок старослов'янської), різні слов'янські діалекти відрізнялися досить значно, а ці ранні записи відбивають лише риси південнослов'янського діалектного ареалу.
;Приклади відмінностей
{| class="wikitable" style="clear:right;"
|+
!Староцерковнослов'янська мова
!Сучасна церковнослов'янська мова
!Давньоруська мова<br> (реконструкція)
!Праслов'янська мова<br> (реконструкція)
|-
|{{lang-cu2|бьрашно}}
|{{lang-cu2|брашно}}
|{{lang-orv2|борошьно}}
|''*boršьno''
|-
|{{lang-cu2|бѣжати, бѣшть}}
|{{lang-cu2|бѣжати, бѣщь}}
|{{lang-orv2|бѣчи}}
|''*běžati, *běgati''
|-
|{{lang-cu2|вѩште}}
|{{lang-cu2|вѧщше}}
|{{lang-orv2|вяче}}
|''*vęti̯e''
|-
|{{lang-cu2|дъждь}}
|{{lang-cu2|дожгь}}
|{{lang-orv2|*дъжджь}}
|''*dъždžь''
|-
|{{lang-cu2|камы, камык}}
|{{lang-cu2|камень}}
|{{lang-orv2|камы}}
|''*kāmŏn''
|-
|{{lang-cu2|ношть}}
|{{lang-cu2|нощь}}
|{{lang-orv2|ночь}}
|''*noktĭ''
|-
|{{lang-cu2|пламы}}
|{{lang-cu2|плама}}
|{{lang-orv2|поломѧ}}
|''*polmen''
|-
|{{lang-cu2|равьнъ}}
|{{lang-cu2|равънъ}}
|{{lang-orv2|ровьнъ}}
|''*оrvьnъ''
|-
|{{lang-cu2|свѣшта}}
|{{lang-cu2|свѣща}}
|{{lang-orv2|свѣча}}
|''*světi̯а''
|-
|{{lang-cu2|слъньце}}
|{{lang-cu2|солнце}}
|{{lang-orv2|сълньце}}
|''*s<sup>ъ</sup>l̥nьсе < *s<sup>ъ</sup>l̥nь''
|-
|{{lang-cu2|сѣшти}}
|{{lang-cu2|сѣщь}}
|{{lang-orv2|сѣчи}}
|''*sěkti''
|-
|{{lang-cu2|іадь, іасти}}
|{{lang-cu2|ѧдь, ѧсти}}
|{{lang-orv2|ѣда, ѣсти}}
|''*ěsti''
|-
|{{lang-cu2|іахати}}
|{{lang-cu2|ѧхати}}
|{{lang-orv2|ѣхати}}
|''*ěxati''
|}

== Автори ==
Історія старослов'янської писемності включає північну традицію, започатковану місією у [[Велика Моравія|Великій Моравії]], включаючи коротку місію в [[Панонські слов'яни|Нижній Паннонії]], і болгарську традицію, започатковану деякими місіонерами, які переїхали до [[Болгарія|Болгарії]] після вигнання з Великої Моравії.

Перші старослов'янські твори, переклади християнських літургійних і біблійних текстів, були створені візантійськими місіонерами [[Кирило і Мефодій|святими Кирилом]] і [[Кирило і Мефодій|Методієм]], переважно під час їхньої місії у [[Велика Моравія|Великій Моравії]].

Найважливішими авторами старослов'янської мови після смерти Методія та розпуску Великоморавської академії були [[Климент Охридський]] (активний також у Великій Моравії), [[Костянтин Преславський]], [[Чорноризець Храбр]] та [[Іван Екзарх]], усі вони працювали в [[Перше Болгарське царство|Першому Болгарському царстві]] наприкінці [[IX століття|IX]] — на початку [[X століття|X]] ст. [[Слов'янська книга Еноха|Друга Слов'янська книга Еноха]] збереглася лише староцерковнослов'янською мовою, хоча оригінал, безперечно, був [[Грецька мова|грецьким]] або навіть [[Іврит|єврейським]] чи [[Арамейська мова|арамейським]].

== Найважливіші пам'ятки ==
Найдавнішими зразками глаголичного й кириличного письма є написи на стінах Симеонівської церкви в [[Преслав (Болгарія)|Преславі]] (893—927) і Підпис Григорія (на грецькій грамоті 982 року).

