Кубок Інтертото
Кубок Інтертото (англ. UEFA Intertoto Cup)[1] — літній клубний турнір, що проводився з 1961 по 2008 рік і був під егідою УЄФА з 1995 по 2008 рік[2]. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ані до Ліги чемпіонів, ані до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. У 2008 році розігрувався востаннє, після чого був скасований[3].
Засновано | 1961 рік |
---|---|
Реорганізовано | з 1995 під егідою УЄФА |
Скасовано | 2008 рік |
Конфедерація | УЄФА (Європа) |
Кількість команд | 50 |
Поточний чемпіон | Брага |
Сайт | Офіційний сайт |
Кубок Інтертото 2008 |
Турнір було засновано у сезоні 1961/1962, а у 1995 УЄФА взяло його під свій патронат.
Історія
ред.Ідея створення Кубку Інтертото належить засновникові Кубку ярмарків, швейцарцю Ернсту Томену і австрійському тренеру Карлу Раппану. Перший турнір відбувся 1961 року за спонсорської підтримки букмекерських контор. Вони були зацікавлені у такому літньому турнірі, щоб не припиняти свою роботу[4] .
Спочатку турнір називався Міжнародним футбольним кубком (англ. International Football Cup). Він не був визнаний УЄФА і мав неофіційний статус. Кубок складався з групового етапу, раунду плей-оф і фіналу.
Починаючи з 1967 року було складно організовувати ігри, тому плей-оф і фінал не проводилися, не було одноосібного переможця, а визначалися лише переможці в групових турнірах.
У 1995 УЄФА вирішила взяти турнір під свій контроль і змінити його формат. Спочатку два переможці отримували місця в Кубку УЄФА[5]. Один з перших переможців, Бордо, діставшись фіналу Кубку УЄФА сезону 1995/1996, надихнув УЄФА додати ще одне місце у Кубку УЄФА. Таким чином, три переможці турніру отримували місця в Кубку УЄФА.
Багатьом клубам не подобався цей турнір через те, що він заважав їм готуватись до наступного сезону. В результаті, вони не брали участь у змаганнях. У наступні роки УЄФА дозволила країнам відмовлятися від своїх місць. Наприклад, у 1998 році Шотландія, Сан-Марино, Молдова відмовилися від своїх місць, а Англія[6], Португалія, Греція від одного з двох своїх місць. Інші ж клуби будували фундамент свого успіху у Кубку УЄФА на виступах у Кубку Інтертото. Більше того, УЄФА заперечувала той факт, що турнір шкодить клубам.
Все ж таки, 2006 року УЄФА вкотре змінила формат турніру, зменшивши навантаження на клуби. Цей розіграш став новаторським ще й тому, що УЄФА вирішила нагородити англійський Ньюкасл[7] кубком за те, що він пройшов далі за всіх у розіграші Кубку УЄФА з тих команд, які потрапили туди завдяки виступам у Кубку Інтертото[8].
У грудні 2007 року, після обрання нового президента УЄФА, Мішеля Платіні, було оголошено, що з 2009 року Кубок Інтертото буде скасований. Це була частина цілої низки змін, які повинні були провестись у системах розіграшу Ліги чемпіонів, Кубку УЄФА. Відтак, команди, які б мали брати участь у Кубку Інтертото, тепер виступають у кваліфікаційних етапах Ліги Європи УЄФА, що були розширені до чотирьох раундів щоб умістити їх.
Переможці
ред.1961—1967
ред.Сезон | Переможець | Фіналіст | Рахунок |
---|---|---|---|
1961–62 | Аякс (Амстердам) | Феєнорд | 4:2 |
1962–63 | Словнафт (Братислава) | Падова | 1:0 |
1963–64 | Словнафт (Братислава) | Полонія (Битом) | 1:0 |
1964–65 | Полонія (Битом) | Лейпциг | 5:1, 0:3 |
1965–66 | Локомотив (Лейпциг) | Норрчепінг | 4:0, 0:1 |
1966–67 | Айнтрахт (Франкфурт) | Словнафт (Братислава) | 1:1, 3:2 д.ч. |
1967—1994
ред.У цей період у турнірі не визначався єдиний переможець, проходили лише групові раунди.
