Симон Мартин Косаківський
Симон Мартин Косаковський (Шимон Марцін Коссаковський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили, нині Йонавський район, Литва — 25 квітня 1794, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792—1793), останній великий гетьман литовський (1793—1794). На посаді великого гетьмана разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом проводив програму по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.
| Симон Мартин Косаківський | |
|---|---|
| пол. Szymon Marcin Kossakowski | |
.jpg) | |
| Народився | 1741[1][4][…] Šilaid, Q11825634?, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер | 25 квітня 1794[1][2][3] Вільнюс, Річ Посполита[1][3] ·повішення[3] |
| Країна | Річ Посполита |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Kaunas Jesuit Gymnasiumd і Кенігсберзький університет |
| Членство | Торговицька конфедерація |
| Посада | Великий гетьман Литовський[3], польний гетьман литовський[5], Консул Конфедерації, посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd і Q81052598? |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Коссаковські |
| Батько | Dominink Kossakowskid |
| Мати | Marijona Kosakovskienėd |
| У шлюбі з | Teresa Potockad[6][7] |
| Діти | Natalia Kossakowskad |
| Нагороди |   |
 | |
Біографія
ред.
Народився, очевидно, між січнем і квітнем 1741 року в маєтку Шили, нині Йонавський район, Литва. Наймолодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаковського (1711—1743), який у 1733—1735 роках був прихильником короля Станіслава Лещинського,[8] і його дружини Маріанни Забелло.
Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.
У 1764 році як ковенський підчаший проголосував за вибір королем Станіслава Августа Понятовського під впливом вуя — ковенського маршалка Антонія Забелла,[8] але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.
У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.
Під час повстання Костюшка 24 квітня 1794 року був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. Наступного дня за вироком суду 25 квітня був повішений у жовтому халаті на шибениці на Ратушній площі разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом та ще кількома зрадниками.
Похований у крипті костелу Святого апостола Якова у Йонаві.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1032803312 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в г д Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 154.
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 159.
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2019. — С. 197. — ISBN 978-83-65880-76-5
- ↑ Jeziorski P. A. Awans społeczno-majątkowy polsko-inflanckich Hylzenów w XVIII wieku. Źródła sukcesu i przyczyny upadku // Беларуска-польскія моўныя, літаратурныя, гістарычныя і культурныя сувязі. Да 220-годдзя з дня нараджэння Адама Міцкевіча: зб. арт. па матэрыялах міжнар. навук. канф. / за ред. І. Э. Багдановіч — Мінск: БДУ, 2018. — С. 420. — 439 с. — ISBN 978-985-566-676-0
- ↑ а б Konopczyński W. Kossakowski Szymon Marcin… — S. 288.
Джерела
ред.- Konopczyński W. Kossakowski Szymon Marcin (1741—1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — 161—320 s. — S. 288—293. (пол.)
Посилання
ред.- Strona o rodzinie Pinocy // Szymon Kossakowski[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
- Jonavos rajono savivaldybės viešoji biblioteka (пол.)