=== Глаголиця ===
* [[Київські листки|Київські листки або Київський місал]] (X&nbsp;ст.), імовірно моравської редакції, збереглося 7 листків
* [[Зографське Євангеліє]] (X—XI&nbsp;ст.), 304 сторінки
* [[Маріїнське Євангеліє]] (XI&nbsp;ст.), 173 сторінки, очевидно написано в Македонії
* [[Ассеманієве Євангеліє|Ассеманієве Євангеліє або Ватиканське Євангеліє]] (XI&nbsp;ст.), 158 сторінок, [[апракос]]
* [[Збірник Клоца]] (XI&nbsp;ст.), 14 аркушів
* [[Синайський псалтир]] (кін. IX&nbsp;ст.), 177 сторінок
* [[Синайський требник]] (XI&nbsp;ст.), 19 аркушів, написано в Македонії
* [[Рильські листки]] (XI&nbsp;ст.), 11 аркушів, написано в Східній Болгарії
* [[Охридські листки]] (XI—XII&nbsp;ст.), 2 аркуші,
* [[Боянське Євангеліє]] (кін. XI&nbsp;ст.&nbsp;— глаголиця, поч. XIII&nbsp;ст.&nbsp;— кирилиця), 42 аркуші
* [[Зографський палімпсест]] (кін. XI&nbsp;ст.&nbsp;— глаголиця, XII&nbsp;ст.&nbsp;— кирилиця), 32 сторінки
* [[Віденські листки місалу]] (також Іршковичів уривок) (кін. XII&nbsp;— поч. XIII&nbsp;ст.)
* [[Фраґмент про 40 мучеників]], хорватська редакція
* [[Празькі уривки]] (XI—XII&nbsp;ст.), моравська редакція, 2 аркуші

=== Кирилиця ===
* [[Остромирове Євангеліє]] (1056—1057), 294 сторінки, написано в Києві<ref>[[iarchive:hrestomatija2015/page/n39|Остромирове Євангеліє 1056 – 1057 років]] / Хрестоматія з історії української мови Х–XIII&nbsp;ст. / [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]]; [[Інститут української мови НАН України|НАН України, Ін-т української мови]].&nbsp;— Київ; Житомир: «Полісся», 2015.&nbsp;— С. 41—55.&nbsp;— 349 с.&nbsp;— (Зібрання [[Пам'ятки української мови|пам'яток української мови]] найдавнішого періоду (Х&nbsp;— ХІІІ ст.)</ref>
* [[Савина книга]] (XI&nbsp;ст.), 129 сторінок, апракос
* [[Супрасльський літопис]] (XI&nbsp;ст.), 285 аркушів<ref>[[iarchive:hrestomatija2015/page/n125|Супрасльський збірник ХІ ст.]] / Хрестоматія з історії української мови Х–XIII&nbsp;ст. / [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]]; [[Інститут української мови НАН України|НАН України, Ін-т української мови]].&nbsp;— Київ; Житомир: «Полісся», 2015.&nbsp;— Київ; Житомир: «Полісся», 2015.&nbsp;— С. 127—130.</ref>
* [[Єнинський апостол]] (XI&nbsp;ст.), 39 аркушів, болгарська редакція
* [[Хіландарські листки]] (XI&nbsp;ст.)
* [[Листки Ундольського]] (XI&nbsp;ст.)
* [[Македонський листок]]
* [[Зографські листки|Листки Лаврова (Зографські)]] (XI&nbsp;ст.)
* [[Слуцький псалтир]] (XI&nbsp;ст.), 5 аркушів
* [[Реймське Євангеліє]] (XI&nbsp;ст.)<ref>[[iarchive:hrestomatija2015/page/n111|Реймське Євангеліє ХІ ст.]] / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст.&nbsp;— Житомир: Полісся, 2015.&nbsp;— С. 113—117.</ref>
* [[Купріянівські листки]] (XI&nbsp;ст.), 2 аркуші
* [[Фрейзінгенські уривки|Фрейзінґенські (Мюнхенські) уривки]] (X—XI&nbsp;ст.), 9 сторінок
* [[Новгородський кодекс]] (1015 рік ± 35 років)

== Церковнослов'янська мова української редакції ==

=== Статус мови ===
''Староцерковнослов'янська мова'' ніколи не була розмовною мовою. Це була надплемінна й наднаціональна [[мова]], призначена для церковних і суміжних жанрів. З хрещенням України (Руси) ''Староцерковнослов'янська мова'' була прийнята як церковна й [[літературна мова]]. Тексти всіх основних [[Ізвод|редакцій]] були відомі й копійовані в Україні: наприклад, моравська (або чеська) представлена Бесідами на євангелію Григорія В., сербська&nbsp;— Реймським євангелієм, але в основному [[Україна]] (як і [[Білорусь]] і [[Росія]]) сприйняла болгарську редакцію.