Регіональна система (1967, 1968, 1970)
ред.Рік | Група A1 | Група A2 | Група A3 | Група A4 | Група A5 | Група A6 | Група B1 | Група B2 | Група B3 | Група B4 | Група B5 | Група B6 | Група B7 | Група B8 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1967 | Лугано | Феєнорд | Лілль | Льєрс | – | – | Ганновер 96 | Заглембє (Сосновець) | Полонія (Битом) | Гетеборг | Рух (Хожув) | Кошице | КБ (Копенгаген) | Фортуна (Дюссельдорф) |
1968 | Нюрнберг | Аякс (Амстердам) | Спортінг (Лісабон) | Феєнорд | Еспаньйол | АДО Ден Гаг | Карл-Маркс-Штадт | Емпор (Росток) | Слован (Братислава) | Кошиці | Локомотив (Кошиці) | Одра (Ополе) | Айнтрахт (Брауншвейг) | Легія |
1970 | Слован (Братислава) | Гамбург | Уніон (Теплиці) | МВВ | Кошиці | – | Айнтрахт (Брауншвейг) | Славія (Прага) | Олімпік (Марсель) | Естерс | Вісла (Краків) | Аустрія (Зальцбург) | Банік (Острава) | Полонія (Битом) |
Нерегіональна система (1969, 1971—1994)
ред.1995—2005
ред.У турніру було три (1995 — два) переможці, які кваліфікувались до Кубка УЄФА.
Рік | Переможці | Фіналісти | Результат |
---|---|---|---|
1995 | Страсбур | Тіроль (Інсбрук) | 7–2 |
Бордо | Карлсруе | 4–2 | |
1996 | Карлсруе | Стандард (Льєж) | 3–2 |
Генгам | Ротор (Волгоград) | 2–2 (г.) | |
Сількеборг | Сегеста | 2–2 (г) | |
1997 | Бастія | Гальмстад | 2–1 |
Олімпік (Ліон) | Монпельє | 4–2 | |
Осер | Дуйсбург | 2–0 | |
1998 | Валенсія | Аустрія (Зальцбург) | 4–1 |
Вердер | Воєводина | 2–1 | |
Болонья | Рух (Хожув) | 3–0 | |
1999 | Монпельє | Гамбург | 2–2 (3–0 пен.) |
Ювентус | Ренн | 4–2 | |
Вест Гем Юнайтед | Мец | 3–2 | |
2000 | Удінезе | Сігма (Оломоуць) | 6–4 |
Сельта | Зеніт (Санкт-Петербург) | 4–3 | |
Штутгарт | Осер | 3–1 | |
2001 | Астон Вілла | Базель | 5–2 |
Парі Сен-Жермен | Брешія | 1–1 (г.) | |
Труа | Ньюкасл Юнайтед | 4–4 (г.) | |
2002 | Малага | Вільярреал | 2–1 |
Фулгем | Болонья | 5–3 | |
Штутгарт | Лілль | 2–1 | |
2003 | Шальке 04 | Пашинг | 2–0 |
Вільярреал | Геренвен | 2–1 | |
Перуджа | Вольфсбург | 3–0 | |
2004 | Лілль | Уніан Лейрія | 2–0 дч |
Шальке 04 | Слован (Ліберець) | 3–1 | |
Вільярреал | Атлетіко (Мадрид) | 2–2 (3–1 пен.) | |
2005 | Гамбург | Валенсія | 1–0 |
Ланс | ЧФР (Клуж-Напока) | 4–2 | |
Олімпік (Марсель) | Депортіво (Ла-Корунья) | 5–3 |
2006—2008
ред.Перераховано всі 11 команд, які виграли свої фінали турніру, кваліфікуючись до Кубка УЄФА. Володарі кубку (визначений за найкращими результатами в Кубку УЄФА) виділені жирним шрифтом.
Примітки
ред.- ↑ Most precisely, from Fußball-Toto (football pool); cf. Hesse-Lichtenberger, Ulrich (2005). Flutlicht und Schatten: die Geschichte des Europapokals (нім.). Bielefeld: Verlag Die Werkstatt. с. 183. ISBN 38-95-33474-X.
- ↑ UEFA Intertoto Cup history. UEFA. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ Chaplin, Mark (1 грудня 2007). Champions League changes agreed. UEFA. Архів оригіналу за 24 February 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
- ↑ Elbech, Søren Florin. Background on the Intertoto Cup. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ New look for Intertoto Cup. UEFA. Архів оригіналу за 1 січня 2007. Процитовано 20 February 2007.
- ↑ Intertoto Cup: English Joy. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ Newcastle to lift Intertoto Cup. BBC Sport. December 2006. Процитовано 20 February 2007.
- ↑ Regulations of the Intertoto Cup 2006 (PDF). UEFA. Процитовано 15 квітня 2007.
The clubs which qualify for ... the UEFA Cup and which subsequently go furthest in the competition each receive a UEFA Intertoto Cup trophy
Посилання
ред.Це незавершена стаття про футбол. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |