Іркутськ

місто Іркутськ
рос. Иркутск
Герб Іркутська	Прапор Іркутська
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Сибірський федеральний округ
Муніципальний район	Іркутська область
Код ЗКАТУ:	25401000000
Код ЗКТМО:	25701000001
Основні дані
Час заснування	1661
Статус міста	1686
Населення	▼606 369 (2024)
Площа	277 км²
Поштові індекси	664xxx
Телефонний код	+7 3952
Географічні координати:	52°17′00″ пн. ш. 104°18′00″ сх. д. / 52.283333333333° пн. ш. 104.3° сх. д.
Часовий пояс	UTC+8, UTC+9 влітку
Висота над рівнем моря	440 м
День міста	Перша неділя червня
	Влада
Вебсторінка	www1.irkutsk.ru
Міський голова	Дмитро Вікторович Бердников
	Мапа
	; Іркутськ ; Іркутськ
	Іркутськ у Вікісховищі

Ірку́тськ (рос. Иркутск, бур. Эрхүү) — обласний центр Іркутської області в азійській частині Росії. Розташований у Східному Сибіру, на берегах Ангари при впадінні в неї Іркута (звідси назва міста), за 66 км на захід від Байкалу. Великий вузол на Транссибірській магістралі. Є міжнародний аеропорт. Населення — 606 369^[1] жителів (2024), 23 місце серед міст Росії в 2020 році.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іркутськ (значення).

Історія

1775 — 1796: центр Іркутського намісництва.

Клімат

Клімат Іркутськ (1981–2010)
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	2,3	10,2	20,0	29,2	34,5	35,6	37,2	34,7	29,7	25,6	14,4	5,3	37,2
Середній максимум, °C	−12,8	−7,8	0,3	9,4	18,1	22,7	24,8	22,2	15,7	7,7	−2,7	−10,6	7,3
Середня температура, °C	−17,8	−14,4	−6,4	2,5	10,2	15,4	18,3	15,8	9,1	1,8	−7,6	−15,3	1,0
Середній мінімум, °C	−21,8	−19,6	−12,2	−2,8	3,6	9,3	13,0	10,9	4,3	−2,5	−11,6	−19,2	−4,1
Абсолютний мінімум, °C	−49,7	−44,7	−37,3	−31,8	−14,3	−6	0,4	−2,7	−11,9	−30,5	−40,4	−46,3	−49,7
Норма опадів, мм	13	8	12	18	37	78	114	91	52	21	20	16	480
Кількість сонячних годин	93	149	207	223	266	264	243	218	182	152	93	62	2142
Кількість дощових днів	0	0,04	1	9	15	18	18	17	16	9	2	0	105
Кількість сніжних днів	21	16	13	11	3	0,2	0	0	2	10	20	23	119
Вологість повітря, %	82	76	65	56	55	67	74	78	76	73	79	85	72

Транспорт

Автомобільний

Через лівий берег Ангари містом прокладена чотирисмугова федеральна автодорога «Байкал» Р255, Р258, AH6 Новосибірськ — Чита. З правого берега прокладені обласні траси Р418 на селище Усть-Ординський, по Олександрівському тракту — на Усть-Уду, по Байкальському тракту — на Листвянку. На захід у напрямку Шелехова споруджено обхід Іркутська^[ru].

Мости

Транспортні переходи через Ангару проходять по греблі ГЕС і трьом мостам — Глазковському^[ru] в центрі, побудованому за проектом архітектора І. Француза, а також Іннокентьєвському і Академічному^[ru]^[2]. . Залізничний міст споруджено через річку Іркут.

Громадський транспорт

Громадський транспорт представлено автобусами, трамваями, тролейбусами, маршрутними таксі та таксі.

Залізничний

Місто обслуговують дві залізничні станції: Іркутськ-Пасажирський та Іркутськ-Сортувальний

Авіаційний

Місто обслуговує аеропорт Іркутськ. У Ленінському окрузі на території авіазаводу діє випробувальний аеродром Іркутськ-2.

Наука і освіта

У місті працює Іркутський науково-дослідний інститут благородних і рідкісних металів та алмазів.