=== Виявлення особливостей ===
Спершу намагалися тексти цього типу просто копіювати, але згодом, поступово до них унесено низку місцевих рис: найраніше й найпослідовніше закінчення 3-ї особи [[дієслово|дієслів]] на '''-ть''' (порівн. церковнослов. '''-тъ''') і закінчення орудного відмінка однини [[іменник]]ів чоловічого й середнього роду '''-ъмь''' і '''-ьмь''' (порівн. церковнослов. '''-омь''' і '''-емь'''), невживання носових голосних ([[Юси|юсів]]), заміна сполуки '''дж''' (з праслов. *dj) на '''ж'''. Інших місцевих рис дотримувалися менш послідовно, а деякі з паралельних варіантів могли набирати стилістичних відтінків. До таких місцевих рис належали написання типу '''вьрхъ''' 'верх' (порівн. церковнослов. '''врьхъ'''); '''повноголосся'''; вживання '''ч''' замість '''щ''' (з праслов. *tj); вживання [[ять|'''ѣ''']], а не церковнослов'янського «[[Малий юс|малого юса]]» в закінченнях родового відмінка однини іменників жіночого роду м'якої відміни (як також називного-знахідного множини іменників жіночого роду і знахідного множини іменників чоловічого роду м'якої відміни: '''землѣ, конѣ'''&nbsp;— церковнослов. '''земля, коня'''; двоскладові закінчення в прикметниковій відміні замість церковнослов. трискладових ('''нового''' замість '''новаего'''); особливості [[Синтаксис української мови|синтаксиса]] й [[Лексика української мови|лексики]]. Так на основі болгарської редакції церковнослов'янської мови в процесі її часткового пристосування постала найдавніша [[Староукраїнська мова|літературна мова України]] (що з певними модифікаціями була також літературною мовою всієї [[Русь|Руси]]), яка використовувалася також в оригінальних творах місцевого походження (наприклад, [[Слово про закон і благодать|«Слово о законі і благодаті»]] [[Іларіон Київський|митрополита Іларіона]]).

=== Пам'ятки української редакції. Автори ===
Оригінальна література
* [[Слово про закон і благодать]] ([[Іларіон Київський|митрополит Іларіон]])
* [[Повчання для монашої братії]] ([[Феодосій Печерський|Феодосій (Теодосій) Печерський]])
* [[Про віру латинську]] ([[Феодосій Печерський|Феодосій (Теодосій) Печерський]])
* [[Повість минулих літ]] ([[Нестор Літописець]])
* [[Житіє Феодося Печерського]] ([[Нестор Літописець]])
* [[Повчання Володимира Мономаха]] ([[Володимир Мономах]])
* [[Послання]] ([[Климент (Смолятич)|Клим Смолятич]])
* [[Слово в нову неділю по Пасці]] ([[Кирило Туровський|Кирило Турівський]])
* [[Ходіння ігумена Даниїла|Житіє і ходіння Даниїла, Руської землі ігумена]] ([[Даниїл Паломник|Данило Паломник]])
* [[Києво-Печерський патерик]]
* [[Данило Заточник|Слово Данила Заточника]] або Моління Данила Заточника

{{interwiki|cu|Гла́вьна страни́ца|старослов'янською|}}

== Див. також ==
* [[Староцерковнослов'янська Вікіпедія]]
* [[Церковнослов'янська мова]]
* [[Ізвод]]
* [[Давньоруська мова]]
* [[Пам'ятки української мови]]
* [[Міжслов'янська мова]]
* [[Слов'яносербська мова]]
* [[Слов'янські мови]]
* [[Мова богослужіння]]
* [[Нарис слов'янської історії та культури]]
* [[Список славістичних журналів]]
* {{нп|Історія болгарської мови|||History of the Bulgarian language}}

== Примітки ==
<references responsive="" />

== Література ==
* ''Белей Любомир'', ''Белей Олег''. Старослов'янсько-український словник.&nbsp;— Львів: Свічадо, 2001.&nbsp;— 332 с.&nbsp;— ISBN 966-561-223-9
* ''Л.&nbsp;В.&nbsp;Біленька-Свистович, Н.&nbsp;Р.&nbsp;Рибак''. Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником для духов. навч. закл.&nbsp;— К.: Криниця, 2000.
* Старослов'янська мова: історія, фонетика, словозміна: збірник завдань та вправ: навчальний посібник / Громик Ю. В.&nbsp;— Київ: Кондор, 2018.&nbsp;— 184 с.&nbsp;— ISBN 978-617-7582-67-9
* Старослов'янська мова / Царалунга І. Б.&nbsp;— Львів: Новий Світ-2000, 2019.&nbsp;— 188 с.&nbsp;— ISBN 966-418-043-2.

