Перегляд вихідного коду сторінки Голонасінні

{{Automatic taxobox
| name = Голонасінні
| fossil_range = {{Geological range|380|0}}[[девонський період]]&nbsp;— [[голоцен|наш час]]
| image = Fichtennadel.jpg
| image_caption = Листя білої ялини
| image_width = 260px

| taxon = Gymnosperms
| subdivision_ranks = Субгрупи
| subdivision = 
* [[Хвойні]] (Coniferophyta)
* [[Гінкгоподібні]] (Ginkgophyta)
* [[Саговникоподібні]] (Cycadophyta)
* [[Гнетоподібні]] (Gnetophyta)
}}

'''Голонасі́нні''' (Gymnospermae)&nbsp;— група [[Насінні|насінних]] [[Зелені рослини|рослин]], що характеризуються наявністю [[насіння]] і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках [[шишка|шишок]] (звідки й назва групи). [[Етимологія]]: {{lang-el|γυμνόσπερμος}}&nbsp;— «''голе насіння''». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком [[Антарктида|Антарктиди]]), причому більшість,&nbsp;— особливо [[Хвойні|хвойних порід]],&nbsp;— у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні&nbsp;— це [[дерево|дерева]] і [[кущ]]і, рідко, лози, [[трави|трав'янистих]] рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою,&nbsp;— значний [[ароморфоз]], що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин [[Суходіл|суходолом]]. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога [[Запліднення#Запліднення в рослин|внутрішнього запліднення (без води)]]. [[Пилок]] голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає [[яйцеклітина|яйцеклітини]] і забезпечує злиття [[гамета|гамет]]. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, [[брунька]]ми і [[сім'ядолі|сім'ядолями]], запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.

Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений [[камбій]] сприяє росту [[Стебло|стебла]] в товщину. [[Стовбур (ботаніка)|Стовбур]] міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса [[Клітина#Будова еукаріотичної клітини|клітин]] якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти [[Вітер|вітрам]].

Це переважно [[вічнозелені рослини]]. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших&nbsp;— дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.

У [[Життєвий цикл|життєвому циклі]] голонасінних велике значення має [[спорофіт]]: він є носієм органів спороношення і домівкою для [[гаметофіт]]ів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.

За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У [[Тропіки|тропіках]] і [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропіках]] [[Півкулі Землі|обох півкуль Землі]] в [[Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси|низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках]] зростають [[саговник]]и. Зовні вони дуже схожі на [[Папоротеподібні|папороті]] або [[Пальмові|пальми]].

В [[Україна|Україні]] голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Родину соснових представляють: [[ялиця біла]], [[модрина європейська]], [[ялина європейська]], ''[[Pinus brutia]]'', [[сосна кедрова]], [[сосна гірська]], [[сосна чорна]], [[сосна звичайна]]; кипарисових&nbsp;— [[ялівець звичайний]], [[ялівець високий]], [[яловець смердючий]], [[ялівець колючий]], [[ялівець козацький]]; ефедрових&nbsp;— [[ефедра двоколоса]]; тисових&nbsp;— [[тис ягідний]].

Різноманіття голонасінних найкраще спостерігати в [[Ботанічний сад|ботанічних садах]] і [[Дендрологічний парк|дендрологічних парках]]. Принаймні хвойні дерева дуже добре представлені в колекціях по всій [[Помірний кліматичний пояс|помірній зоні світу]].

== Систематика ==
Рослини поділяються на дві великі групи, судинні рослини й несудинні рослини. Несудинні рослини не мають тканин, спеціалізованих для транспортування води та поживних речовин між різними частинами рослини. До них належать всі [[водорості]], [[мохи]] і пов'язані організми. Судинні рослини мають такі транспортні системи. Вони включають переважну більшість звичних наземних рослин і можуть бути розділені на три основні групи залежно від основних особливостей репродуктивної системи. Найпростішими й найстарішими з них є папороті й пов'язані організми. Наступна група&nbsp;— це голонасінні (трохи більше 1000 описаних видів). Останньою і, безумовно, найчисленнішою групою є [[покритонасінні]] (близько 250&nbsp;000 описаних видів). Голонасінні відрізняються від квіткових рослин тим, що насіння не укладене в [[зав'язь]], а в одну з різноманітних структур, найбільш відома з яких&nbsp;— [[шишка]]. Сучасні голонасінні поділяються на 4 класи: [[саговникоподібні]], [[гнетоподібні]], [[гінкгоподібні]], [[хвойні]].

'''Голонасінні''' (Gymnospermae)
* Клас [[гінкгоподібні]] (Ginkgoopsida)
** порядок Ginkgoales
*** Родина [[гінкгові]] (Ginkgoaceae)
* Клас [[гнетоподібні]] (Gnetopsida)
** порядок ефедроцвіті (Ephedrales)
*** Родина [[ефедрові]] (Ephedraceae)
** порядок Gnetales
*** Родина [[гнетові]] (Gnetaceae)
** порядок Welwitschiales
*** Родина [[вельвічієві]] (Welwitschiaceae)
* Клас [[саговникоподібні]] (Cycadopsida)
** порядок Cycadales
*** Родина [[саговникові]] (Cycadaceae)
*** Родина [[стангерієві]] (Stangeriaceae)
*** Родина [[замієві]] (Zamiaceae)
* Клас [[хвойні]] (Pinopsida)
** порядок Pinales
*** Родина [[араукарієві]] (Araucariaceae)
*** Родина [[головчато-тисові]] (Cephalotaxaceae) (родину визнають не всі науковці, включаючи цю групу рослин до тисових)
*** Родина [[кипарисові]] (Cupressaceae)
*** Родина [[соснові]] (Pinaceae)
*** Родина [[подокарпові]] (Podocarpaceae)
*** Родина [[сціадопітисові]] (Sciadopityaceae)
*** Родина [[тисові]] (Taxaceae)

До голонасінних також належить кілька порядків викопних рослин: {{вимер}}[[Bennettitales]], †[[Erdtmanithecales]], †[[Pentoxylales]], †[[Czekanowskiales]]

== Див. також ==
* [[Список голонасінних Європи]]

== Джерела ==
* Дендрофлора України. Дикорослі і культивовані дерева і кущі. Голонасінні: Довідник / М.&nbsp;А.&nbsp;Кохно, В.&nbsp;Ш.&nbsp;Гордієнко, Г.&nbsp;С.&nbsp;Захаренко та ін.&nbsp;— К.: Фітосоціоцентр, 2001.&nbsp;— 207 с.
* [http://www.conifers.org/zz/gymnosperms.php The Gymnosperm Database] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150314000133/http://www.conifers.org/zz/gymnosperms.php |date=14 березня 2015 }}
* [http://www.iucnredlist.org/ International Union for Conservation of Nature and Natural Resources] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6IuYnscCO?url=http://www.iucnredlist.org/ |date=16 серпня 2013 }}

== Посилання ==
* ''Руденко В. П., Сербін А. Г.'' [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3017/golonasinni Голонасінні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310175053/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3017/golonasinni |date=10 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]

{{Authority control}}
{{Taxonbar|from=Q133712}}
{{голонасінні-доробити}}

{{Портали|Ботаніка|Біологія}}

[[Категорія:Насінні]]
[[Категорія:Голонасінні| ]]