Вищі навчальні заклади Іркутська

Іркутський державний університет
Іркутський державний технічний університет
Іркутський державний аграрний університет імені О. О. Єжевського
Іркутський державний медичний університет
Іркутський державний університет шляхів сполучення
Байкальський державний університет

Музеї

Іркутський обласний художній музей імені В. П. Сукачова
Іркутський обласний краєзнавчий музей
Музей історії міста Іркутська
Іркутський музей декабристів

Пам'ятники

У місті встановлено пам'ятник Олександру III .

Відомі люди

Віктор Якович Кузеванов — російський біолог і еколог, громадський діяч.
Шеліхов Григорій Іванович — російський дослідник, мореплавець, купець.
Вампілов Олександр Валентинович — російський драматург.
Распутін Валентин Григорійович — російський письменник.

Уродженці

1796 — Микола Олексійович Полєвой, письменник, критик, журналіст, історик
1823 — Всеволод Іванович Вагін, історик, громадський діяч
1841 — Серафим Серафимович Шашков, історик, публіцист
1842 — Іван Іванович Моллесон, санітарний лікар, один з організаторів земської медицини
1844 — Олексій Павлович Федченко, натураліст, дослідник Середньої Азії
1849 — Олександр Михайлович Сибіряков, золотопромисловець, меценат, дослідник Сибіру
1854 — Інокентій Іванович Канонніков, хімік
1858 — Микола Олександрович Холодковський, зоолог, поет-перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН
1862 — Павло Олександрович Аргунов, історик, один із засновників «Товариства перекладачів і видавців»
1866 — Микола Олександрович Второв, один із представників російської фінансової олігархії
1870 — Альфред Владиславович Мольков, гігієніст, основоположник гігієни дітей і підлітків у СРСР
1874 — Яків Модестович Гаккель, учений і конструктор в галузі літакобудування та тепловозобудування
1878 — Сідлецький Людвіг український політик, письменник, прозаїк. Ветеран Армії УНР. Один з провідних діячів Союзу гетьманців-державників.
1881 — Микола Миколайович Ворожцов, хімік-органік, один з організаторів анілінофарбувальної промисловості
1888 — Марк Костянтинович Азадовський, фольклорист, літературзнавець, етнограф
1888 — Борис Леонідович Лічков, геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, видатний український та радянський вчений.
1898 — Леонід Сергійович Соболєв, письменник
1900 — Микола Павлович Охлопков, режисер, актор
1901 — Михайло Ілліч Ромм, кінорежисер
1902 — Олександр Мінейович Розенберг, вчений у галузі теорії різання металів
1906 — Микола Васильович Челноков, льотчик, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу
1908 — Павло Пилипович Нилін, письменник
1909:
- Михайло Леонтійович Міль, конструктор гелікоптерів
- Уан-Зо-Лі Володимир Валентинович, радянський артист цирку, кіноактор.
1919 — Шеметов Микола Станіславович, театральний художник.
1920 — Іван Іванович Петров (Краузе), співак (бас), народний артист СРСР
1926 — Курочкін Олександр Дмитрович, український кінорежисер.
1934 — Борис Валентинович Волинов, космонавт, двічі Герой Радянського Союзу
1934 — Борис Лапін — російський радянський письменник-фантаст, дитячий письменник, літературний критик, журналіст та кіносценарист.
1938 — Рудольф Хаметович Нурієв, артист балету
1939 — Луценко Валентин Михайлович — радянський і український балетмейстер, заслужений працівник культури України.
1947 — Геннадій Михайлович Гайда, поет
1961 — Галина Вікторівна Бєляева, акторка
1974 — Іван Вирипаєв, режисер, актор, драматург

Див. також

3224 Іркутськ — астероїд, названий на честь міста^[3].
Іркутський трамвай
Масове отруєння метиловим спиртом в Іркутську

Примітки

↑ Site. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. rosstat (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2024. Процитовано 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑ Иркутским мостам дали новые официальные имена. // gazetairkutsk.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2011. [Архівовано 2014-03-31 у Wayback Machine.]
↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 533.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іркутськ

Хто народився в місті Іркутськ [Архівовано 23 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Site. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. rosstat (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2024. Процитовано 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

[2] Иркутским мостам дали новые официальные имена. // gazetairkutsk.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2011. [Архівовано 2014-03-31 у Wayback Machine.]

[3] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]