== Посилання ==
{{InterWiki|cu|Главьна страница|церковнослов'янською|}}
* ''[[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В. М.]]'' [https://archive.org/stream/UkrMovEnts#page/n641/mode/1up Старослов'янська мова] // {{ЕУМ}}&nbsp;— С. 640—641.
* ''Півторак Г. П.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Staroslovianska_mova Старослов'янська мова] // {{ЕІУ|9|826}}
* [https://archive.org/details/ogiienkoPamyatki/page/n104/mode/1up Староцерковнослов'янська мова української редакції] / [[Іларіон (Огієнко)|Огієнко Іван]]. Пам'ятки старослов'янської мови Х—XI віків / Історія церковнослов'янської мови. Том 5.&nbsp;— Варшава: Друкарня Синодальна, 1929.&nbsp;— С. 103—188.
* ''Шевельов Ю.'' [http://litopys.org.ua/encycl/euii233.htm Староцерковнослов'янська мова] // {{ЕУ}}

* [https://lrc.la.utexas.edu/eieol/ocsol Староцерковнослов’янська онлайн] від Тодда Б. Краузе та Джонатана Слокума, безкоштовні онлайн-уроки в [https://liberalarts.utexas.edu/lrc Центрі лінгвістичних досліджень] [[Техаський університет в Остіні|Техаського університету в Остіні]]
* [https://www.academia.edu/79437770/Ein_praktisches_Lehrbuch_des_Kirchenslavischen_Band_I_Altkirchenslavisch Ein praktisches Lehrbuch des Kirchenslavischen.] [https://www.academia.edu/79437770/Ein_praktisches_Lehrbuch_des_Kirchenslavischen_Band_I_Altkirchenslavisch Група I: Altkirchenslavisch] Ніколіна Трунте, безкоштовний 418-сторінковий онлайн-підручник старослов’янської мови (прокрутіть вниз)
* [http://www.aatseel.org/medieval_slavic_font Середньовічні слов'янські шрифти] на [[AATSEEL]]
* [https://web.archive.org/web/20140222042759/http://andregarzia.on-rev.com/richmond/LANGTOOLS.html Старослов'янський додаток для введення даних]
* [http://www.helsinki.fi/slaavilaiset/ccmh/ Corpus Cyrillo-Methodianum Helsingiense: електронний корпус старослов'янських текстів]
* [https://web.archive.org/web/20100626015553/http://www.library.illinois.edu/spx/webct/SubjectResources/SubSourGen/lingocs2.htm Науковий посібник зі старослов'янської мови]
* Біблія старослов’янською мовою – російська редакція [[oldwikisource:Бі́блїа|(Вікіджерела)]], [https://azbyka.ru/biblia/misc/tsya.pdf (PDF)] Archived   , [https://apps.apple.com/ru/app/библия-синодальный-перевод/id918906169 (iPhone)], [https://play.google.com/store/apps/details?id=org.alexsem.bibcs4 (Android)]
* [https://web.archive.org/web/20110719123753/http://www.manu.edu.mk/cal/CAL/004_Seg_Staroslovenski.pdf Старослов'янська та македонська редакція церковнослов'янської мови, Елка Улчар] {{In lang|mk}}
* [[Vittore Pisani|Вітторе Пізані]], [https://www.scribd.com/doc/107841186/Vittore-Pisani-mater-Europa11111 Староболгарська мова] Archived   , Софія, Буквіца, 2012. англійська, болгарська, італійська.
* Філіп Аммон: [http://sjani.ge/sjani-17/ფილიპპ%20ამონი.pdf ''Tractatus slavonicus'' .] у: ''Sjani (Думки) Грузинський науковий журнал теорії літератури та порівняльного літературознавства'', N 17, 2016, стор.&nbsp;248–56
* {{YouTube|BFK3DJ7Kn6s|Agafia (Ага́фия). Hermit Surviving in Russian Wilderness for 70 years}}
* [https://spw.uni-goettingen.de/projects/aig/lng-chu.html glottothèque – Ancient Indo-European Grammars online], онлайн-колекція вступних відео до давніх індоєвропейських мов, створена Університетом Геттінгена
{{Бібліоінформація}}

{{Церковнослов'янська мова}}
{{Слов'янські мови}}
{{Переклади Біблії navbox}}
{{Храми Київської Русі}}
{{Християнство-теми}}

[[Категорія:Слов'янські мови]]
[[Категорія:Старослов'янська мова]]
[[Категорія:Південнослов'янські мови]]
[[Категорія:Мертві мови Європи]]
[[Категорія:Мертві мови України]]
[[Категорія:Християнські літургійні мови]]
[[Категорія:Мертві слов'янські мови]]